Урядовий закон провалили ще в жовтні
Військовослужбовці сплачують з грошового забезпечення податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18%. При цьому 60% з нього надходять у бюджет громади, у якій зареєстрована військова частина захисника чи захисниці. У 2022–2023 роках цю частку тимчасово збільшили до 64%. Решта йшла до державного (21%) й обласного (15%) бюджетів. У підсумку громада реєстрації військчастини (що загалом не означає, що військові фактично перебувають там) отримувала суттєві надходження.
За інформацією Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, за 10 місяців 2023 року від ПДФО з грошового забезпечення військових до місцевих бюджетів потрапили 87,4 млрд грн. «Порівняно з аналогічним періодом минулого року такі надходження зросли на 40% (у деяких областях удвічі, у Київській – на 77%, Черкаській – на 86%)», – повідомили в комітеті.
Уже у вересні цього року Кабінет Міністрів подав у Верховну Раду законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу щодо забезпечення обороноздатності держави й розвитку ОПК.
Уряд запропонував на час війни спрямовувати цей податок повністю до спеціального фонду Державного бюджету. І не з наступного року, а вже з 1 жовтня цього. У першій редакції хотіли розподілити ці кошти в такій пропорції:
- 50 % – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки й обладнання;
- 50 % – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості на виконання державних цільових програм реформування й розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.
А також дозволити Мінфіну вносити зміни до розпису спеціального фонду, щоб відображати фактичні надходження і видатки.
Радниця голови Асоціації міст, колишня нардепка Оксана Продан назвала цей проєкт просто – «про забрати» ПДФО в місцевих рад буцім як допомогу військовим підрозділам. «Але насправді про реальну допомогу військовим у проєкті не йдеться», – наголосила вона.
Дискусії між депутатами й Мінфіном тривали понад місяць. Опозиційні фракції виступали категорично проти закону. Лише 17 жовтня його винесли на розгляд сесійної зали в другому читанні. Хоча в проєкті пропонували забрати ПДФО вже з 1 жовтня.
Тоді неочікувано для «Слуги народу» за законопроєкт проголосували лише 223 депутатів. Цікаво, що вкотре допомогли голосами дві групи – уламки забороненої фракції ОПЗЖ і «Відновлення України»(«Слуга народу» – 171, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 0, Платформа за життя та мир – 15, «За майбутнє» – 0, «Голос» – 10, «Довіра» – 9, «Відновлення України» – 12, позафракційні – 6).
Але трьох голосів таки забракло.
«По суті, у місцевих бюджетів пропонували забрати 64% доходів, залишивши їх оголеними. А ці кошти потім безконтрольно витрачати на бруківку, дороги й не на військових», – переконувала представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.
Утім голова податкового комітету Данило Гетманцев пояснював, що ПДФО, навпаки, не розчинятиметься в загальному казані держбюджету.
«Гроші не підуть на дороги (бруківку, барабани), а будуть спрямовані до спецфонду. За рахунок цих коштів будуть профінансовані закупки дронів, військової техніки й обладнання, розвиток програм ОПК, 10% узагалі залишиться безпосередньо у військових частинах», – писав Гетманцев.
Член комітету з організації державної влади та місцевого самоврядування, нардеп «Слуги народу» Віталій Безгін також наполягав, що відповідні зміни до Бюджетного кодексу слід ухвалити.
«Якщо цього не буде, то програють ЗСУ і громади. Питання редакції», – писав Безгін.
Рішення комітету про повторне друге читання без змін
Отже, щойно закон провалили, нардепи й урядовці взялися працювати на повторне друге читання. 31 жовтня Комітет ВРУ з питань бюджету розглянув законопроєкт №10037 на повторне друге й ухвалив рекомендувати Раді прийняти першу редакцію фактично без змін.
Тобто з 1 жовтня й до кінця 2023 року військовий ПДФО забрати до спецфонду в пропорції:
- 50% – Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання;
- 50% – Мінстратегпрому на закупівлю артилерійських систем і боєприпасів.
3 1 січня 2024 року і до 31 грудня року, у якому скасують воєнний стан, військовий ПДФО розподіляти в пропорціях:
- 45% – Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання;
- 45% – Мінстратегпрому на реформування й розвиток ОПК, розроблення, освоєння й упровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;
- 10% – військовим частинам відповідно до сплаченого ПДФО згідно з порядком, який установив уряд.
Але знову включилася опозиція. Зокрема, член бюджетного комітету, нардеп фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко повідомив, що до проєкту подали 1641 правку, з них і 146 його.
Гончаренко пропонував забрати ПДФО не з 1 жовтня, а хоча б з 1 січня 2024 року. «На моє питання, як можна забрати заднім числом, у комітеті відповіли: "Ми просто перерахуємо". Дуже дивне рішення. Ну тоді можна і з 2018 року перерахувати», – обурився парламентарій.
Також опозиція пропонувала спрямувати кошти ПДФО військових на фортифікаційні споруди в прикордонних регіонах, 10% – на ремонт житла військових, 30% – на потреби конкретних військових частин, 35% – на Міноборони для тилового забезпечення. «На жаль, влада не чує наших пропозицій», – скаржилася Ірина Геращенко.
Тривалий розгляд правок у напівпорожній залі й «креатив» у бюджеті
4 листопада, у суботу, після того як у Раді виступила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нардепи зайшли в довгий розгляд поправок. За регламентом, навіть якщо комітет відхилив їх, нардепи мають право поставити їх у сесійній залі «на підтвердження». Що й робили опозиційні депутати до пізнього вечора в майже порожній залі. Бо нардепи «Слуги народу» й інших фракцій і груп просто залишили Раду. Лише Артур Герасимов з «Європейської солідарності» за 60 хвилин озвучив понад 100 правок 40 колегам.
«Парламент закінчив на сьогодні лише 861 правку з 1641», – написав о 23:09 у суботу перший заступник голови податкового комітету, представник «Голосу» Ярослав Железняк.
7 листопада, у вівторок, Рада продовжила поправковий марафон. Знову в напівпорожній сесійній залі.
«Врешті, нуль правок опозиції було враховано. До другого читання нічого не змінилося», – додав LB.ua Ярослав Железняк.
Цікаво, що ще до ухвалення документа про військовий ПДФО між першим і другим читаннями проєкту Державного бюджету на 2024 рік уряд вдався до «креативного» кроку: вніс у тіло закону про бюджет ще не прийняті норми про вилучення військового ПДФО.
Уже 8 листопада Верховна Рада України планує ухвалити бюджет-2024 і скандальний закон про ПДФО в цілому.