ГоловнаПолітика

На посаду міського голови Ужгорода претендувало три кандидати з однаковим прізвищем, серед них – чинний мер

ОПОРА підозрює, що в обласному центрі використали технологію кандидатів-“двійників”.

На посаду міського голови Ужгорода претендувало три кандидати з однаковим прізвищем, серед них – чинний мер
Фото: tsn.ua

На посаду міського голови Ужгорода претендувало три кандидати з однаковим прізвищем – Андріїв.

Про це повідомила громадянська мережа “ОПОРА”.

Один з них – чинний міський голова Ужгорода Богдан Євстафійович Андріїв, набрав найбільшу кількість голосів виборців – 9 185.

Кандидати-однофамільці Андріїва набрали кілька сотень голосів. Зокрема, Богдан Ярославович Андріїв отримав 288 голосів виборців, а Іван Андріїв – 118.

Додамо, на другій позиції – кандидат від партії “Слуга народу” Віктор Щадей, який отримав 6 485 голосів.

Богдан Євстафійович Андріїв обіймає посаду міського голови Ужгорода з 16 листопада 2015 року. Тоді суб’єктом висування Богдана Андріїва була партія «Відродження».

У 2019 році він балотувався у народні депутати від політсили «Опозиційний блок» та займав сьому позицію у списку.

Публічної інформації про політичну або ж громадську діяльність інших двох Андріївих наразі з’ясувати не вдалося.

“Таким чином ми припускаємо, що в обласному центрі була використана так звана технологія кандидатів-“двійників”, мета якої – ввести виборця в оману та відібрати голоси від "рейтингового" кандидата”, – резюмує координатор спостереження ОПОРИ за виборами в Закарпатській області Ярослав Гулан.

На його думку, 406 голосів, відданих за двох кандидатів Андрієвих, можливо, були віддані помилково. “У так званому другому турі, де у бюлетені будуть прізвища лише двох кандидатів, технологія кандидата-«двійника» вже не спрацює”, – додав він.

В ОПОРІ додають, що за результатами дочасних парламентських виборів 2019 року опція балотування в одномандатних виборчих округах в порядку самовисування була найбільш привабливою для реєстрації «технічних» кандидатів. Адже репутаційні ризики для маловідомих кандидатів, що балотуються шляхом самовисування – мінімальні, на відміну від політичних партій, від яких можна вимагати щонайменше політичної відповідальності за використання подібних технологій.

Всі подібні випадки мають ознаки зловживань громадянами своїм пасивним виборчим правом (правом балотуватися і бути обраним) з метою введення виборців в оману щодо особи кандидата чи партії.

Нагадаємо, Центральна виборча комісія отримала результати виборів депутатів 64 місцевих рад і 84 сільських, селищних, міських голів.

ЦВК нагадує, що результати виборів мають бути встановлені не пізніш як на 12-й день після дня голосування, тобто до 6 листопада 2020 року включно.

Нагадаємо, у Європейській мережі організацій з моніторингу заявили, що попередньо оцінюють місцеві вибори в Україні як вільні та конкурентні.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram