Військові чекають місяцями, а деякі – роками
Станіслав з Одеси був мобілізований після повномасштабного вторгнення до 79 бригади. Він вибивав окупантів у Мар'янці під Донецьком з 12 жовтня 2022 року. Але вже 18 жовтня отримав важке осколкове поранення голови та ноги.
«Фактично тепер я інвалід II групи. Тому мене зняли з військового обліку. На жаль, я вже нікуди не придатний. Зробили три складні операції. Добре, що держава допомогла хоча б з лікуванням. А от з отриманням статусу УБД досі біда. Бо моя військова частина не надсилає необхідних документів до військкомату. Хоча я особисто надіслав багато запитів, телефонував на гарячі лінії. Однак чекаю вже понад чотири місяці без жодної відповіді. Тому не отримую жодних пільг, передбачених статусом УБД, повністю сплачую комунальні послуги (статус дає можливість отримати пільгу в розмірі 75%, безплатний проїзд усіма видами міського транспорту та 50% знижку на проїзд залізничним, водним і повітряним раз на рік, а також безкоштовну медичну допомогу)», – розповів він LB.ua.
Станіслав скаржиться, що вимушений на милицях оббивати поріг військкомату: «Там насправді добре працюють. Теж зробили вже два запити, але моя частина гальмує і ніяк не пояснює затримку. Телефонував навіть безпосереднім командирам. Вони пишуть рапорти, але потрібен великий пакет документів від вищих за званням у частині: грошовий і харчовий атестати, довідка про виплати з частини, додаток 6 про бойові дії, витяг з бойового журналу. Їх немає. Тому військкомат відповідає, що все в процесі, але ж результат – нульовий. Пенсію за весь цей час я також не отримую, бо немає документів».
Ветеран сподівається, що прийняття закону про спрощення процедури отримання УБД приймуть якомога швидше.
Віталій з Києва уклав контракт із ЗСУ у 2020 році. Служив у 26 бригаді, отримав УБД лише у 2022-му.
«За два роки служби я не міг отримати статус. Чому? Бо наш командир Літровий постійно пив. Від нього толку було, як від козла молока. Хоча у нас були БР (бойові розпорядження. – LB.ua) про виїзд на нуль. Повномасштабне вторгнення зустрів у Краматорську. Там штабний начальник підготував мені всі необхідні документи для отримання УБД. У кінці червня 2022 року мене перевели до 229 об’єднаного центру забезпечення Міноборони в Києві. Уже тут я пішов у стройову частину, де попросив надіслати запит у частину в Краматорську, аби вони передали ті документи. Однак мені відмовили, бо Літровий, якому я віддав оригінал ідентифікаційного коду, просто загубив його. Звісно, згодом я поновив його. І знову попросив у стройовій частині якомога швидше подати ці документи на розгляд комісії. Минуло ще три місяці, а документи так і не передали», – згадує він.
Військовий зізнається, що мусив чи не щодня ходити і просити, аби врешті отримати посвідчення з талонами на знижки для транспортного пересування.
Ще один киянин Іван пішов добровольцем наступного дня повномасштабного вторгнення. «25 лютого просто прийшов до Голосіївського військкомату в Києві. Враховуючи, що раніше, з 2011 року, я служив строковиком у Житомирі, в 95 окремій штурмовій бригаді, вже за дві години мене автобусом привезли в ту саму бригаду», – розповідає він.
За його словами, рік він провів на нулі: «Дали автомат, а бронежилет купувала моя кума. Рік без ротацій, відпусток, у найгарячіших точках. Були дуже жорсткі умови. Бо відправляли мене служити водієм, а фактично я був і штурмовиком, і ППО, і бозна-ким. Куди треба, туди й посилали. Тому половина завдань виконувалася взагалі без документів».
Коли у 2023-му бійця врешті перевели до частини в Києві, він надіслав запит і попросив попереднього командира надати пакет документів для отримання статусу УБД.
«На що мені відповіли: якщо треба, то нехай нова частина надсилає той запит. Тобто я особисто подав офіційний запит, однак понад чотири місяці мені ніхто нічого не відповідає. Я вже й телефонував, а мені відповіли, що частина у Слов'янську. Звідти відповіді вже просто немає. А командир телефоном сказав, що бойового журналу не вели. Бойових розпоряджень просто не виписували. Оскільки не маю поранень, то вони не знають, що туди писати», – говорить він.
Іван додає, що побратими з його взводу також досі не отримали статус УБД.
«У нас було 13 військових і командир. Тільки в кінці лютого 2023 року почали подавати документи по тих хлопцях, які мали поранення. Бо в них були довідки з лікарень. Наступними мали бути ми: мобілізовані, не контрактники. Але й досі по нас жодних рухів. Хлопці не хочуть здіймати бучу, йти до командира та жалітися, бо він тоді може відправляти на найгарячіші позиції. Злити комбата ніхто не хоче», – зізнається він.
Проблеми з УБД – одне з трьох найактуальніших питань військових
«З початку вторгнення, на жаль, за статистикою, ми бачимо досить маленьку кількість тих, хто отримав статус. Одна з найбільших проблем – це відсутність автоматизованого документообігу. Є затримки зі сторони військових частин, які повинні збирати документи. До прикладу, наче дрібниця – необхідність фотографування на місці бойових дій військового, аби вклеїти цю фотокартку до документів. Однак у нинішніх умовах це велика проблема. Тому процес займає довгі місяці», – розповідає Любов Галан, співзасновниця ГО «Принцип», яке займається правовою допомогою пораненим бійцям.
Галан додає, що часто є нестатутні відносини – недоброчесне ставлення командира, який просто не хоче давати витяги з наказів.
«Усе це призводить до того, що людина взагалі не може отримати пакет документів», – каже вона.
Марія Звягінцева, юристка ГО «Юридична Сотня», що з 2014 року допомагає військовим, розповідає, що після повномасштабного вторгнення організація працювала практично без вихідних: «Проблеми з отриманням статусу УБД, інвалідів унаслідок війни, членів сімей загиблих – це одне з трьох найпопулярніших питань, з яким звертаються до нас. Ще одне – загальні медичні питання: ВЛК, реабілітації, лікування. І проблеми звільнення зі служби повністю та переведення в інші військові частини».
За її словами, з 24 лютого 2022 року по 1 липня 2023 до організації на гарячу лінію надійшло понад 45 тисяч звернень: «Найчастіше військові питають, що їм робити, якщо військова частина не оформляє УБД. Є питання щодо втрачених чи знищених документів, як їх відновити. Також є проблеми з оформленням статусу, якщо військовий зник безвісти. Рідні не знають, що робити».
Юристка наголошує: додатковою проблемою є отримання статусу УБД учасниками тероборони та добровольцями. «Особливо для добровольчих формувань територіальних громад. Оскільки таке право, за законом, вони мають, але визначеного порядку й досі не існує».
Марія Звягінцева підтверджує, що військові здебільшого скаржаться, що неможливо отримати документи з частин. «Іноді виникають проблеми з отриманням довідки про безпосередню участь у бойових діях. Процес ускладнюються в разі переведення до іншої частини. Є також скарги на довге очікування підготовки документації. Військових запевняють, що процес іде, а насправді вони чекають дуже довго».
Однак процес обіцяють спростити на законодавчому рівні. ГО «Юридична Сотня» брала участь у підготовці законодавчих змін щодо спрощення процесу отримання статусу УБД. Відповідний законопроєкт Верховна Рада ухвалила за основу 29 червня.
Процес мають зробити максимально простим
Одна з авторок законопроєкту 9141, членкиня оборонного комітету та нардепка «Слуги народу» Мар’яна Безугла пояснює, що основна ідея законопроєкту – максимально спростити отримання статусу УБД чи особи з інвалідністю для військового. Чиновники, до яких буде звертатися військовий, повинні самі надсилати запити до військових частин. І ухвалювати рішення не пізніше ніж за місяць. Також запропоновано цифровізувати процес.
Співавтор законопроєкту, народний депутат від «Слуги народу» та член оборонного комітету Єгор Чернєв розповідає LB.ua, що логіка документа – перекласти основну частину роботи з оформлення статусу УБД на чиновників: «Саме вони витребовуватимуть необхідні документи та довідки про військовослужбовця у відповідних органів влади, а ті мають надати відповідь упродовж 30 днів».
Наразі в комітеті створена робоча група з доопрацювання проєкту до другого читання.
«Головну надію у спрощенні процедури отримання УБД ми покладаємо на цифровізацію всіх пов'язаних з цим процесів. Щоб кожен ветеран міг у Дії кількома кліками надіслати запит про отримання УБД, щоб усе відбувалося автоматично. Тому ми працюємо з Міністерством оборони та Мінцифрою над цим питанням. Але паралельно готуємо і згаданий законопроєкт, як страховку, якщо з цифровізацією виникнуть непередбачені ускладнення», – каже Єгор Чернєв.
