Що ухвалили депутати?
Закон, запропонований групою нардепів зі «Слуги народу», передбачає карати «за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини без документів, що підтверджують законність походження дерев, або з підробленими документами»:
- у разі вартості деревини понад 30 280 грн — штраф від 34 000 до 51 000 грн або обмеження чи позбавлення волі до трьох років;
- у разі вартості деревини понад 90 240 грн — штраф від 170 000 до 425 000 грн або позбавлення волі від п'яти до семи років.
Середня ринкова ціна за 1 куб. м дров, як і зазвичай, залежить від породи деревини. За 1 700 грн/куб. м можна замовити соснові, осикові, дрова з тополі, липи та кругляк. А от дубові, з акації, грабові, з клена — за 1 950 грн/куб. м.
Розцінки ж на пиломатеріали для будівництва на декілька порядків вищі. Наприклад, брус сосновий можна знайти на ОLХ від 7 500 до 11 500 грн за кубометр. А різану дубову дошку завдовжки 2–3 м на тому ж ресурсі пропонують по 16 000–24 884 грн і вище.
За законом, документом, який підтверджує законність походження дров, є чек або накладна про їхню купівлю.
Карати пропонують також за сінокосіння, заготівлю очерету й «самовільне збирання» дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками.
Таке порушення передбачатиме штраф 85–850 грн для звичайних порушників і 1700–5100 грн для посадових осіб.
Треба зазначити, що штрафи й кримінальна відповідальність за незаконну вирубку була й до цих новацій.
Так, стаття 246 Кримінального кодексу України передбачає «за незаконну вирубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників накладання штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн)».
Або арешт на строк до шести місяців чи з обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, карають обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо шкоду завдали деревам у природно-заповідних зонах, то стягують штраф від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500–34 000 грн), або обмежують волю на строк від трьох до п'яти років, або позбавляють волі на той самий строк.
Тобто новим законом суттєво збільшили суми штрафів і можливі строки кримінальної відповідальності.
І тут понеслося
Варто відзначити, що хвиля обурення піднялася не відразу, коли закон ухвалили, а майже через місяць. Скажімо, у TikTok справжній бум відео з хештегом «закон про дрова».
Оливи у вогонь підлила й інформація про авторів законопроєкту, серед яких, м'яко кажучи, не найпопулярніші представники президентської фракції.
Основний автор скандального закону Максим Павлюк — племінник буковинського бізнесмена Іллі Павлюка, який має власну групу впливу у «Слузі народу». Ця група зазвичай голосує у вільному режимі й не завжди в унісон з рештою фракції. Як було із законом про заборону московської церкви.
Серед підписантів законопроєкту опинилися також шурин Іллі Павлюка Олег Марусяк, Олександр Куницький, якого звинувачують у побитті киянина, відомий борець з вакцинацією Юрій Камельчук, захисник культурної спадщини «русского міра» Максим Бужанський та одіозний голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Хвилю, звісно, підхопили представники опозиції. Наприклад, Ірина Геращенко («Європейська солідарність») написала, що її стрічка вся в «покращенні життя» з дровами, за які буде кримінальна відповідальність, а закон стане чудовим приводом «кошмарення бабусь в селах, у яких тепер будуть на око вимірювати запаси дров і вимагати хабар».
Інший представник ЄС Олексій Гончаренко додав, що «в результаті цієї чергової дурні, якщо вартість дров понад 30 000 гривень, то людині загрожує увʼязнення до п'яти-семи років. А якщо менше, то штраф 34 000 гривень. Просто ідіотизм».
Що кажуть автори?
Данило Гетманцев на запит LB.ua відповів лаконічно: «Дрова? Не коментую». А Максим Бужанський наголосив, що «закон не про дрова громадян, а про незаконні лісопильні й торговців».
Основний автор закону Максим Павлюк у спілкуванні з LB.ua був багатослівніший. Він підкреслив, що не вигадав жодної «нової новели, бо відповідальність за незаконну вирубку була ще з 2018 року».
Але, за його словами, впродовж останніх років кількість незаконних порубок зростає. Мовляв, саме через незначні покарання.
«За збитки довкіллю на суму понад 30 000 гривень штраф складає від 17 000 до 25 000, тобто менше від вартості зрубаного», — зазначив Максим Павлюк.
За чинним законодавством, також майже неможливо притягнути до відповідальності тих, хто не лише рубає, але й зберігає чи перепродує крадений ліс, переконаний нардеп.
«Перш за все це стосується незаконних лісопереробних підприємств, нелегальних пилорам та інших суб’єктів, які здійснюють такий “бізнес” у промислових масштабах, створюючи недобросовісну конкуренцію легальним продавцям… А протиправна вирубка в населених пунктах, наприклад, у парках чи скверах при самовільному протиправному будівництві взагалі не розцінюється як злочин проти довкілля», — сказав Максим Павлюк.
Запропоновані зміни зі збільшенням штрафів і строків кримінальної відповідальності Павлюк назвав «позитивними нововведеннями», які жодним чином не загрожують простим громадянам, які заготовили дрова на зиму.
«Вартість деревини має складати понад 30 000 гривень, а це, за даними ДроваЄ, 30 кубометрів сосни або 15 кубометрів дуба. Декілька вантажівок. Таку кількість досить нелегко знайти у звичайному домогосподарстві, на відміну від нелегальної пилорами», — переконаний нардеп.
Ще один автор закону Олександр Дануца («Слуга народу») в розмові з LB.ua також переконував, що «прості люди ніяким чином не постраждають».
«Притягнути до відповідальності можна лише особу, яка не має документів на дрова, вартість яких становить мінімум 30 280 грн. А 1 куб. м дров коштує в середньому 1500 гривень. Рахуємо: 30 280 грн : 1500 = 20,2 куб. м. Вантажівка ЗІЛ вміщує 5 куб. м дров. Тобто 20.2 куб. м : 5 куб. м = 4 вантажівки. Значить, для притягнення до відповідальності потрібно мати мінімум 20.2 куб. м, або це приблизно чотири ЗІЛи дров без жодних документів», — пояснив він.
Олександр Дануца також звернув увагу, що закон ще 15 жовтня передали на підпис президентові. За Конституцією, глава держави мав би підписати чи ветувати його впродовж 15 днів.
«Строки підписання постійно порушують (як, наприклад, з одним з останніх законів про підвищення військового збору з 1,5 % до 5 %). І в цьому випадку через суспільний викривлений резонанс, думаю, президент може взагалі не підписати його», — не виключив нардеп.