Інтерпол відхилив вимоги Національного антикорупційного бюро України оголосити колишнього голову Національної комісії держрегулювання енергетики і комунальних послуг Дмитра Вовка в розшук.
Про це Дмитро Вовк повідомив на своїй сторінці у Facebook, оприлюднивши відповідний документ міжнародної організації.
"Після майже півторарічного розгляду сьогодні отримали звістку з штаб-квартири Інтерполу в місті Ліон, Франція - набуло чинності рішення про видалення даних щодо мене з баз Інтерполу. Довідку для пред'явлення за місцем вимоги додаю", - написав Вовк.
За його словами, рішення про видалення даних було прийнято на 114 сесії Комісії з контролю за файлами Інтерполу (відбувалась 5-9 жовтня 2020 року) та є продовженням їхнього попереднього рішення від 21 лютого 2020 року про превентивне блокування запиту НАБУ щодо Вовка.
Нагадаємо, Вовка і ще п'ятьох осіб НАБУ підозрює в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст.364 КК).
До оголошення підозри Вовк із дружиною і дітьми виїхав у Бельгію. Він заявив, що не повернеться в Україну через відсутність довіри до правоохоронної і судової систем.
5 вересня суд дозволив затримати ексголову НКРЕКП Вовка, 18 вересня таке саме рішення ухвалили щодо Бутовського. 14 серпня його оголосили в розшук. 21 серпня суд відмовився його заарештувати.
11 листопада 2019 ВАКС заочно заарештував Вовка. Пізніше повідомляли, що ексголову НКРЕКП оголошено в міжнародний розшук. Адвокат Дмитра Вовка спростувала цю інформацію.
Наприкінці квітня 2016 року НКРЕКП почала застосовувати новий порядок формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) на електроенергію, яка впливає на встановлення тарифів на електроенергію для промислових споживачів (постанова №289 від 3 березня 2016 року).
У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули "Роттердам+". Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни ("Роттердам+") забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула "Роттердам+", припинила своє існування.
Торік у серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура зняла всі підозри, які були висунуті раніше в ході розслідування так званої справи "Роттердам+".
У січні 2021 САП вдруге закрила справу “Роттердам+”.