Старіння пов'язане з ризиками розвитку раку, оскільки генетичні мутації накопичуються у нашому тілі десятиліттями. Однак у віці близько 80 років ризик онкозахворювань знову падає.
Про це свідчить дослідження онкологічного центру у Нью-Йорку, повідомляє Science Alert.
Міжнародна група вчених проаналізувала перебіг раку легенів у мишей, відстежуючи поведінку стовбурових клітин альвеолярного типу 2 (AT2). Ці клітини мають вирішальне значення для регенерації легенів, а також з них починається багато видів цього раку.
Виявилося, що у старших мишей вищі рівні білка під назвою NUPR1. Це призвело до того, що клітини діяли так, ніби їм не вистачало заліза, що обмежувало швидкість їхньої регенерації.
Обмежувався як здоровий ріст, так і аномальний, тобто ракових пухлин. Також подібне дослідження провели і на клітинах людей.
«В клітинах, які старіють, насправді є більше заліза, але з причин, які ми ще не зовсім розуміємо, вони функціонують так, ніби їм його не вистачає. Коли людина старіє, її клітини втрачають здатність до оновлення, отже, до стрімкого росту, який відбувається при раку», — говорить біолог Сюецянь Чжуан.
Коли білок NUPR1 штучно знижували або збільшували рівень заліза, здатність клітин до росту знову посилювалася. Це дає дослідникам можливість досліджувати лікування, спрямоване на метаболізм заліза, особливо у літніх людей. Ймовірно, це може відновити ємність легенів у тих, хто відчуває довгострокові наслідки COVID-19. Ці висновки також мають значення для лікування раку.
“Як завжди при лікуванні раку, необхідно брати до уваги кілька факторів: тип і стадію раку, інші захворювання, які можуть бути залучені, і (як показує це нове дослідження) вік людини. Чим більш персоналізованим ми можемо зробити лікування, тим ефективнішим воно може бути. Бо досі багато невідомо про те, як старіння насправді змінює біологію раку», — каже Чжуан.
Біолог Туомас Таммела зазначає, що відмова від куріння, засмаги чи інших канцерогенних впливів для молодих людей може бути важливіша, ніж думали раніше.
«З погляду профілактики раку наші дані свідчать про те, що події, які відбуваються, коли ми молоді, ймовірно, набагато небезпечніші, ніж події, які відбуваються пізніше», — каже науковець.