«Ми тепер більше часу проводимо біля комп'ютера, ніж біля пацієнтів. Я оперую півгодини, а пацієнта закриваю півтори години. Для чого я вчилася? Я була на стажуваннях за кордоном і бачила, як лікар після операції вносить дані за кілька хвилин. У нас — ні. Наш лікарський час надто дешевий», — анонімно розповіла одна з українських лікарок.
Чому лікарям треба довго вносити дані, в інтерв’ю LB.ua для проєкту “Боляче” розповіла заступниця міністра охорони здоров'я України Марія Карчевич.
За її словами, це питання комплексне:
- Цифрові компетентності: частина медпрацівників ніколи до того не працювала з комп’ютером;
- Балансу безпеки і зручності: можна зробити простіше, але тоді росте ризик кібератаки й витоку чутливих медданих;
- Система використовується для здійснення оплат за програмою медичних гарантій. Це мільярдні бюджети, і для прозорості впроваджено багато валідацій. “Якби не було цього компоненту, ми могли б робити значно зручніші сервіси”, – сказала Карчевич.
«Міжнародні партнери інвестують у програму медгарантій, правоохоронні органи знаходять зловживання з боку закладів. Тому завжди йдеться про пошук балансу», — додала заступниця міністра.
Також, за словами Карчевич, на час роботи лікарів за комп’ютером може впливати якість інтернету в самому медзакладі.
Як вирішити цю проблему? У попередніх випусках «Боляче» сімейні лікарки-управлінці пропонували запровадити в Україні професію медичного реєстратора, який би взяв на себе роботу з програмами й вивільнив час лікаря для пацієнтів.
МОЗ підтримує таку ідею, але, за словами Карчевич, головне питання — у бюджеті та спроможності медзакладів оплачувати додаткових працівників: «Медзаклади не завжди пріоритезують витрати на ІТ: кібербезпеку, окремого ІТ-фахівця, стабільний інтернет. Якщо скажемо закладам: “введіть медреєстратора”, одразу буде питання, звідки їм оплачувати. Зараз можемо, напевно, давати більше повноваження медсестрам».