Міністри фінансів і керівники центральних банків країн "великої сімки" (G7) знову заявляють про непохитну підтримку України, повідомили про збільшення економічної підтримки України на поточний і початок наступного року до 44 млрд доларів.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на комюніке за підсумками їхньої зустрічі в японському місті Ніїгата.
"Ми сповнені рішучості продовжувати вирішувати невідкладні потреби України в короткостроковому фінансуванні, а також підтримку сусідніх та інших сильно постраждалих країн. Ми разом із міжнародним співтовариством збільшили наші зобов'язання щодо бюджету та економічної підтримки України на 2023 і початок 2024 року до 44 млрд доларів, що дало змогу затвердити програму Міжнародного валютного фонду (МВФ) для України в розмірі 15,6 млрд доларів за 4 роки. Ця підтримка надає Україні впевненості та дає змогу її владі забезпечувати функціонування уряду, продовжувати надавати основні послуги, здійснювати найбільш критичний ремонт пошкодженої інфраструктури та стабілізувати економіку", - йдеться в документі.
Водночас міністри та керівники ЦБ заявляють, що з нетерпінням чекають швидкого проведення структурних реформ в Україні в рамках програми, підтримуваної МВФ, що посприяє не тільки стабілізації та повоєнному відновленню, а й допоможе каталізувати подальшу фінансову підтримку з боку інших країн та установ, а також приватного сектору.
"Ми продовжимо наші спільні зусилля з підтримки ремонту критичної інфраструктури України, відновлення та реконструкції, зокрема через міжвідомчу платформу координації донорів... З огляду на значні потреби у фінансуванні відновлення та реконструкції, ми маємо розширити донорську базу. Мобілізація приватного капіталу також має вирішальне значення. У цьому контексті ми вітаємо зусилля, що тривають, активізувати приватні ресурси шляхом надання гарантій і страхування", - йдеться в комюніке.
Також міністри і керівники ЦБ підтвердили непохитну рішучість запроваджувати і забезпечувати дотримання санкцій та інших економічних заходів для подальшого підриву здатності Росії вести свою незаконну, невиправдану і неспровоковану агресивну війну.
"Ми, як і раніше, віддані протидії будь-яким спробам ухилитися від наших санкційних заходів. Після заяви наших лідерів від 24 лютого в рамках наших зусиль щодо посилення дотримання наших санкцій та інших економічних заходів, ми ініціювали обмін типологіями обходу й ухилення та іншою відповідною інформацією через Механізм координації правозастосування. Надалі ми продовжуватимемо посилювати координацію в моніторингу транскордонних операцій між Росією та іншими країнами й уважно відслідковуватимемо ефективність обмежень цін на російську нафту та нафтопродукти", - йдеться в комюніке.
Учасники зустрічі закликали інші країни також долучитися до запроваджених проти РФ заходів і зусиль щодо їх правозастосування.
"Ми також забезпечимо, щоб суверенні активи Росії в нашій юрисдикції залишалися без руху відповідно до заяви наших лідерів від 24 лютого", - наголошується в документі.
Водночас міністри та керівники ЦБ країн G7 заявили рішучість зміцнювати співробітництво для розв'язання глобальних економічних проблем, спричинених війною РФ і "перетворенням нею продовольства та енергії на зброю".
"У цьому контексті ми неухильно спростовуємо неодноразові неправдиві заяви Росії про побічні ефекти наших санкцій щодо продуктів харчування та енергетичної безпеки. Ми закликаємо до негайного припинення незаконної війни Росії проти України, яка усуне одну з найбільших невизначеностей щодо глобальних економічних перспектив", - йдеться в комюніке за підсумками зустрічі.
У документі констатовано, що світова економіка продемонструвала стійкість до численних потрясінь, включно з пандемією COVID-19, агресивною війною Росії проти України та пов'язаними з ними інфляційними тисками.
"Тим не менш, ми повинні зберігати пильність і залишатися гнучкими в нашій макроекономічній політиці в умовах підвищеної невизначеності перспектив світової економіки", - резюмується в комюніке.
Зазначається, що в зустрічі брали участь голова Міжнародного валютного фонду, група Світового банку, Організації економічного співробітництва та Ради з розвитку і фінансової стабільності, а також віртуально - міністр фінансів України Сергій Марченко.
Нагадаємо, вчора уряд Бельгії затвердив новий пакет допомоги Україні в розмірі 92 млн євро. Кошти країна отримала у вигляді податків на заморожені російські активи. Раніше Польща та країни Балтії закликали ЄС якнайшвидше передати заморожені російські активи на відновлення України.
28 квітня до державного бюджету України надійшли грантові кошти - 1,25 млрд доларів від Сполучених Штатів Америки. Кошти надали через цільовий фонд Світового банку у межах четвертого додаткового фінансування.
За декілька днів до цього Євросоюз виділив Україні ще 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги. Кошти виділені в межах програми макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро.