Зменшили дефіцит, ВВП, інфляцію й очікують зміцнення гривні
Після того як на початку жовтня представили проєкт бюджету на 2024 рік (про що LB.ua писав), народні парламентарі подали 1620 правок до нього на додаткові 12,5 трлн грн.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Підласа нагадала, що минулого року «депутати були набагато скромнішими» – подали 1270 пропозицій на загальну суму 3,7 трлн грн.
Більшість зауважень відхилили відразу, але 15 жовтня профільний комітет рекомендував Кабміну збільшити планові доходи й скоротити видатки різних органів влади. Уряд урахував 20 пропозицій з 21. Зокрема:
- збільшив доходи на 22 млрд грн (до 1,768 трлн грн), підвищивши ПДВ з увезених в Україну товарів, прибутку банків, ввізного мита й рентної плати;
- збільшив видатки на 97 млн грн (до 3,35 трлн грн);
- зменшив дефіцит на 22 млрд грн (становитиме 20,6% ВВП, або 1,57 трлн грн);
- зменшив зовнішні запозичення на майже $3 млрд (до $40 млрд).
Коли 9 листопада бюджет розглядали в сесійній залі, міністр фінансів Сергій Марченко конкретизував очікувані джерела зовнішнього фінансування: МВФ – $5,4 млрд, США – $8,5 млрд (з яких $11,8 млн ще цього року), ЄС — $18 млрд.
«Якщо все це порахувати, то все одно виходить $31,9 млрд. Додаткові $9,1 млрд шукатимуть на перемовинах з урядами Канади, Норвегії, Японії та Південної Кореї. Ще трохи може додати Світовий банк», – розповів перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.
Тим часом Кабмін уточнив основні макропоказники 2024 року:
- прогноз номінального ВВП — 7,6 млрд грн (+ 4,6%, а не 5%, як у першому читанні; хоча МВФ прогнозує ще менше зростання — 3,2%);
- індекс споживчих цін грудень до грудня попереднього року — 109,7% (110,8%);
- середньорічний курс гривні до долара США становитиме 40,7 грн за долар (41,4), на кінець 2024 року – 42,1 (44,2);
- зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму без змін. А саме: мінімальна зарплата зросте з 1 січня з 6700 до 7100 грн, з 1 квітня — до 8000 грн. Прожитковий мінімум — з 2589 до 2920 грн. Не коригували до другого читання показників мінімальної пенсії: наступного року вона зросте з 2093 до 2361 грн.
Без доріг і ДФРР
Роксолана Підласа підкреслила, що на основну статтю видатків — оборону й нацбезпеку — держава витратить 22,1%, або 1,69 трлн грн.
За її словами, 43 млрд грн підуть на виробництво БпЛА, стільки само — на випуск боєприпасів і зброї в Україні.
«Кошти на сектор національної безпеки й оборони покривають винятково внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП», – нагадала голова бюджетного комітету.
Міністерство оборони отримає 1 трлн 164 млрд грн.
Головне управління розвідки — 18,1 млрд грн.
Служба безпеки — 35,1 млрд грн.
Служба зовнішньої розвідки — 6 млрд грн.
Міністерство внутрішніх справ — 324,2 млрд. грн.
Офіс генпрокурора — 14,6 млрд грн.
Державне бюро розслідувань — 3,8 млрд грн.
Управління державної охорони — 3,6 млрд грн.
До другого читання не змінили долі Державного фонду регіонального розвитку — не фінансуватимуть (на 2023-й йому закладали два мільярди, та потім передали їх ЗСУ). Як і Дорожній фонд й інвестиційні проєкти Мінекономіки, у рамках яких планували ремонтувати чи реконструювати об’єкти держвласності.
«Залишається лише Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. За наполяганням МВФ, Нацбанк наступного року зараховуватиме свій чистий прибуток до загального фонду державного бюджету – усього 17,7 млрд грн. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії поповнюватимуть лише з конфіскованого й проданого російського майна», – розповіла Роксолана Підласа.
Водночас Ярослав Железняк зауважив, що до другого читання все ж порізали видатки окремим міністерствам та органам влади:
«Найбільше — Міністерству стратегічних галузей промисловості — на 4,8 млрд. Ці кошти перенаправили на матеріально-технічне забезпечення ЗСУ. Також скоротили фінансування БЕБ — мінус 0,4 млрд грн», — уточнив він.
(Повна таблиця видатків з держбюджету на 2024.)
2024 року також передбачили:
- на соцзахист — 470 млрд грн;
- на підтримку ветеранів — майже 15 млрд грн, з них 1 млрд грн — на протезування (удвічі більше, ніж цього року);
- на систему охорони здоров'я — 201 млрд грн (+ 20 млрд грн порівняно з 2023-м);
- на освіту – 69 млрд грн (+ понад 20 млрд грн).
З марафоном і серіалами
Марафон «Єдині новини» наступного року триватиме – держава витратить на нього 1,7 млрд грн. Більшість коштів отримають канали олігархів, які переклали фінансування своїх медіа на держбюджет.
У першому читанні закладали 634,6 млн грн на програму підтримки кінематографії від Держагентства з питань кіно. Як сказано в додатку, за них мали б виготовити 53 фільми й серіали. Уряд проігнорував пропозицію зменшити ці видатки на 445 млн грн, лише змінив назву програми на «Державну підтримку кінематографії, у тому числі документування воєнних злочинів». «Аргументація така, що кіно треба підтримувати, але це буде кіно про військові події та воєнні злочини», — додав Ярослав Железняк.
Залишили місцеві бюджети без військового ПДФО, але списали борги
Важливо, що в проєкт бюджету на 2024 рік заклали норми на той час ще не ухваленого скандального закону №10037 про військовий ПДФО. Документ про вилучення податку з місцевого рівня до центрального спецфонду парламент ухвалив з другої спроби за день до голосування за бюджет.
Військовий ПДФО заберуть з місцевих бюджетів заднім числом — з 1 жовтня 2023 року — до спецфонду в пропорції:
50% – Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання;
50% – Мінстратегпрому на закупівлю артилерійських систем і боєприпасів.
З 1 січня 2024-го і до 31 грудня року, в якому скасують воєнний стан, військовий ПДФО розподілятимуть так:
45% – Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання;
45% – Мінстратегпрому на реформування й розвиток ОПК, розроблення, освоєння й упровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;
10% – військовим частинам відповідно до сплаченого ПДФО згідно з порядком, який установив уряд.
Після ухвалення закону про військовий ПДФО мер Києва Віталій Кличко заявив, що парламент фактично позбавив місцеву владу можливості спрямовувати кошти нашим захисникам.
«Забравши у міст і селищ військовий ПДФО (ще й заднім числом), Верховна Рада, уряд демонструють, що центральна влада не впоралася з фінансуванням армії. І тепер намагається перекласти це на місцеве самоврядування», — вважає столичний голова.
Але найгостріші дискусії в профільному комітеті викликала стаття 45.
«Вона передбачала погасити заборгованість місцевих бюджетів перед казначейством за рахунок вільних залишків місцевих бюджетів на загальну суму 8,9 млрд грн, у т.ч. міст Києва – 3,6 млрд, Харкова – 360 млн, Запоріжжя – 278 млн, Львова – 239 млн, Дніпра – 218 млн, Кривого Рогу – 159 млн грн та інших», – розповів член бюджетного комітету Павло Фролов.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан заявив, що ця норма «не вкладається в жодні цивілізовані поняття».
«Бо насправді стаття 45 вилучає у громад борги 2009–2013 років, штучно сформовані Мінфіном Януковича — Азарова! У 2014 році було визнано, що ці борги виникли не з вини місцевого самоврядування й мали бути списані в рамках бюджетної децентралізації, оскільки громади закривали своїми коштами прорахунки тодішнього Мінфіну у сфері освіти, медицини, соціального захисту», — зазначив він.
Як розповіли LB.ua у «Слузі народу», уночі напередодні голосування за закон про ПДФО депутати дійшли компромісу з представниками місцевої влади: домовилися виключити з бюджету статтю 45, однак залишили норму про військовий ПДФО.