ГлавнаяПолитика

У заручниках правок

У тексті законопроєкту про банки (2571-д) 16346 слів. Верховна Рада ухвалила документ у першому читанні, а до другого читання народні депутати подали 16 335 поправок. Це рекорд у законотворчій діяльності українського парламенту за весь час його існування. На Печерських пагорбах таку надзвичайну працьовитість депутатів пов'язують з бенефіціаром правок.

Фото: facebook/Олег Федонюк

Законопроєкт отримав неофіційну назву “антиколомойського”: він передбачає, що попередні власники націоналізованих банків не зможуть повернути їх через суд. Перш за все, мова йде про колишніх очільників “Приватбанку” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Ухвалення цього законопроєкту вимає Міжнародний валютний фонд. Українська влада вважає, що отримання траншу МВФ – єдиний спосіб уникнути дефолту.

Однак розгляд 16 тисяч правок за стандартною процедурою може затягнутися на місяці. Тому “Слуга народу” працює над альтернативними рішеннями, які дозволять пришвидшити ухвалення законопроєкту.

Рекордсмени правок

Абсолютним рекордсменом за кількістю поданих правок став позафракційний нардеп Антон Поляков. За тиждень він встиг написати 6033 правки.

До парламенту Поляков потрапив як мажоритарник від “Слуги народу”, але у листопаді 2019 року його виключили з фракції через те, що він не голосував за важливі законопроєкти, як того вимагала політична сила.

Антон Поляков є членом антикорупційного комітету, до обрання займався бізнесом і жодним чином не пов'язаний з банківською системою. 

“Я й не кажу, що я спеціаліст у банківській сфері. Я не кажу, що я аграрій, я не кажу, що я бізнес-коуч чи лікар зі стажем у 25 років. Я не зобов'язаний бути цими спеціалістами – я народний депутат і представляю своїх виборців, а це різні люди з різних сфер. Якщо я чогось не розумію, я звертаюся до спеціалістів з цієї сфери”, – відповів Поляков на зауваження LB.ua про нестачу досвіду у банківській галузі.

Нардеп розповів, що залучив до написання поправок спеціалістів, які відгукнулися на його пропозицію співпраці у телеграм-каналі.

“Не було чітко встановлених параметрів чи цифр щодо того, скільки правок ми повинні подати. Ми з помічниками і командою однодумців зібралися, при чому консультувалися з юристами, зі спеціалістами з банківського сектору і навіть з педагогами з української мови, напрацювали стільки правок, скільки встигли. Загалом у команді періодично працювало приблизно 25 людей: у мене сім помічників і на добровільних засадах приєднувалися люди, які допомагали опрацьовувати положення законопроекту”, – сказав Поляков.

 Антон Поляков
Фото: facebook/ Антон Поляков
Антон Поляков

За його словами, подані правки повинні унормувати законопроєкт з іншим законодавством та усунути “ляпи”, серед яких Поляков називає процедури визнання банку неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації.

“У законопроекті 5% нормальних норм, усе інше поставить на коліна нашу банківську систему, нівелює систему правосуддя, коли судове рішення буде нижчим за рішення Нацбанку чи Кабміну. Це порушення Конституції”, – вважає нардеп.

Поляков запевняє, що не знайомий ані з Коломойським, ані з Боголюбовим, а за написання правок не брав “жодної копійки”.

Ще тисячі правок подали депутати, яких пов'язують з Ігорем Коломойським.

Другим за кількістю поданих поправок став голова групи “За майбутнє” Віктор Бондар. Цю депутатську групу вважають наближеною до Коломойського. На рахунку Бондаря 1911 правок. 

Нардеп від “Слуги народу” Дмитро Чорний запропонував 1781 зміну до законопроєкту. Цей мажоритарник раніше був депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії “Укроп”, також близької до Ігоря Коломойського.

Ще один “слуга народу” Сергій Демченко подав 1463 поправки. 2015 року він став депутатом Дніпровської міської ради від партії “Україна майбутнього”. Цю політичну силу очолює Святослав Олійник – соратник Ігоря Коломойського.

Інший член фракції “Слуга народу” Олег Дунда подав до 1656 поправок. 2015 року Дунда балотувався до Київської міської ради від партії “Відродження”, яку теж пов'язували з Коломойським. Окрім того, у біографії Дунди – робота у “Приватбанку”.

Олег Дунда та Олександр Дубінський
Фото: facebook/Олег Дунда - Слуга Народу
Олег Дунда та Олександр Дубінський

Серед рекордсменів за кількістю правок – колишні журналісти каналу “1+1”, який належить Ігорю Коломойському. Нардеп Олександр Дубінський подав 1199 поправок, Ольга Василевська-Смаглюк – 1689.

Василевська-Смаглюк пояснила LB.ua важливість своїх правок так само, як і Антон Поляков, – необхідністю узгодити законодавство.

“Головна ідея – привести цей законодавчий акт у відповідність з іншими законодавчими актами, які мають вищу силу. Мова йде про Конституцію Україну, Кодекс адміністративного судочинства, Господарський, Цивільний кодекси і про Європейську конвенцію з прав людини, які цей законопроєкт порушує. Моя мета була зробити так, щоб законопроєкт після того, як стане законом, не був оскаржений у Конституційному суді”, – зазначила народна депутатка.

Василевська-Смаглюк додала, що серед її правок є і технічні, а наполягатиме вона лише на розгляді принципових.

“Єдине, на чому я буду точно наполягати, щоб не порушувалася стаття 58 Конституції, яка говорить про те, що закон не має зворотної сили, якщо не йдеться про поліпшення прав громадян. Якщо вже почалися судові процеси, то вони мають закінчитися. Законом хочуть зупинити будь-яку судову тяганину. Мова йде не лише про “Приватбанк”, а й про 90 банків, які були виведені з ринку через агресивні дії НБУ. Тоді багато людей постраждало – вкладники втратили 135 млн грн”, – сказала Василевська-Смаглюк.

Ольга Василевська-Смаглюк ( в центрі)
Фото: facebook/ Ольга Василевська-Смаглюк - Округ 96
Ольга Василевська-Смаглюк ( в центрі)

Народна депутатка заперечила будь-яку домовленість з іншими колегами, які подали багато поправок, та з самим Коломойський.

“Я з Ігорем Валерійовичем спілкувалася останній раз взимку на дні народженні колеги. Навіть не спілкувалася, а лише бачилася. Ні, він мене не просив (подати правки, – ред.), ми з ним давно не контактували”, – запевнила Василевська-Смаглюк.

Сценарії пришвидшення

Розгляд 16 тисяч правок може затягнутися надовго. Однак на фоні падіння економіки через карантин влада чекає на транш МВФ якомога скоріше, тому розглядає кілька сценаріїв пришвидшення ухвалення законопроєкту в цілому. 

Співрозмовники LB.ua у фракції “Слуга народу” кажуть, що від ідеї домовлятися з авторами поправок відмовилися.

“Говорити з ними немає сенсу”, – констатує один із керівників політичної сили.

Нардепи Антон Поляков і Ольга Василевська-Смаглюк зазначили, що ніхто з представників влади з ними поки не зв'язувався і не пропонував зняти правки.

Наразі фракція розглядає два сценарії пришвидшення розгляду. Перший передбачає застосування 119 статті Регламенту Верховної Ради. Це дозволить комітету з питань фінансів, податкової та митної політики згрупувати поправки як основні, вирішальні або зумовлюючі. У випадку такої скороченої процедури профільний комітет може без обговорення рекомендувати прийняти лише вирішальні поправки, а всі інші відхилити. Потім на скорочену процедуру має погодитися і Рада. За таким сценарієм комітет уже успішно розглядав 1 тисячу правок до законопроєкту про “майданчики Яценка”.

“Якщо згрупуємо правки, то за півгодини їх пройдемо”, – розповів один із членів комітету.

У цього сценарію можуть виникнути кілька перепон, вважають співрозмовники у “Слузі народу”. Перша – серед членів комітету є нардепи з орбіти Ігоря Коломойського.

“На комітеті зараз пекло. Їх хоча не більшість, але вони тиснуть шалено”, – коментує нардеп з фракції СН.

Натомість член комітету з опозиційної фракції запевняє, що голосів для підтримки такої скороченої вистачить, і припускає, що Банкова поки не готова виносити документ на голосування.

Голосування за поправки у парламенті – інша проблема першого сценарію. На нього теж треба знайти голоси, а поки такої певності у керівництві фракції немає.

Фото: facebook/Владимир Струмковский

Якщо згрупувати правки на комітеті не вийде, то “Слуга народу” готова розглянути зміни до Регламенту ВР.

“Спочатку ставиться на голосування, чи будемо приймати кожну правку окремо. Якщо ні, то тоді приймаємо законопроєкт у цілому. Разумков займається Регламентом”, – пояснив співрозмовник у керівництві фракції.

Поки у “Слузі народу” не розуміють, чи зможуть винести законопроєкт про банки на позачергове засідання Ради, яке заплановане на понеділок, 13 квітня. Саме лише зведення усіх правок у порівняльну таблицю може затягнутися до п'ятниці. Однак у СН вважають цей законопроєкт визначальним.

“Я вважаю, що це принципова битва між державою і олігархами. Якщо ми її програємо, то всі олігархи зрозуміють, що держава все ще слабка і їй можна нав'язувати свої умови. Якщо ми її виграємо, то хоча це й не буде означати миттєвої деолігархізації, але з часом держава вийде з олігархічного впливу”, – прокоментував важливість розгляду один із нардепів “Слуги народу”.

Фото: Макс Левин

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram