Уже відомо, що наступним послом України в США стане Ольга Стефанішина. Підсумки вашої п'ятирічної роботи на посаді підбиватимемо згодом, а зараз спитаю так: які основні виклики ви передасте Стефанішиній у спадок. З огляду на політичну ситуацію в Штатах, а також те, що має тривалість у часі.
Я навіть сказала б, не передаю у спадок, а виклики, з якими ми працюємо разом, тому що пані Ольга зараз є уповноваженою (спецуповноваженою президента з питань співробітництва зі США. — С.К.) і ми вже активно розпочали разом працювати над ними. Але насправді формула нашого успіху, яка призведе до нашої перемоги, залишається незмінною: більше зброї і допомоги Україні, більше санкцій і ізоляції для Росії.
Якщо з попередньою адміністрацією ми працювали над додатковими бюджетами і допомогою, зараз дуже багато працюємо над різноманітними угодами, над закупівлею зброї, над тим, як фактично досягнути нашої мети, можливо, через інші інструменти, можливо, через інші угоди. Але, безумовно, нашим захисникам потрібна зброя. І це пріоритет номер один. Сподіваюсь, Сполучені Штати будуть, як завжди, лідерами всіх цих питань.
Ми бачимо, що кардинально змінилися настрої нинішнього керівництва США щодо України. Очевидно, що немає простої відповіді на складне питання: чому? Лише через телефонну розмову Трампа і Путіна чи, як каже очільник МЗС Німеччини, все ж таки пан Мерц повпливав на позицію Трампа? Принаймні спробуймо виділили головні чинники змін.
Постійна, невпинна робота величезної команди на чолі з президентом Зеленським, міністра, голови Офісу, посольства, МЗС і всіх-всіх-всіх. Розумієте? Дуже часто в складних ситуаціях не може щось одне зіграти роль.
Ми будемо чути багато; можливо, наші партнери казатимуть, що саме їхній дзвінок, саме їхня розмова, саме їхня зустріч відіграла тут роль. Можливо, так; можливо, ні. Ми ніколи не знатимемо напевне. Але насправді правдива картинка — це, по-перше, ми досі й увесь цей час мали голоси в Сенаті й Палаті. Наша двопартійна підтримка нікуди не дівалася.
Так, на початку будь-якої адміністрації будь-яка партія звертає увагу на те, що каже її лідер. Тому позиція президента Трампа була дуже важливою і залишається такою. За цей час була правильно вибудована комунікація з усіма нашими друзями, наша конструктивність.
Дивіться, ми відповіли так на всі ініціативи президента Трампа. Незалежно від того, чи розуміли, досягнуть вони результату зразу чи ні. Повне припинення вогню — так. Будь-які модальності часткового припинення війни — безумовно. Перемовини в будь-яких форматах — наша делегація була там. Зустріч особисто лідерів — наш президент був того дня, коли про це говорили. Путін не приїхав. І я думаю, що навіть для тих, хто не стежив за ситуацією в Україні — на жаль, таке теж таке буває, — для тих, хто не був залучений і не був у контексті нашої війни, стало очевидно: не ми її починали, не ми проблема, не ми не хочемо миру.
Тому, думаю, оці постійні дії, які показують, що робить Росія, поширення правди і наша конструктивна позиція — усе це рухає в правильному напрямку. Безумовно, партнери тут дуже допомагають.
Наскільки відверта зміна настроїв Трампа не поширюється на американські політичні еліти? І наскільки цей ефект сталий? Ну, плюс-мінус. Адже Трамп, коректно кажучи, людина настрою.
З першого мого дня на посаді мета була дуже проста: побудувати стійку двопартійну підтримку між нашими країнами. Не між адміністраціями, не між парламентами, а між країнами. Тому ця робота триває на всіх рівнях. У нас є співпраця з адміністрацією, з Конгресом, регіональна співпраця, яка дуже важлива. Це те, що для мене завжди було пріоритетом.
Ми працюємо з «великою сімкою» в Америці. Це сім організацій, які представляють регіональну владу: від Асоціації губернаторів до Конференції мерів, до Конференції counties (районів) тощо. Ми укладаємо договори між нашими областями і штатами тощо. Тобто наше завдання — сформувати і розширити підтримку, але з усією Америкою. Щоб незалежно від адміністрації це було бажання виборців, простих американців і розуміння, що ми, наша перемога, ми як країна надзвичайно важливі для Америки як стратегічний партнер.
Згадайте, що було чотири роки тому. Ми були взагалі неважливою країною для Сполучених Штатів. І де ми зараз — це завдяки нашим захисникам; завдяки тому, що ми вразили весь світ своєю здатністю боротися за свободу; завдяки президенту, численним дипломатичним зусиллям.
Є ще один важливий момент. Президент Трамп багато говорив про Україну протягом своєї виборчої кампанії. Він не зміг (що було очевидно для нас, але, вочевидь, неясно всім поза межами України) швидко завершити війну. І зараз йому треба, грубо кажучи, якось вирулювати — працювати з цим наративом.
Ні, президент Трамп не говорив багато про Україну під час своєї виборчої кампанії. Україна не була ні в топ-3, ні в топ-5, ні навіть у топ-10 питань, про які йшлося тоді. Тому в нього немає потреби відповідати на це запитання для свого виборця. Його виборець очікує відповіді на інше — від еміграції до економічної ситуації. Ми ж з вами слідкуємо за українським порядком денним. Тому немає цієї проблеми, яка, як нам здається, є. Водночас це і наша можливість.
У нас була прекрасна зустріч президента (тоді ще кандидата у президенти. — С.К.) Трампа з президентом Зеленським у вересні 24 року. Потім…
Потім трапився Овальний кабінет…
… Були складні зустрічі на початку цієї каденції (каденції Дональда Трампа. — С.К.). І всі ці обговорення, навіть складні, насправді в плюс нам, тому що чесна позиція і чесне доведення ситуації — що у нас відбувається, кожна з них камінчиком складається у те, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Трамп пригрозив, що якщо мирна угода не буде укладена протягом 50 днів, проти Росії будуть введені жорсткі санкції. Цей термін спливає на початку вересня. Чи є упевненість, що обіцянки буде дотримано, адже це економічно дуже невигідно Штатам?
Той, хто вам скаже, що він знає, скаже вам неправду. Ніхто не знає. Але це не міняє того, де наш пріоритет. Наш пріоритет — збільшення санкцій проти Росії. Наш пріоритет — повні секторальні санкції проти всіх російських банків. Це дуже важлива санкційна дія, яка не тільки зупинить Росію, але й не дозволить тим, хто зараз купує і продає багато чого Росії — а це й Індія, й Китай, й інші, — наражати свої банківські системи на небезпеку. Це повні санкції на нафту й газ, які є джерелами доходу для російського бюджету.
І є дуже багато речей, де ми над цим працюємо. Двопартійний законопроєкт у Сенаті й Конгресі, у Палаті про це має величезну підтримку. 85 сенаторів є коспонсорами цього.
Чи це буде через 50 днів, чи це буде через 10 днів, ми постійно говоримо про те, що, якщо президент Трамп хоче бути успішним у досягненні миру, а ми його палко підтримуємо в цьому, якщо ми хочемо, щоб Росія по-справжньому провела з нами перемовини, ці санкції необхідні. Нам потрібно показати США, що санкції потрібні якомога швидше і зброя нам потрібна якомога швидше. Це переконає Російську Федерацію — агресора, країну-терориста, що вони не можуть пересидіти, перечекати і, зрештою, перемогти у своїх агресивних діях.
Ви згадали про черговий пакет підтримки. Водночас президент Трамп заявив, що європейські партнери куплять американської зброї для України на 100 млрд доларів. За нашою інформацією, незабаром Верховна Рада (думаю, що на момент публікації інтерв'ю це звернення вже буде оприлюднено) звернеться з проханням надати нам додаткові системи Patriot і далі за списком. Це два різні пакети?
Ми працюємо в декількох напрямках. Перший — швидке знаходження і передача нам тих пакетів, які виділені ще попереднім Конгресом минулого року. Там у як мінімум двох програмах — PDA і USAI (це президентські і програма закупівлі) — є ще ресурс, який може бути використаний Пентагоном і адміністрацією, щоб надати нам додаткові пакети.
Другий — будь-які додаткові пакети. Це питання складне. Ми розуміємо, що в пріоритетах адміністрації сьогодні немає виділення нам безкоштовно і безповоротно, але ми в будь-якому разі порушуємо це питання, тому що йдеться про посилення обох наших країн.
Третій напрямок — спільне виробництво. Дуже важливо. Особливо дронів, де ми можемо робити щось разом, що дасть швидкий результат і також посилить Сполучені Штати.
І четвертий — це закупівля. Ми в активних перемовинах про ряд спроможностей, де на комерційних умовах обговорюємо досить швидку купівлю різноманітних спроможностей, у тому числі ППО, Patriots, завдяки тому, що інші наші партнери, зокрема європейці, зможуть бути фінансовими партнерами в цій угоді.
Працюємо у всіх напрямках, адже розуміємо: нам потрібна зброя і зараз, і так само буде потрібна через рік, через два, через п'ять. Дай боже, щоб наш спільний тиск, санкції, усе решта призвели до того, що Путін зрозуміє, що не зможе перемогти в цій війні, і серйозно почне вести перемовини. Але навіть у такому разі розуміємо, що агресивні наміри Росії нікуди не зникнуть. Тому розбудова наших Збройних сил — це пріоритет номер один зараз, під час війни, і це точно буде пріоритет номер один у мирі.
Важливий момент — термін постачання. Я розумію, що не все можна казати, але Трамп не один і не два рази публічно заявляв, що частина цього озброєння готова до відправки. Тоді як європейські партнери кажуть: «шість-вісім місяців».
По-перше, прибуття йде постійно. Дійсно, питання не для публічного обговорення, але Міністерство оборони, Генштаб, колеги, які працюють з нашими партнерами, у тому числі в європейських структурах, і які цим займаються, знають, що найшвидше з Америки йдуть програми президентських виділень. Але не забувайте, що пакети USAI та FMF виділяли у 22–24 роках. Це пакети закупівлі зброї, вона йшла у виробництво, і деякі речі, які ми отримуємо зараз, — це те, що було замовлено два роки тому, рік тому, три роки тому. Тому я й казала, що пріоритет номер один — це швидке постачання того, що має бути поставлено зараз, його максимальне прискорення.
Щодо нових пакетів, то те, що буде замовляти за росій… До речі, хороша обмовка, адже нам треба конфісковувати російські активи і використовувати їх для того, щоб купувати зброю.
Однак не забувайте, що у збройній індустрії є така прекрасна можливість, яка називається «заміна черги». Ми дуже вдало працювали в цьому напрямку минулого року, цього року, коли, навіть купуючи зараз, є можливість отримувати не тоді, коли надійде черга, але з дружніми країнами домовлятися — за допомогою, звичайно, країни-виробника — щоб ми в першу чергу отримували щось і та країна поступилася нам чергою.
Були побоювання, що ситуація з Ізраїлем відверне увагу від України…
Ні, дивіться, є багато спроможностей, які перетинаються у багатьох країн. Є багато спроможностей, які потрібні тільки нам. Тому, думаю, визначальним фактором завжди буде політична воля і конкретні домовленості.
Оксано, дуже дякую за цю розмову, але наостанок не можу не спитати. Президент сказав, що хоче, аби ви залишилися в команді, працювали в Києві. Ще певний час ви будете у США, але чи є вже розуміння, що робитимете потім?
Соню, я зараз 24/7 працюю послом і фокусуюся тільки на цьому. Коли підійде час заміни і передачі справ, тоді будемо думати про це.
