Дезінформація і поширення пропаганди
Служба зовнішніх справ Євросоюзу в доповіді про дезінформацію та маніпуляцію фактами у світовому інформаційному просторі 2022 року назвала Росію головним дезінформатором.
У доповіді наголошено, що РФ поширює фейки через офіційні дипломатичні канали, державні ЗМІ, які мовлять і на російську, і на зарубіжну аудиторію, а також через прокремлівські канали в інтернеті, які приховують свої безпосередні звʼязки з російським урядом, але можуть отримувати фінансування з Москви. Серед найпоказовіших прикладів дезінформації в Євросоюзі назвали медіакомпанії "Sputnik" і "Russia Today" (RT).
Про те, як Росія дезінформує світ за допомогою Russia Today, читайте докладно в дослідженні Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки «RT: чому російському державному медіа не місце в цивілізованому світі».
На думку відомства, головною темою інформаційних атак стала війна Росії проти України. У шістдесяти випадках зі ста їхньою метою було виправдати повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Важливо також відзначити, що в резолюції «Правові аспекти та аспект прав людини в агресії Російської Федерації проти України», яку 26 січня ухвалила Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), російська офіційна риторика, яку використовують, щоб виправдати повномасштабне вторгнення та агресію проти України, була визнана такою, що має ознаки публічного підбурювання до геноциду і може свідчити про геноцидний намір знищити українську національну групу або принаймні її частину.
Канали поширення, боти і скоординована неавтентична поведінка
Для поширення дезінформаційних повідомлень РФ вдається до будь-яких способів, серед яких вебсайти, соціальні мережі та ботоферми.
Наприклад, у серпні 2022 року NewsGuard виявив 250 сайтів, які активно публікують російську дезінформацію про війну, десятки з них додалися після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Деякі сайти вдають із себе незалежні аналітичні центри чи новинні видання. Близько половини є англомовними, інші поширюють матеріали французькою, німецькою чи італійською.
Багато з них також були створені задовго до війни і не виказували зв'язку з російським урядом, поки раптом не почали поширювати кремлівські тези. У NewsGuard їх називають сплячими сайтами. Вони поступово нарощували аудиторію, публікуючи нейтральні матеріали, а потім перемкнулися на пропаганду або дезінформацію – коли це знадобилося Кремлю.
Окрім того, РФ поширює контент RT серед європейської аудиторії навіть після введення санкцій і заборони його трансляції у Європі.
За висновками дослідження Disinformation Situation Center (DSC), контент, створений RT, усе ще доходить до аудиторії в ЄС.
Наприклад, дослідники виявили, що деякий відеоконтент RT з’являвся в соціальних мережах під новим брендом і логотипом. З деяких відеоматеріалів просто видалили бренд RT і перепостили на новому каналі YouTube, на який не поширюється заборона ЄС.
Результати іншого дослідження, проведеного аналітичним центром "Institute for Strategic Dialogue" та опублікованого в липні 2022 року, також показують вплив RT на західну аудиторію. Серед основних способів, виявлених під час аналізу – альтернативні домени та субдомени для RT, дзеркальні вебсайти RT, вебсайти copy-paste і вебсайти-агрегатори.
Наприклад, дослідники виявили 12 сайтів переважно німецькою чи іспанською, які є точною копією або RT Deutsch, або RT en Español. Крім того, ІР-адреси цих сайтів та ідентифікатори Google Analytics прямо повʼязані з прокремлівською телекомпанією.
Дослідники знайшли кілька статей про українських біженців, які друкували офіційні сайти RT. Потім через пошук у Google вони виявили ресурси, які друкували матеріали з такими самими заголовками – таких було близько 66 ідентичних німецькою, іспанською, англійською та французькою мовами.
За висновками дослідження, Twitter-акаунт RT en Español, у якого мільйони підписників, запрошує людей відвідати іспаномовний сайт, який обходить санкції ЄС, а у Facebook ці сайти зʼявлялися в понад 1200 відкритих групах, які разом мають десятки мільйонів підписників.
Схожа ситуація з проникненням російської пропаганди в європейську аудиторію і в соціальні мережі.
Наприклад, нещодавно в TikTok виявили російську дезінформаційну мережу, яка поширювала військову пропаганду про Україну серед більш ніж ста тисяч європейських користувачів. Мережа діяла в Росії, але була націлена в основному на жителів Німеччини, Італії та Великої Британії. Близько 1700 акаунтів поширювали антиукраїнські повідомлення, маскуючись під місцевих користувачів. У цій мережі акаунти TikTok використовували синтез мови і поширювали проросійські заяви рідними мовами країн, на які були спрямовані.
У вересні 2022 року компанія "Meta" також викрила велику мережу російських ботів, скерованих насамперед на Німеччину, Францію, Італію та Велику Британію. Вона почала діяти у травні і була зосереджена навколо мережі із 60 сайтів, що видавали себе за справжні новинні медіа в Європі.
Дезінформаційні повідомлення створювалися на підробних сайтах і просувалися на соціальних платформах, включно з Facebook, Instagram, Telegram, Twitter. Ботам давали однакові імена на кількох сайтах, аби створити ілюзію існування такої людини.
Інформацію поширювали німецькою, англійською, французькою, італійською, іспанською, українською і російською мовами. Деякі репости з таких сторінок робили посольства Росії в різних країнах.
Раніше у травні 2021 року компанія "Меta" опублікувала звіт за 2017–2020 роки з аналізом 150 інформаційних операцій, виявлених на просторах Facebook. За результатами дослідження РФ була найбільшим постачальником дезінформації. За чотири роки Meta виявила 27 операцій впливу. З них 15 були пов'язані з розташованим у Санкт-Петербурзі Агентством інтернет-досліджень (ІRА) або іншими організаціями, пов'язаними з Євгеном Пригожиним, російським олігархом, що має тісні зв'язки з президентом Росії Путіним. Ще чотири російські мережі були пов'язані з кремлівськими спецслужбами, а ще дві – з сайтами російських ЗМІ.
Російські хакери, кібератаки
Медіапростір – не єдина ціль РФ, крім того, вона підриває кібербезпеку Європи.
Наприклад, згідно зі звітом Microsoft, російські хакери здійснюють «стратегічне шпигунство» проти урядів, аналітичних центрів, бізнесу та груп допомоги, що належать країнам-союзникам України. У Microsoft виявили спроби російського кібервтручання у 128 організацій 42 країн світу.
Сполучені Штати були основною ціллю, а Польща, що є головним каналом військової допомоги українцям, посіла другу позицію. Значних атак також зазнали Данія, Норвегія, Туреччина, а також Фінляндія та Швеція, які щойно подали заявки на вступ до НАТО. Половина зі 128 організацій, котрі зазнали втручання — це державні установи, а 12% — неурядові організації, як правило, аналітичні центри або гуманітарні групи. Серед інших цілей – телекомунікаційні, енергетичні й оборонні компанії.
Загалом атаки російських хакерів проти союзників України з початку війни були успішними у 29% випадків. З них лише у чверті це призвело до втрати даних.
У звіті Google про зміни ландшафту кіберзагроз унаслідок російської війни проти України сказано, що минулого року ворог посилив кібератаки на українців на 250% порівняно з 2020 роком. Водночас кількість кібернападів на користувачів у країнах НАТО за той самий період зросла на понад 300%.
Приводами для російських кібератак стають будь-які прояви допомоги західних партнерів Україні. Нещодавній приклад — після січневого рішення уряду Німеччини надати Україні танки "Leopard" хакери з російської групи "Killnet" атакували сайти кількох держустанов ФРН.
Отже, Росія розгорнула потужну інформаційну війну проти України та її союзників, підриваючи інформаційну та кібербезпеку Європи. Такі дії лише підтверджують протиправність і злочинність намірів РФ щодо України та її партнерів.