ГоловнаПолітика

Україна стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії

На реалізацію стратегії вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

Україна стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії
Фото: EPA/UPG

Інтеграція та підтримка української оборонної промисловості стала однією з цілей Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яку презентували в Брюсселі 5 березня. На її реалізацію вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

Про це повідомили у Міністерстві з питань стратегічних галузей і промисловості України.

"Мета стратегії – зміцнити Європейську оборонно-технологічну промислову базу, щоб оборонна промисловість ЄС була здатна задовольняти потреби держав-членів вчасно і в достатній кількості", – зазначили у міністерстві.

У відомстві додали, що стимулом до створення першої в історії Європейської оборонно-промислової стратегії стала збройна агресія РФ проти України.

“Зіткнувшись з поверненням війни високої інтенсивності в Європі після неспровокованого повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, ЄС повинен швидко посилити свою оборонну готовність. Світовий порядок, заснований на правилах, піддається серйозному випробуванню, і країни, що знаходяться поблизу ЄС, а також за його межами, все більше страждають від напруженості, нестабільності, гібридних загроз і збройних конфліктів. Ці події кидають виклик нашій безпеці, процвітанню та демократичним цінностям”, – йдеться в тексті Стратегії.

Документ створювався із урахуванням позиції українських відомств щодо оборони й захисту від збройної агресії Росії, а також бачення розвитку європейського та українського ОПК. 

Між оборонними індустріями України та Європи передбачена співпраця, яка посилить обидві сторони й дасть можливість обом отримати взаємну вигоду.

  • Пропонується, щоб українська промисловість могла брати участь у програмі Союзу з підтримки ОПК. Україна зможе брати участь у спільних закупівлях, а українським оборонним компаніям надаватиметься підтримка в нарощуванні потужностей та співпраці з Європейською індустрією.
  • Також у документі йдеться про стимулювання співпраці між українською та європейською промисловістю та обмін інформацією щодо стандартів та досвіду. 
  • Для зміцнення співпраці ЄС проведе Форум оборонної промисловості ЄС-Україна у 2024 році.
  • Щоб забезпечити взаємодію між стартапами та інноваторами Союзу та промисловістю й збройними силами України, ЄС відкриє Офіс інновацій у Києві.

Європейську оборонно-промислову стратегію супроводжує Програма європейської оборонної індустрії (EDIP). Це документ, який прописує механізм реалізації Стратегії, та в перспективі є законодавчою ініціативою. Надалі він має бути узгоджений Європарламентом та Радою Європи.

У документі зазначено, що у зв'язку з майбутнім вступом України до ЄС, програма зобов’язана підсилити співпрацю з Україною на промисловому рівні. Як частина майбутніх зобов'язань ЄС щодо безпеки України, ЄС повинен сприяти більшій співпраці з українською ОПБ, щоб підвищити її здатність задовольняти нагальні потреби, а також працювати над узгодженням стандартів та покращенням взаємосумісності.

EDIP передбачає:

  • Відкрите членство в Європейських програмах підтримки ОПК для України.
  • Окрему бюджетну лінію для підтримки оборонної промисловості та оборонних компаній України.
  • Для фінансування цієї статті бюджету може бути використана, окрім іншого, частка прибутків від заморожених російських суверенних активів. На це має бути відповідне рішення Ради ЄС за пропозицією Високого представника.

Цей крок підтримає потужності українського ОПК, залучить його до оборонно-промислової бази ЄС та наблизить країну на шляху членства в Європейському Союзі. 

  • Про те, що Україна може стати членом схеми підтримки оборонної промисловості ЄС, говорили іноземні ЗМІ 4 березня. 
  • Як зазначалося в проєкті, Україна повинна буде дотримуватися кількох правил. Зокрема, повинна "продовжувати підтримувати і поважати ефективні демократичні механізми, включаючи багатопартійну парламентську систему і верховенство права, а також гарантувати дотримання прав людини, в тому числі прав осіб, що належать до меншин, тим самим сприяючи взаємній стабільності, безпеці, миру і процвітанню".
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram