ГоловнаПолітика

Які громади на Київщині найбільш збиткові?

У результаті реформи децентралізації влади та місцевого самоврядування 2020 року в Київській області утворилося 69 громад. Більшість мають високий рівень фінансової спроможності порівняно із середніми показниками по країні. Це пояснюється тим, що громади наближені до столиці — Києва.

Саме тому в Київській області найбільше в Україні громад, які перераховують реверсні дотації — 48% у структурі всіх громад Київщини. 

За обсягом сплачених до державного бюджету реверсних дотацій громади Київщини займають друге місце після громад Дніпропетровської області. 

Найменш спроможною громадою за рівнем дотаційності бюджету й абсолютним розміром базових дотацій торік стала Коцюбинська громада. Це селище, яке є анклавом і вкраплене в територію Києва.

Фото: ЧЕСНО

Рух ЧЕСНО, який стежить за проведенням реформи місцевого самоврядування та децентралізації, проаналізував, які громади Київщини є фінансово спроможними, а які потребують додаткових ресурсів з державного бюджету. 

Попри порівняно високий рівень фінансової спроможності області, частина громад Київщини потребує додаткового фінансування з державного бюджету, оскільки не в змозі забезпечити повноцінне функціонування власним коштом. 

Задля підтримки громад з меншими доходами держава використовує так зване “горизонтальне вирівнювання” — забирає ресурси в багатших громад (реверсна дотація) і віддає біднішим (базова дотація). 

Рішення про те, який вид дотації застосувати для кожної громади, приймають на основі трьох показників: кількість населення, надходження податку на доходи фізичних осіб, індекс податкоспроможності відповідного бюджету. Це передбачено Бюджетним кодексом.

На основі цих трьох показників формують індекс податкоспроможності. Якщо останній становить від 0,9 до 1,1, то така громада не віддає державі грошей і не отримує нічого з бюджету. Якщо індекс перевищив 1,1, то держава в такої громади забирає половину від того, що перевищує надходження податку на доходи фізичних осіб порівняно з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах місцевого самоврядування в Україні (крім бюджетів Києва та Севастополя) у розрахунку на одну людину.

Якщо індекс є меншим за 0,9, то держава дотує такі громади, тобто надає базову дотацію відповідному бюджету в обсязі 80% суми, необхідної для досягнення значення індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9. Тобто базова дотація — це не 100% компенсація коштів, яких не вистачає, враховуючи середньодержавний показник, а компенсація лише 80% від мінімальної суми.

З 69 громад Київщини 38% отримують додаткові гроші з держбюджету у вигляді базової дотації. Водночас майже кожна друга громада віддає свої гроші біднішим у вигляді реверсної дотації. Це доволі гарний показник для області, оскільки в Україні 75% громад отримують базові дотації з державного бюджету і лише 14,5% громад сплачують реверсні дотації. 

Фото: ЧЕСНО

Найбільш заможні в Україні 43 громади (з часткою власних доходів понад 80%). З них дев’ять — громади-обласні центри: Чернігів, Львів, Франківськ, Вінниця, Ужгород, Суми, Миколаїв, Одеса, Полтава. У цьому переліку немає Києва, оскільки для бюджету столиці горизонтальне вирівнювання податкоспроможності не передбачене (стаття 99 Бюджетного кодексу). 

“Для бюджету Києва не застосовують горизонтальне вирівнювання не тому, що це столиця і місто зі спецстатусом. А тому, що у столиці сплачують близько 40% усього ПДФО країни,” — коментує Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України.

“І якщо навіть враховувати те, що в Києві проживають майже три мільйони осіб, середнє надходження ПДФО на одного киянина буде в рази більшим, ніж середнє по країні без Києва. Тобто якщо Київ буде включено до горизонтального вирівнювання податкоспроможності, у нас буде не 75% місцевих бюджетів із базовою дотацією, а понад 90%. Головна причина всього цього — в Києві рівень життя і, відповідно, концентрації бізнесу поза конкуренцією з будь-яким містом чи громадою в України”, — продовжує коментувати Павло Остапенко. 

Окрім міст, кошти в держбюджет принесли й селища — Гостомельська, Чабанівська, Борщагівська, Козинська громади.

На Київщині найбільше коштів до держбюджету торік перерахували Гірська, Борщагівська сільські громади, Вишнева, Боярська та Броварська міські громади.

Фото: ЧЕСНО

Найбільше базових дотацій у 2021 році отримали громади на північному сході області — Коцюбинська, Димерська, Бородянська, Немішаївська селищні громади та Бучанська міська. На ці п’ять громад припадає близько 45% усіх базових дотацій Київщини.

Фото: ЧЕСНО

У новому 2022 році в бюджеті Коцюбинського понад 50% закладено на освіту і понад 17% — на “державне управління”. Це, по суті, витрати на зарплати адміністрації.

“У Коцюбинському відбулися громадські слухання. Понад 60% висловилися за приєднання до Києва. Ми — анклав, який вкраплений у територію столиці. Селище, по суті, є спальним районом Києва. Замість промзон, які колись живили бюджет, у нас висотки, які не приносять коштів і за утриманням яких треба стежити. КП, по суті, банкрут. Коцюбинське не має вторинної ланки медицини”, — наголошує голова фракції "УДАР" в Коцюбинській селищній раді Олена Сокотюк.

“Швидка везе пацієнтів через Київ до Макарова або через Київ та Ірпінь до Бучі. Ковідних возили через столицю до Білої Церкви. Так само їздять пожежні машини. Мешканці платять податки до Києва і не можуть скористатися всіма послугами, які їм потрібні. У Київраді не маємо свого представника. Приєднати селище до Києва — це єдино правильне рішення, яке громада підтримує”, — додає депутатка.

Олена Сокотюк
Фото: irpen.net.ua
Олена Сокотюк

Натомість частина депутатів облради, Бучанської райради та Коцюбинської селищної ради, які діють в інтересах забудовників, підтримали розширення селища Коцюбинське коштом частини Святошинського району столиці — території національного парку. Саме тут, у Біличанському лісі, свого часу депутати Коцюбинської ради роздали ділянки собі, своїм родичам і підставним особам.

“Анклави/ексклави — не рідкість у системі адміністративно-територіального устрою. До реформи децентралізації анклавні утворення в межах інших рад ми мали майже в кожній області. Анклави були навіть у районів. Київська область до 2012-го мала два ексклави на території Чернігівської та Житомирської областей”, — коментує Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України. 

“Реформа децентралізації майже всі анклави адміністративно-територіальних одиниць ліквідувала (відбулося приєднання до сусіднього одиниці АТУ (адміністративно-територіального устрою. — Ред.), проте деякі анклави залишились та існують як окремі тергромади, навіть усупереч Методиці формування спроможних територіальних громад. Це — Славутич (анклав на Чернігівщині), Коцюбинське (анклав у Києві). На мою думку, жителі цих територіальних громад — заручники місцевих політиків, які наразі очолюють ці тергромади, чи осіб, які мають вплив на управління цих громад. Насамперед проблема анклавних тергромад полягає у зниженні або взагалі відсутності доступності послуг для їхніх мешканців”, — продовжує коментувати Павло Остапенко.

Павло Остапенко
Фото: prostir.ua
Павло Остапенко

Тобто мешканці селища Коцюбинське, які хочуть приєднатися до столиці, опинилися в заручниках через бізнес-інтереси забудовників. Представники низки політичних партій підтримують приєднання селища до столиці й доєдналися до флешмобу, який ініціювала громада.

Для розуміння фінансової спроможності громад важливо враховувати не лише абсолютний обсяг дотацій, але і їхню частку в загальній структурі бюджету. У межах робочої групи з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробили методичні рекомендації оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад. 

Одним із важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету. Показник зображує рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів державного бюджету. Відповідно, якщо показник становить 30%-50% — громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% — критичний.

За підрахунками ЧЕСНО, у Київській області найменш спроможною громадою за цим показником є Коцюбинська селищна громада. Рівень дотаційності бюджету — 24%, який найбільше наближений до низького рівня фінансової спроможності. Димерська селищна громада — 18%, Бородянська та Немішаївська громади — по 16%.

Як повідомляв раніше Руху ЧЕСНО голова комітету ВРУ з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін, ще одна хвиля укрупнення громад відбудеться не раніше ніж 2024-го — за рік до наступних місцевих виборів. Наразі громади проходять перехідний період і проявляють себе. 

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram