Що передбачає законопроєкт?
Ще у травні Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт про Військового омбудсмана, який передбачає:
— Військового омбудсмана призначає на посаду Президент України строком на пʼять років;
— Створення Офісу Військового омбудсмана, призначення заступників і штату співробітників, що потребуватиме додаткових бюджетних видатків;
— Дія закону поширюється не лише на військовослужбовців, а й на:
а) військовозобовʼязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;
б) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони, виконанні окремих завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України;
в) іноземців і осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України;
в) поліцейських особливого призначення Нацполіції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях.
Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей Ольга Решетилова (Кобилинська) роз'яснила, що сам Військовий омбудсман не може бути військовим через те, що служба накладає певні обмеження. Заступники і працівники Офісу можуть бути військовими, ветеранами, які мають юридичну освіту або розуміються на військовому управлінні, і цивільними правозахисниками.
Офіс Військового омбудсмана реагуватиме й опрацьовуватиме скарги, проводитиме перевірки в органах військового управління, у військових частинах. Після чого писатиме висновок-документ за результатами такої перевірки, який лягатиме на стіл вищому командуванню. Якщо вище командування упродовж 10 днів не вживатиме заходів і не реагуватиме, тоді доповідь буде скерована на Верховного головнокомандувача.
Військовий омбудсман також зможе через суд притягати до відповідальності командирів або інших посадовців військових органів. Передбачена буде або сплата штрафу, або позбавлення права обіймати певні посади.
Чому не квапляться депутати?
Минулого тижня Ольга Решетилова представила проєкт закону у Верховній Раді, нагадавши, що у Плані стійкості Президент анонсував створення інституції Військового омбудсмана.
Однак депутати мали свої зауваження до проєкту.
Так, Тарас Батенко (співголова групи «За майбутнє») наполягав, що, за Конституцією, передбачено існування лише одного Уповноваженого з прав людини, який здійснює парламентський контроль і дотримання конституційних прав і свобод громадянина (зараз це Дмитро Лубінець, колишній нардеп групи «За майбутнє»).
«У законопроєкті закладені правильні речі, але сам механізм фактично руйнує інституцію Уповноваженого з прав людини шляхом створення ще однієї, дублюючої інституції... Ми вже мовчимо про те, скільки коштів закладено на Військового уповноваженого. На рік це 137 млн грн. І це половина суми, яку видають на Інститут Уповноваженого з прав людини. Чи не краще додати ці кошти на Інститут Уповноваженого?» — питав Тарас Батенко.
Сергій Соболєв («Батьківщина») додав, що у фракції була серйозна дискусія щодо цього проєкту. Та у висновку дійшли згоди, що не можна створювати новий орган, порушуючи 106-ту статтю Конституції, де є вичерпний перелік повноважень Президента.
«У будь-який момент може бути звернення до Конституційного Суду, і цей Військовий омбудсман втратить свої повноваження. І це найслабше місце цього законопроєкту», — вважає Соболєв. Він анонсував, що фракція «Батьківщина» наполягатиме внести правки до другого читання саме в цій частині, аби парламент, а не одноосібно Президент, призначав Військового омбудсмана.
За його словами, також фракція наполягатиме, щоб Військовий омбудсман був учасником бойових дій.
Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») своєю чергою заявила, що проєкт руйнує баланс гілок влади, суперечить Конституції та передбачає нові повноваження Президента.
Врешті, нардепи проголосували за проєкт лише в першому читанні. Хоча зазвичай президентські ініціативи, визначені як невідкладні, ухвалюють одразу в цілому.
Як розповіла LB.ua членкиня парламентського комітету з нацбезпеки Соломія Бобровська («Голос»), наразі проєкт доопрацьовують. Вона погодилася, що можна говорити про певні питання відповідності цього законопроєкту Конституції. «Але такий Офіс Військового омбудсмана мали б створити ще у 2014 році. Мусить бути єдиний орган, який матиме законні повноваження та ресурси для вирішення питань порушень прав військових. Також треба врахувати, що Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець не має доступу до службових порушень у в/ч, а Військовий омбудсман матиме таке право», — зазначила Бобровська.
За її словами, у четвер, 12 червня, в комітеті відбудеться нарада з усіма дотичними до проєкту стейкхолдерами, аби вже наступного тижня доопрацювати законопроєкт й ухвалити в цілому до кінця червня.
Що думають військовослужбовці про цю ініціативу?
Натомість у самих військових різні очікування від інституції Військового омбудсмана.
«Як показує практика, на командування ніяк не впливають скарги чи звернення на численні гарячі лінії, рапорти й навіть адвокатські папірці. В армії свої правила і статут. Мало віриться, що цей уповноважений ще й через суд зможе притягати до відповідальності командирів за порушення прав військових», — сказав військовий ЗСУ, який служить з першого дня повномасштабного вторгнення.
Віталій Жебровський, колишній солдат 95 окремої десантно-штурмової бригади, звільнений за станом здоров'я, навпаки, переконаний, що такий єдиний орган для звернень військових однозначно потрібен.
«Бо мої звернення на різні гарячі лінії Міноборони, в/ч, до якихось правозахисників через ненаправлення на ВЛК командуванням після операції ні до чого не призвели. Якщо ж у законі прописані чіткі терміни — 10-денний строк необхідної реакції командування на скаргу, то це вже добре», — додав колишній військовий.
Уповноважений з прав військових уже працює. Навіщо потрібен окремий Офіс Військового омбудсмана?
Ще наприкінці грудня 2024 року глава держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової Уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Ольга Решетилова 2014 року працювала у фонді підтримки української армії «Повернись живим». Під час поїздок на фронт писала про порушення прав бійців. 2015 року залишила фонд і зосередилася на розслідуваннях порушень у секторі безпеки. У вересні 2016 року Решетилова разом з Марією Томак започаткували Медійну ініціативу за права людини (МІПЛ) — неурядову організацію, яка документує злочини і порушення прав людини через російську агресію. МІПЛ також послідовно виступає за створення інституту Військового омбудсмана.
У коментарі LB.ua Ольга Решетилова (Кобилинська) розповіла, що п'ять місяців вона вже фактично виконує функції Військового омбудсмана.
За цей час створили телефонну лінію, куди зі скаргами про порушення прав можуть звертатися військові.
«Ми отримали понад сім тисяч скарг щодо порушення прав військовослужбовців. 70 % з них відпрацьовані з позитивним результатом для військових. Більшість стосувалася питань про переведення з в/ч чи підрозділів, ненаправлення на ВЛК, грошового забезпечення, ненадання відпусток, помилки в документах й інших питань. Це такі точкові скарги, які, в принципі, можна вирішити, просто зателефонувавши у в/ч.
Але є категорія скарг, яких не вирішити одномоментно. Наприклад, це стосується тривалого перебування на позиціях військовослужбовців. І це мій біль, з яким я зараз працюю, про який розмовляю з командирами, командувачами всіх рівнів», — сказала Уповноважена Президента з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей.
За словами Решетилової, саме щоб комплексно вирішувати проблеми військових, необхідно створити окремий офіс з конкретними функціями й повноваженнями, закріпленими на законодавчому рівні. Адже неможливо ефективно опрацювати наявними силами таку кількість скарг військових.
«Тому така інституція, як Військовий омбудсман, супернеобхідна», — підкреслила вона.
На необхідності узаконити повноваження Військового омбудсмана також наголосив Масі Найєм — військовий і співзасновник Правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип». Він назвав запровадження інституту Уповноваженого Президента з прав військових лише першим кроком. На його думку, треба якнайшвидше «ухвалити і підписати закон, який надасть реальні повноваження розглядати скарги військових, проводити свої перевірки й впливати на порушників».