Без онлайн-голосування, але з «деякими питаннями»
«Відкриття нової сесії було без звичного пафосу. Хор імені Верьовки не співав. Не було й високих гостей. Навіть виступів голів фракцій. Почали у звичному робочому режимі та відразу перейшли до розгляду питань порядку денного», – розповів LB.ua про перший день парламентської осені представник фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Кожного першого вівторка вересня (ст. 83 Конституції) завжди відкривається нова сесія Ради. Про це знають усі, хто дотичний до роботи парламенту. Звісно, наївно думати, що про це не знають наші вороги. Вони й так обізнані щодо часу всіх засідань парламенту з початку великої війни. Тому всі офіційні заяви керівництва та застереження щодо заходів безпеки та загрози ракетних ударів, от чесно, вже давно не витримують жодної здорової критики. Утім Рада залишається закритим органом – без журналістів у кулуарах і ложі над сесійною залою. Та без звичних прямих трансляцій. Виглядає так, що війна – це зручний привід, коли загал не має доступу до порядків денних засідань, а в законопроєктах усе частіше намагаються протягнути поправки то тютюнового лобі, то про будівництво доріг, то ще якусь відверту єресь», – розповів інший нардеп, який побажав залишитися неназваним.
Розпочали нардепи із затвердження порядку денного сесії, а потім 288 голосами ухвалили Постанову «Про особливості організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану».
У пояснювальній записці депутати нагадали, що Рада дев’ятого скликання під час проведення восьмої сесії «працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання».
Водночас голова Верховної Ради, перший заступник чи заступник голови Верховної Ради мають право оголошувати перерву в безперервному пленарному засіданні Верховної Ради України. Такий формат не є новацією. Під час справжніх тижневих марафонів у минулому скликанні, коли розглядали тисячі правок до Виборчого кодексу чи законів про ринок землі, була така сама практика.
Важливо, що ця постанова передбачає право керівництва Ради «визначати час і місце його продовження (засідання), а також, за потреби, спосіб голосування народних депутатів України на ньому з питання, що розглядається». Тобто парламент може зібратися не в будівлі на Грушевського, 5. Та голосувати не за допомогою електронної системи.
Про такі заздалегідь облаштовані місця для зібрань парламенту відомо давно. Зокрема, запасна зала побудована ще за радянських часів поблизу парламенту. Ще один бункер, розрахований на велику кількість людей, є на схилах біля Дніпра. Свого часу парламентська більшість Партії регіонів під керівництвом Єфремова зібралася та проголосувала руками просто в одному з приміщень комітетів на Банковій. В інтерв'ю LB.ua перший віцеспікер Олександр Корнієнко розповідав про розгляд варіантів виїзних засідань у західних областях країни.
Поза стінами парламенту депутати можуть голосувати без застосування системи «Рада». Регламент ВР передбачає як відкрите голосування за допомогою електронної системи, так і «шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи)» чи за допомогою особистої подачі бюлетеня через таємне голосування. Такі види голосування передбачають наявність лічильної комісії, облаштування секторів голосування, столів реєстрації та кабін для голосування.
Все буде марафон
Друге важливе прийняте організаційне питання осінньої сесії – Постанова «Про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану». За неї проголосував 241 нардеп.
І що показово, без голосів груп колишньої фракції ОПЗЖ вона не набрала б мінімально необхідної (226) кількості голосів (по фракціях: «Слуга народу» – 187, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 0, група «Платформа за життя та мир» – 17, «За майбутнє» – 2, «Голос» – 2, «Довіра» – 15, «Відновлення України» – 12, позафракційні – 6).
Це не вперше, коли уламки ОПЗЖ – групи Бойка-Льовочкіна та Столара-Абрамовського – допомагають голосами «Слузі».
«Фактично тепер телеканал «Рада» може показувати все, окрім засідань Верховної Ради. Провели це тільки завдяки голосам з ОПЗЖ. Напевно, саме тому ОПЗЖ не виводять з Ради – щоб використовувати їхні голоси», – заявив нардеп фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Постанову вніс до Ради нардеп фракції «Слуга народу» Олександр Божков, який склав присягу 14 квітня 2022 року замість Миколи Сольського, обраного міністром аграрної політики. Вона доручає «державному підприємству «Парламентський телеканал «Рада» забезпечити створення та трансляцію новин, інших інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів (у тому числі під час трансляції єдиних інформаційних платформ стратегічної комунікації та марафонів загальнодержавного значення), спрямованих на виконання рішень та нормативно-правових актів щодо забезпечення єдиної інформаційної політики в період дії в Україні воєнного стану».
«Кіна не буде», – лаконічно прокоментував рішення Ярослав Железняк.
У той самий час на розгляд парламенту й досі не виносять давно зареєстровані проєкти постанов про повернення до кулуарів хоча б акредитованих журналістів.
Керівництво Ради пояснює, що також неодноразово зверталося з аналогічними проханнями до спецслужб. Однак останні, з огляду на небезпеку ракетних ударів, рекомендують залишити обмеження для журналістів на перебування під куполом. Тому в Апараті Ради обіцяють відкрити окремий пресцентр – поряд з будівлею на Грушевського, 5.
