У першу чергу Альона Гетьманчук відзначила достойну позицію України під час президентської кампанії.
«Було зрозуміло, що Україною намагатимуться знову грати в політичний футбол. І, як на мене, ми пройшли цей етап дуже достойно. Тому що єдиний нейтралітет, який я підтримую, — це нейтралітет під час американських виборів. Інші не допустимі для нас. А тут якраз, мені здається, ми дуже гарно витримали ці позиції», — зазначила Гетьманчук.
Тепер так само достойно, вважає вона, варто попрощатися з адміністрацією Байдена.
«Це буде велика дипломатична майстерність. Час делікатної дипломатії. Можливо, навіть потрібно спробувати закрити деякі питання. Очевидно, що не всі, які ми планували. Зокрема, питання запрошення в НАТО. Воно навряд чи можливе в найближчі ці два місяці, не побоюся це спрогнозувати. Але інші деякі питання можна», — додала експертка.
Перше, що треба усвідомити українській владі, налагоджуючи й інтенсифікуючи контакти з командою Дональда Трампа, зазначає Гетьманчук, що відтепер слід думати не лише про те, яким має бути наш «шопінгліст», список вимог і список побажань. А й про те, якою має бути наша пропозиція. І тут, додає вона, може знадобитись досвід років першого президентства Трампа та взаємодії з ним.
«Я розумію, що не може бути цілковитих паралелей. Тому що інша команда. Еволюціонував Трамп у деяких своїх поглядах. Інша наша реальність — тоді ми не були в умовах повномасштабної війни. А проте, ми розуміємо, що люди, які тоді були близькі до нього, відповідали за український кейс, зокрема за те, щоб зупинити «Північний потік-2», що збігалося з нашим тодішнім ключовим пріоритетом, можуть посісти позиції і в чинній адміністрації.
Тому я закликала б нинішню українську владу скористатися досвідом тих, хто тоді працював з адміністрацією. І декотрі дипломати й політики сьогодні є у владній обоймі», — відзначила аналітикиня. Така інституційна пам’ять важлива ще й тому, підкреслює Гетьманчук, що Дональд Трамп не заглиблюється в деталі і навряд чи почне це робити.
Крім того, вона зазначила, перемога Трампа видається менш драматичною для України, якщо проаналізувати бачення, як завершити війну в Україні, у Республіканській і Демократичній партіях, які здебільшого не різняться за суттю, хіба риторикою.
«І демократи, і республіканці вважають нереалістичним наш план вийти на кордони 91 року. Проти вони нічого не мають, просто вважають, що це нереалістично. І одні, і інші вважають, що має бути переговорне врегулювання, тобто зупинка війни. І ті, і інші не бачать на етапі цієї зупинки реальних безпекових гарантій. Деякі представники обох команд почали дискусії на тему запрошення в НАТО, але все одно в їхньому баченні це не дуже чітко сформульовано», — заявила аналітикиня.
На цьому тлі, вважає Альона Гетьманчук, Україні важливо посилити співпрацю з Європою, що в результаті покращить стосунки з адміністрацією Трампа.
«У нас буде потужний аргумент: дивіться, європейці готові надати нам те-то, наприклад. Або, скажімо, наш аналітичний центр багато працює над ідеєю, яку ми зафреймили як Коаліцію рішучих, щоб європейські країни зайшли в Україну своїми військовими контингентами, особливо якщо в нас буде якась зупинка (я не вірю в саму концепцію перемир'я з Росією) чи фаза таких низькоінтенсивних воєнних дій. Думаю, ідея військової присутності європейських країн, більшого внеску європейських країн буде вітатись і в адміністрації Трампа. Тоді в них буде більше бажання зробити свій внесок, розуміючи, що Європа робить ключовий», — стверджує аналітикиня.
Крім того, зауважує директорка Центру «Нова Європа», щоб залучити Трампа до припинення війни в Україні, важливо поступитися йому ініціативністю і заграти на його марнославстві.
«Є одна річ, яка цікавить Трампа більше, ніж гроші — його его. Зараз Україна має можливість допомогти йому стати одним з найвеличніших миротворців, пісмейкером, так би мовити. Я знаю, що ми під час першого президентства намагалися продати йому це, але тоді нав'язували. А тут можемо скористатися його передвиборчою риторикою, тому що він сам це обіцяв.
Я пам'ятаю, як він нервово реагував на те, що президентові Обамі дали Нобелівську премію миру, він вважає це незаслужено. А для Трампа може бути цілком заслужено. Тому тут потрібно так само думати про те, як потішити це марнославство, це его, щоб воно лягло в концепцію», — каже Альона Гетьманчук.
Тому й план миру чи формула миру для України теж має бути його, підкреслює експертка.
«Для нашого президента дуже важливо поступитися своєю амбітністю, проактивністю, ініціативністю і допомогти, щоб це виглядало як пропозиція Трампа. Чи, не знаю, запропонувати, що ось є мій план, обговорімо, як зробити так, щоб ownership була твоя», — запропонувала аналітикиня.
При цьому вона зазначила, що в адміністрації демократів теж досить роздратовано відреагували на формулу миру Зеленського з такою персоналізованою назвою. Мовляв, з’явився новий Вудро Вільсон (28-й президент США, який окреслив своє бачення міжнародного устрою після Першої світової війни. — Ред.), зі своїм планом, тільки в того було 14 пунктів, а тут 10. Те саме було й з планом перемоги.
«Насправді Трамп зацікавлений у тому, щоб досягнути такої домовленості на початку його каденції, яка не призведе до ще масштабнішої війни всередині його каденції, або наприкінці і сформує таким чином його президентську спадщину. У його інтересах, щоб був справедливий сталий мир, а не якесь крихке перемир'я, яке може вибухнути ще під час його каденції», — відзначила експертка.
Наостанок Альона Гетьманчук заявила, що союзником України сьогодні точно є американське суспільство і з ним теж потрібно працювати.
«Якщо проаналізувати відкриті / закриті опитування, які мені доводилося бачити, багато американців не вірять, що Україна виграє війну чи Україна може виграти. Але коли їх запитують, хто, хотіли б ви, щоб виграв війну — Україна чи Росія, більшість з них хочуть, щоб виграла Україна. Вони вважають, що Путіна потрібно якось покарати, поставити на місце. Трамп особисто може мати якісь свої симпатії чи не сприймати Росію як загрозу, не сприймати Путіна як загрозу, але в суспільстві все ж таки є це негативне сприйняття. Тому це наші союзники», — резюмувала експертка.
