Верховна Рада за два пленарні дні розглянула лише 271 з 2082 поправок, які народні депутати подали до законопроекту №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Про це повідомила перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко, оголошуючи про закриття ранкового засідання в середу.
Наступне засідання розпочнеться 14 березня о 10:00, депутати продовжать розглядати поправки.
Як зазначає РБК-Україна, поправки, які ставили на затвердження, набирали менш ніж 100 голосів за 226 мінімально необхідних.
Серед них була норма про те, що держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для оволодіння державною мовою на рівні вимог стандартів освіти через систему дошкільної, загальної шкільної та вищої освіти, а також через підтримку неформальної й інформальної освіти, спрямованої на вивчення і поліпшення рівня володіння громадянами державною мовою.
Також нардепи не підтримали норму, згідно з якою пропонувалося виключити депутатів Верховної Ради з переліку осіб, від яких вимагається вільне володіння українською мовою. При цьому голова профільного комітету Микола Княжицький пояснював, що Конституція України не передбачає таку вимогу до нардепів, тож якщо включити таку вимогу в "мовний закон", згодом Конституційний Суд України може визнати, що документ не відповідає Основному закону.
Нагадаємо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд визнав, що закон "Про засади державної мовної політики", більш відомий як закон Ківалова-Колесніченка, не відповідає Конституції.
Цей закон набув чинності в серпні 2012 року і передбачав, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної.
У жовтні 2018 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який замінить закон Ківалова-Колесніченка.