Апетити нардепів поменшали
3 листопада Верховна Рада України ухвалила не лише Державний бюджет на 2023 рік, а постанову №8129 про кошторис парламенту. Конституційна більшість — 313 нардепів з усіх фракцій і груп — натиснули зелені кнопки за видатки на себе, помічників, увесь Апарат разом з комітетами, адмінбудівлями, легендарною парламентською їдальнею, автобазою та Дослідницькою службою.
Загальна сума кошторису Ради на наступний рік складе 2,617 млрд грн (загальний фонд – 2,612 млрд грн, спеціальний – 5,492 млн грн).
Порівняно з минулим роком нардепи скоротили апетити, бо секвестрований кошторис 2022-го складає 2,688 млрд грн. Тоді як у 2021-му кошторис ВРУ був ще меншим (2,57 млрд грн), ніж заклали зараз на воєнний наступний рік.
Однак слід врахувати, що після повномасштабного російського вторгнення у нас двічі секвестрували бюджет (у березні та квітні 2022-го). Тоді Верховній Раді зрізали понад 90 млн грн з 3,9 млрд у першій редакції.
Важливо, що наступного року головним розпорядником бюджетних коштів для парламенту буде Управління справами Апарату ВРУ, а не сам Апарат ВРУ. У висновку профільного Регламентного комітету зазначено, що таке рокірування розпорядника буде сприяти ефективнішому використанню грошей платників податків на утримання вищого законодавчого органу країни.
Треба додати, що наступного року в жодній бюджетній програмі Ради не передбачено видатків розвитку. Простими словами, всі нові проєкти або реконструкції чи ремонти — на стопі. Наприклад, на березень 2022-го планували «реставраційний ремонт зали пленарних засідань із заміною системи електронного голосування та інтегрованих з нею підсистем з використанням ID-картки народного депутата України». Звісно, велика війна це зупинила до нашої перемоги.
«По суті цифри кошторису ВРУ не змінилися між першим і другим читаннями... Усі кошти, виділені на ВРУ, переважно призначені для оплати праці та для нарахування комунальних послуг та енергоносії на рівні 2022 року. На цей рік так само недофінансовано оновлення матеріально-технічної бази для роботи народних депутатів та Апарату. А це й комп’ютери, на яких ми працюємо з 2012 року. Ніяк не вистачає коштів їх замінити. Те саме стосується ремонтів у комітетах, а вони реально радянська спадщина. Знаю, що Апарат просив додаткові кошти на першочергові потреби, але це не погодили. Депутати до цього ставляться з розумінням, є першочергові потреби на оборону та безпеку країни, а ми працюватимемо не гірше з меншим кошторисом», — прокоментував LB член фракції «Слуга народу» та Бюджетного комітету Ростислав Тістик.
Заплати нардепів і помічників таки зростуть
А тепер розберемо деталі.
Так, першою бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» передбачено видатки в розмірі 1, 267 млрд грн. Основну їхню частину з’їдять зарплати — 66,3 % (від загального обсягу видатків споживання).
Для порівняння: компенсація вартості проїзду територією України, вартості оренди житла та винайму готельного номера, відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, складуть лише 30,7 % від загального обсягу видатків споживання (про це детальніше нижче).
На оплату праці лише народних депутатів і їхніх помічників-консультантів у цій базовій програмі заклали 688,56 млн, що порівняно з 2022 роком є більшим на 97,85 млн. У пояснювальній записці такі цифри обґрунтували прив’язкою до зростання прожиткового мінімуму.
За розрахунками Управління справами Апарату Верховної Ради України, також ці кошти будуть необхідні «на компенсацію невикористаних днів відпустки народних депутатів України в разі закінчення терміну повноважень Верховної Ради України» (за Конституцією, наступні парламентські вибори мають відбутися в останню неділю жовтня наступного року).
Отже, посадовий оклад народного депутата України – члена комітету наступного року має складати 26 840 грн (на цей рік закладали 24 810 грн).
Плюс сама зарплатня — 53580 грн на місяць (нині 49 620 грн).
Окремо — місячний фонд оплати праці помічників-консультантів народного депутата України – 78 372,8 грн (цього року — 72 445 грн).
Визначає штатну кількість таких помічників сам народний обранець.
Нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк роз’яснив, що парламентар може мати не більш ніж 32 помічників. «Однак зарплатня з фонду оплати праці нараховується лише для чотирьох консультантів», — сказав він LB.
Компенсації за проїзд, житло та відрядження без суттєвих змін
Як відомо, за чинним законом про статус народного депутата, кожен обранець має право на компенсацію вартості проїзду територією України, оренди житла та винайму готельного номера (передбачили 389,5 млн грн загалом для всіх нардепів).
Відповідно до додатка до кошторису, ці норми витрат на одного народного депутата на 2023 рік залишаються без суттєвих змін порівняно з 2022-м:
— для компенсації вартості проїзду (стаття 23 Закону України «Про статус народного депутата України») – 7 500 грн (на місяць, або 90 тис. грн на рік);
— канцелярське приладдя — лише 1500 грн на рік на одного обранця;
— на відрядження нардепів — 10,3 млн грн на всіх парламентарів. Тоді як Управління справами прогнозує дефіцит за цією статтею ще на 65 додаткових млн;
— на відрядження помічників-консультантів народних депутатів України (стаття 4.3 Положення про помічника-консультанта народного депутата України) – 8 000 грн на рік (у розрахунку на 10 місяців);
— для компенсації вартості оренди житла (стаття 35 Закону України «Про статус народного депутата України») — 237,2 тис. грн загалом, або в розрахунку 650 грн на добу на кожного нардепа;
— на компенсацію витрат для організації та проведення зустрічей з виборцями — 670 грн на рік на одного депутата;
— на міжміські та міські телефонні розмови (на 10 місяців) — 4890 грн;
Витрати на їдальню стануть меншими
У другій бюджетній програмі «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» видатки загального фонду заклали в обсязі 1,277 млрд грн. Левову частку спрямують на Управління справами Апарату Верховної Ради України — 841,3 млн (цього року — 904,4 млн). Ці кошти витратять на зарплатні співробітників і:
— управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України — 249,3 млн грн (у 2022 році — трохи менше ніж 248 млн грн);
— видатки на автобазу Управління справами Апарату Верховної Ради України заплановані в обсязі 139,1 млн грн (у 2022 році – 141,1 грн);
На відому всім парламентську їдальню наступного року передбачили лише 3,3 млн грн. Це, звісно, без коштів на закупівлю самих харчів. Основна стаття цих видатків — це зарплати співробітників. Цього року на це ДП виділили 4,1 млн грн, тому скорочення у 2023-му буде на 800 млн грн. І це логічно, оскільки парламент не працює у звичному режимі пленарних тижнів і комітетської роботи, збираючись під куполом максимум 2-4 рази на місяць.
Великі гроші на новий «експертний» орган
Окрему увагу привертають великі видатки на Дослідницьку службу ВРУ в розмірі 43,6 млн грн.
Тоді як уже ліквідованому цього року Інституту законодавства Верховної Ради України у 2022-му виділили на 11 млн менше (загалом 32,2 млн грн ще до секвестру кошторису).
Заступник голови Податкового комітету і нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк у коментарі LB наголосив, що ліквідація Інституту законодавства ВРУ була правильною. «Бо там сиділи «старі дядьки», які фактично обслуговували інтереси депутатів, охочих захистити дисертації».
Членкиня політради «Слуги народу» Євгенія Кравчук додала, що «під час обговорення функціоналу Дослідницької служби звучала хороша ідея. А саме, коли її працівники зі знанням іноземної мови будуть допомагати парламентарям працювати над євроінтеграційними законами. Це дуже системна робота, на яку український парламент чекає багато років. Тому тут потрібно мати кваліфікованих консультантів», — вважає вона.
Водночас перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко додав у спілкуванні з LB, що «це новий орган, який буде аналізувати, готувати довідки та накопичувати експертизу. По суті це не просто перейменування, а нова структура та нові завдання. Тому очікуємо активізації роботи Дослідницької служби та збільшення уваги до її роботи з боку депутатського корпусу».
Зрізали газеті «Голос» разом з телеканалом «Рада» та додали на «Єдиний марафон»
Третя ключова бюджетна програма — «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» — передбачає 72,9 млн видатків (на цей рік було 83,7 млн грн). Із цих 72,9 млн для ДП «Парламентський телеканал «Рада» скерують 49,1 млн, а для ДП «Голос України» – 23,7 млн.
Але таке скорочення теж відносне, враховуючи вже виділені майже 2 млрд грн на телемарафон. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану телеканал «Рада» працює в обмеженому режимі, готуючи окремий контент саме для марафону. І тут важливо нагадати, що Мінфін до другого читання Закону «Про Держбюджет на 2023 рік» погодив збільшення видатків для «Єдиних новин» на плюс 1,4 млрд грн. Хоча саму цю правку нардепи збили під час ухвалення в першому читанні (передбачали на самому початку лише 535 млн грн). Однак урядовці все одно включили її до фінальної версії – загалом на телемарафон у 2023 році витратять 1,94 млрд грн.
Утім за розрахунками Управління справами Апарату ВРУ, виділених понад 2,6 млрд грн у кошторисі на 2023 рік усе одно буде недостатньо.
«Доведений граничний обсяг видатків забезпечує потребу в коштах лише на 79,4%», — попереджають нардепи.
Тому у висновку Регламентного комітету сподіваються на перегляд зазначених показників. Звісно, з метою збільшення фінансування. Якщо ситуація в країні дозволятиме це.