ГоловнаПолітика

Хто виграв вибори на Київщині і як штаби працюють над помилками

“Європейська солідарність” і “Слуга народу” на цих виборах на Київщині показали майже однаковий результат. Щоправда, за кількістю висунутих кандидатів та отриманих мандатів ЄС десь на 1% випереджає партію центральної влади. Але “Слуга народу” має значно вищі показники за кількістю обраних голів у містах і селищах.

Якщо порівнювати кампанію БПП у 2015 році та кампанію “Слуги народу” у 2020-му як двох партій центральної влади, то в чинної партії влади результати більш серйозні. У “слуг народу” більше мерів і голова Київської облради. Народний депутат Олександр Дубінський, який вів кампанію “Слуги народу” на рівні області, до того, як його вигнали з партії, зізнався, що Володимир Зеленський поставив завдання дати найвищий результат з-поміж усіх областей. І він із цим завданням упорався.

Свої позиції в області серйозно втратила партія “Свобода”. Очільник осередку Ігор Сабій твердить, що ЄС завдяки технологіям забрала собі патріотично налаштований електорат. Але кількість мандатів у “Європейської солідарності” насправді зросла несуттєво порівняно з 2015 роком.

“Батьківщина” теж втрачає позиції і в містах, і в селищах. Якщо раніше вона мала підтримку сільського електорату, то зараз у малих громадах політсилу обійшла нова партія “За майбутнє”. 

“Самопоміч” практично зникла з політичної мапи Київщини. “Голосу” ж удалося взяти лише половину від тієї кількості мандатів, які “Самопоміч” отримала після Революції Гідності. Партія робила ставку лише на ті громади, де були команди на місцях, а “Свобода” намагалася закрити більшість громад і дала значно менші результати, ніж “Голос”, маючи приблизно ті самі ресурси.

Регіональні проєкти на кшталт “Нових облич” згасають, традиційно йдуть на співпрацю із центральною владою і вже не претендують на місця в облраді.

Очільники партійних осередків визнають, що під час кампанії, яка була дуже короткою, фандрайзингом не займалися. І обіцяють, що розроблятимуть стратегію фандрайзингу найближчим часом. Що стосується партійної ідеології - то тут між політсилами тривають суперечки, чи вона взагалі є в партій.

Рух ЧЕСНО з’ясовував, як вплинула партійна система на результати виборів і які партійні осередки були більш ефективними. 

З яким результатом партії перемогли в містах

На Київщині є 25 міст. У всіх цих містах на попередніх місцевих виборах - 2015 року - можна було балотуватися лише від партій. Хоча низка міст мали населення менше, ніж деякі селища.

Наразі кількість партій, які брали участь на виборах до облради і міськрад, зросла. Якщо раніше у виборах до міськрад брали участь у середньому 12 партій, то тепер 16. З-поміж них могли бути і технічні партії. Тож застави не стали запобіжником для кандидування.

Парламентські політсили мають більше кандидатів, ніж інші партії, адже в них є стартовий рейтинг і в кандидатів більше шансів пройти в ради.

Якщо з кількістю мандатів ситуація для ЄС порівняно з 2015 роком майже не змінилася, то позиції “Слуги народу” як партії центральної влади порівняно з результатами БПП суттєво міцніші. Партія взяла 5 мерів міст. ЄС спробувала наздогнати “Слуг народу” у січні цього року, коли обирали мерів міст Бровари і Бориспіль. Але зрівняти рахунок не вдалося, оскільки ЄС виграла лише в Борисполі.

QjY3WxnopDz8YcfZLtKGx7_GaRiBElDl418QHkMbIAD0hUsz7UV-JCSkBa3eS4TDqh4cCni3Sgq64kADigXXz5EsGkYJGt80xhU8m9MzLD1QNYmrXMIqHyl3lXksOFNgVuG6liy2

Але для ЄС це все одно успіх, бо на виборах 2015 року вона мала лише трьох мерів на Київщині. Рух ЧЕСНО писав про те, що партії намагалися домовитися з чинними мерами, щоб вони дали під вибори свої “сітки голосів”.

Ще 6 голів “Слуга народу” отримала в селищних радах. У ЄС, як і в “За майбутнє”, таких лише троє.

Спроможність партій у селищах

На останніх місцевих виборах партії вперше кандидували своїх представників у всі селищні та сільські ради, де виборців більш ніж 10 000. 

Якщо порівнювати з виборами до міськрад 2015 року, то в селищах і селах балотувалася на цих виборах, по суті, така сама кількість партій - у середньому 12. Але в містах на цих виборах середній показник зріс до 16. Це попри те, що з’явилися застави. 

Тобто те, що партійна система спустилася в малі громади, не стало проблемою для партій під час висування кандидатів. Це при тому, що ситуація ускладнилася введенням гендерної квоти

Постає питання, від чого може залежати кількість партій, які ведуть боротьбу за владу в селищі. У Гостомельській ОТГ, яка є селищем, кількість партій була найбільшою з-поміж сіл і селищ на цих виборах. Тут балотувалося навіть більше партій, ніж у деяких містах. 

Юрiй Марчук
Фото: ukrreporter.com.ua
Юрiй Марчук

“Така висока зацікавленість партій у Гостомелі може пояснюватися тим, що в нас дуже великий бюджет - 367 мільйонів. Відповідно, за цей ресурс громади ідуть боротися представники деяких партій”, - розповідає депутат Гостомельської ради Юрій Марчук (“Слуга народу”).

Окрім бюджету, чималу роль у Гостомелі грає наближеність до столиці. Саме Гостомельська рада у 2008 році дерибанила ділянки Біличанського лісу. 

Щодо кількості кандидатів і отриманих мандатів, партії в селищах отримали ті самі місця, що й на рівні міськрад. Єдина партія, яка зробила тут суттєвий ривок - це УДАР, яка з 12 місця в містах вирвалася на сьоме в селищах. І має ще одного голову - у Баришівці.

Партії обирали різні стратегії ведення кампанії. “Свобода” намагалася висунути кандидатів у кожну раду. І дані свідчать, що списки в багатьох радах налічували мінімально необхідну кількість кандидатів - 16.

“Голос” обрав зовсім іншу тактику. Вони йшли там, де мали сильні команди - покривали меншу кількість рад і всі ресурси були кинуті точково на ці громади.

Тож співвідношення кандидатів і мандатів у “Голосу” суттєво вище, ніж у “Свободи”.

Ціна мандата

Коли ми говоримо про ефективність кампаній, то важливо розуміти, які ресурси мали штаби і яку кадрову політику й тактику агітації обирали голови штабів. Звісно, низка партій стартувала з дочасною агітацією, яка не потрапляє у звіти. Під час виборів партійці не завжди відображають у звітах усі витрати. Але порівнявши офіційні цифри зі звітів, які осередки подавали до ТВК, можемо приблизно вирахувати співвідношення ціни мандата.

Зауважимо, що на сайтах обласних осередків вдалося знайти звіти партій “За майбутнє” і “Голосу.” Останні навіть подавали звіти з рівнів ОТГ, щоправда, переважна більшість - нульові. Як правило, незначні кошти вносилися у фонди кандидатів у мери від цієї партії, але жодного мандата мера партія так і не виграла.

Якщо порівнювати ціну мандата “Голосу”, то вона на рівні дещо більше від 5 тис. грн, а в “За майбутнє” і “Свободи” ціна мандата приблизно однакова - близько 14 тис. грн. Це якщо розділити суму обласного бюджету, який працював на всю область, на загальну кількість отриманих мандатів. Однакова ціна мандата для двох різних партій пов’язана з тим, що у “Свободи” значно менше мандатів, але в “За майбутнє” була значно дорожча кампанія - близько 3 млн грн. 

Найбільш успішною за кількістю мандатів була кампанія “Європейської солідарності”. Партія в області показала кращі результати, ніж 2015 року.

Фото: facebook/Європейська Солідарність Київщини

“Для мене дуже помітною, навіть агресивною була кампанія “За майбутнє”. Це нова політична сила, наші партнери в облраді, їм треба було піднімати впізнаваність. Тому в них була доволі інтенсивна кампанія зовнішньої реклами - борди, вони проводили форум - робили такі заходи, щоб запам’ятатися. За кількістю мандатів бачимо, що це дало результати. Чого не можу сказати про УДАР. Ця політична сила, яка колись об’єдналася з БПП, цього разу пізно стартувала з кампанією - тільки у вересні, коли почався офіційний старт. Ми ж працювали з початку року, зокрема і з волонтерськими проєктами допомоги”, - зазначає голова фракції “Європейська солідарність” Георгій Цагереішвілі.

Тут варто зауважити, що офіційний старт кампанії дає можливість відслідкувати, звідки партія брала гроші на виборчий період. Низка партій дійсно ведуть дочасну агітацію. І так звані “волонтерські” проєкти часто є нічим іншим як гречкосійством.

Тому ті партії, які стартували з дочасною агітацією і засівали округи, мають значно вищу ціну мандата, ніж офіційно зазначена. Окрім того, представники різних партій наголошують на тому, що є офіційні витрати на кампанію, які можна побачити у звіті, а є готівка, яку використовують для виборів, і її походження невідоме. 

Але зараз, уже після кампанії, в штабах міркують над тим, як могли б оптимізувати витрати. 

“З огляду на отриманий після кампанії досвід, “Свобода” на Київщині зараз діяла б, певно, дещо інакше. Ми не висували б кандидатів у районні ради, де немає повноважень і бюджетів. Це тільки марно витрачені гроші на заставу. Краще ці 325 тис. грн, які пішли на заставу, ми витратили б на агітацію, газети, бігборди. Для розуміння: те, що пішло на заставу райрад - це ¾ нашого виборчого фонду. Тобто ми могли його фактично подвоїти, а значить, могла зрости ефективність і покращитися результат”, - розповідає Сабій.

Ігор Сабій
Фото: kievvlast.com.ua
Ігор Сабій

Для порівняння, “Голос” із семи райрад балотувався лише у дві. Відповідно, в цієї партії витрати на заставу для рад цього рівня були значно меншими.

“Ми значну частину коштів використали на друковані матеріали. Багато матеріалів друкували наші кандидати самі на власних принтерах і в малих громадах розносили виборцям. Кампанія була від виборця до виборця. Бордів майже не було. У нас були візити голови Київської обласної організації Ярослава Железняка, кандидата в мери Києва від "Голосу" Сергія Притули, голови партії Кіри Рудик та інших народних депутатів у низку міст. Ми ставили на ті населені пункти, де в нас були команди. Ніхто не розраховував на те, що ми можемо майже подолати 5% і пройти в область. Соціологи нам малювали до 2% максимум. Тобто те, що ми по області за відсутності команди в усіх населених пунктах піднялися майже до прохідного бар’єра - це все завдяки низовій кампанії наших команд у громадах”, - наголошує Олег Конихов, керівник секретаріату Київської обласної організації “Голосу”.

Важливо, що 12% виборців готові жертвувати кошти партіям, але як з’ясував Рух ЧЕСНО, навіть партійні сайти не пристосовані для того, щоб залучати кошти громадян. Відповідно, за відсутності запиту партій кількість внесків від громадян мінімізована. Тож політики відповідають перед донорами, які дають кошти в офіційні та неофіційні бюджети партії на вибори.

“Перед виборами ми ретельно відбирали представників партії і не дали балотуватися таким токсичним кандидатам, як колишня депутатка Ірпінської ради Анастасія Попсуй. Усі, хто йшов, - по суті, бізнесмени. Фінансували кампанію самі або залучали друзів. Я фінансував, Гудзенко. Це спільний бюджет. Турів було багато в ОТГ, бордів було багато. Не було впізнаваності партії. Може, переборщили з бордами... На території області центральний апарат зняв багато бордів уздовж головних магістралей. А ми на місцевому рівні допрацьовували. Борди не дали встановити тільки в Ірпені. Ми домовлялися, а ірпінська влада всюди зривала», - розповідає голова Київської обласної організації партії "За майбутнє" Ярослав Москаленко.

Ярослав Москаленко
Ярослав Москаленко

І Ярослав Москаленко, і Георгій Цагареішвілі зазначає, що зараз партії працюють над тим, щоб розробити стратегію фандрайзингу, і це є одним з пріоритетних питань. Ефективність роботи керівників осередків визначається, зокрема, і результативністю фандрайзингу. Коли на рахунку партії зростають дрібні внески. Наприкінці року Рух ЧЕСНО підіб'є підсумки і складе рейтинг партій, що їх громадяни підтримали дрібними внесками найбільше.

Партії в пошуках ідеології

Якщо говорити про залучення коштів, то партія мала давати своїм виборцям, які можуть потенційно пожертвувати їй кошти, чіткі ідеологічні маркери і показувати, що ця політсила за кошти виборців готова відстоювати їхні інтереси в радах, де розподіляють бюджетні та земельні ресурси. А якщо мова йде про парламент, то готова й напрацьовувати відповідне законодавство.

“Свобода” ідентифікує себе як соціал-націоналістична партія і є чи не єдиною з виразно виявленою ідеологічною належністю. 

“ЄС наразі перебирає патріотичний електорат. То і так факт. ЄС працює на патріотичному полі. Граючи на тому, що Порошенко нібито є антиподом Зеленського, власне, на тому вони і беруть голоси. Безперечно, зараз отримали голоси за рахунок патріотичного електорату, який голосував і у 2015 році, тільки тоді - не за них. БПП (ЄС) була партією влади, а зараз це опозиція. Багато людей голосують за ЄС не тому, що люблять Порошенка, а голосують як за опозицію - проти “слуг”. Вони намагаються зайняти нішу патріотичну, але насправді тим ніколи не страждали”, - каже Сабій.

Очільник ЄС Георгій Цагареішвілі каже, що в Україні є дві ідеологічні партії:

“Якщо говорити про ідеологію, то таких партій в Україні дві. Це "Європейська солідарність" і ОПЗЖ, тільки в ОПЗЖ - проросійська ідеологія, а в ЄС - проукраїнська”.

Фото: facebook/Європейська Солідарність Київщини

Сабій, почувши таке, пригадує анекдот:

“Їде в маршрутці громадянин іншої держави у вишиванці. Заходить у маршрутку українець, вітається. Той, що у вишиванці, відповідає йому іноземною мовою. Українець питає: “А Ви хто, прошу пана”. Той каже іноземною мовою, що, мовляв, українець. Тоді українець здивовано перепитує: “А я тоді хто ж?” А пасажир у вишиванці йому каже: “А я не знаю. Може, росіянин, а може, москаль”. Оце я вам скажу про тезу ЄС, що в країні дві ідеологічні партії і серед них нема “Свободи”, зате є вони”.

Цагареішвілі також має своє пояснення, чому зменшується підтримка партії “Батьківщина”:

“У них були набагато кращі результати. Є виборці, які симпатизують Юлії Володимирівні. Але їхня кількість зменшується, і така тенденція може зберегтися, бо ідеологія цієї партії - це Юлія Володимирівна. Усе тримається на одній людині”.

“За майбутнє” в цій суперечці участі не бере. 

“До ідеологічної партії нам ще далеко. Це дуже серйозний пласт роботи. Але ми вже працюємо над рівнем ОТГ, щоб мати спільні справи і займатися розбудовою партбудівництва далі”, - зазначає Москаленко.

Ірина Федорів, Рух "Чесно"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram