Підняття тарифів для населення не уникнути?
В Україні має запрацювати повноцінний енергетичний ринок. Це одна з головних галузевих умов вступу до Європейського Союзу. Наша енергосистема з 2022-го поєднана з мережами ЄС. Це відбудеться і з ринком. Але тут кілька проблем.
Головна з них – український уряд далі впливає на тарифи. Зокрема, на вартість електроенергії та газу для населення.
«Єдиний регіональний ринок. Щоб цього досягти, треба мінімум один-два роки. Але об'єднання ринків означатиме, що в нас, по суті, не буде специфічних умов функціонування. Тобто, умовно кажучи, правила ринку, прайскепи й інші види регулювання будуть такі самі, як у сусідніх країнах», – уточнив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Тариф на електроенергію востаннє змінили на початку літа. Тепер кіловат коштує 2,64 грн. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), реальна вартість удвічі вища – близько 6 грн. І в цій ситуації Міністерство енергетики лише невпинно повторює: підвищувати тариф на електроенергію не планують.
«Ринок повинен і диктувати ціну на електричну енергію, і стимулювати ті чи інші джерела й способи генерації. Для цього необхідно відійти від ручного регулювання ринку й закрити прогалини й діри в ньому шляхом створення все нових і нових механізмів ПСО. Вартість електричної енергії повинна бути економічно обґрунтована й прокомунікована із суспільством», — упевнена координаторка проєктів ГО «Екоклуб» Наталія Литвин.
Єврокомісія констатувала: через урядові постанови про захист побутових споживачів газу й електроенергії фінансове становище державних енергетичних компаній, які виконують державні зобов’язання: Нафтогазу, Енергоатому й Укргідроенерго, – погіршало, оскільки тарифи для домогосподарств були значно нижчими за рівень покриття витрат.
Європейська комісія не вимагає лише підвищити тарифи для населення. Радше йдеться про зміну системи субсидій. Вони мають стати адресними. Зараз ситуація виглядає так: уряд з року в рік продовжує механізм покладання спеціальних обов'язків на державні енергетичні компанії (ПСО). Тобто їх просто змушують покривати різницю в тарифах для населення. Сума колосальна — щорічно близько 125 мільярдів гривень.
«Поняття незахищеного споживача слід чітко визначити. І саме на нього, а не на всіх громадян, потрібно поширювати субсидії, спеціальні обов'язки. Якщо доходи перевищують критерії доступу до субсидій, то споживач не повинен отримувати таку преференцію від держави», – розповіла старша проєктна менеджерка напряму відновлення Офісу реформ Кабінету Міністрів України Марина Денисюк.
Утім повноцінна робота ринку пов'язана не лише з тарифами для населення. Постає питання монополій у галузі, мільярдних боргів і прозорих правил гри. Україна має показати чіткий план – як збирається діяти.
«Перший ключовий напрямок – це підвищити конкуренцію на оптових енергетичних ринках. Це процедури, які дозволяють запобігати маніпуляціям ціною, маніпуляціям заявками, що може спричиняти негативні наслідки для кінцевого споживача.
Це також велика кількість технічних питань, відповідність наших операторів системи передачі "Укренерго" й "Оператор ГТС" стандартам Європейського Союзу. І ще одне ключове питання – безпека електропостачання та газопостачання. Ми країна, що воює і має постійні загрози з боку агресора. Він нікуди не зникає. Перед нами стоїть ще більший виклик, ніж перед нашими сусідами», – констатувала членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
У контексті газової галузі Єврокомісія зазначила: «Україна має високорозвинену газотранспортну систему, яка також тісно інтегрована в європейську газову мережу». Додавши, що наша держава продовжує узгоджувати законодавство, зокрема, щодо цілісності й прозорості оптового енергетичного ринку, оператора газотранспортної системи.
У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про сертифікацію газосховищ, а у квітні 2023-го Укртрансгаз сертифікували відповідно до вимог ЄС. Україна також бере участь в Aggregate EU – спільній платформі закупівлі газу ЄС. У її рамках Нафтогаз має угоди з Угорщиною, Польщею та Словаччиною про гарантовані потужності для імпорту газу в Україну.
Незалежний регулятор галузі
Улітку НКРЕКП постановила: тарифи на воду в Україні необхідно змінити. Підвищення обґрунтоване. Причин кілька: вартість електроенергії, подорожчали реагенти, слід збільшити зарплати працівників водоканалів. Здавалося, проблеми немає. Однак Кабінет Міністрів й Офіс Президента виступили проти. Попри рішення регулятора, підвищення тарифів заблокували. Безумовно, цієї ситуації в Європейській комісії не могли не помітити.
«Незалежність регулятора – це критична річ, про яку ми говоримо досить довго. І до якої повертаються наші міжнародні партнери. Чи має НКРЕКП незалежність? В останні місяці ми бачимо від них і дії, і розуміння, що в цій сфері точно можна зробити більше», – пояснив віцепрезидент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко.
Питання тарифів – це лише одне з багатьох повноважень регулятора. НКРЕКП – арбітр ринку. І його рішення мають бути прозорими й справедливими щодо всіх гравців. Секретаріат Європейського енергетичного товариства у спеціальному звіті витлумачив, як саме ЄС бачить незалежність регулятора: члени НКРЕКП не повинні очікувати прямих вказівок урядовців чи виконувати їх. Рішення мають бути автономними.
«Я вважаю, що ми повністю незалежні в контексті того, як ухвалюємо рішення, як їх реалізують у межах повноважень, якими нас наділив закон. Щодо випадків, описаних у звіті Energy Community, з деякими можна погодитися.
Щодо того, що Кабінет Міністрів ухвалював певні рішення на початку війни і десь, можливо, переходив у повноваження регулятора, то жодна країна Європейського Союзу не працювала в умовах воєнного стану. І на це треба звертати увагу», – наголосила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Європейська комісія запевняє: незалежність НКРЕКП, серед іншого, допоможе залучити інвестиції. Ці гроші можна використати і під час війни, і на відновлення після перемоги. До слова, Європейський Союз саме готує велику програму підтримки України.
«Проєкт програми Ukraine Facility передбачає для України 50 млрд євро впродовж 2024–2027 років, з яких 39 млрд євро спрямують до державного бюджету, щоб посилити макрофінансову стабільність. Підтримку надаватимуть щоквартально за виконання визначених у Плані критеріїв проведення передбачених реформ», – зазначила пресслужба Кабінету Міністрів.
Озеленення енергетики: буде непросто
Відмова від викопного палива – ще одна важлива складова енергетичної інтеграції України до Євросоюзу. Однак перестати використовувати вугілля, газ чи мазут нашій державі складно. Принаймні під час війни. Теплові станції, які працюють на цих видах палива, виконують надважливу функцію для енергетичної системи – маневрування. Тобто вони можуть у короткий термін збільшити чи зменшити виробництво струму. Скажімо, більше електроенергії країна потребує зранку та ввечері. Суттєво менше – вночі. Атомна енергетика за таким принципом не працює. Її режим роботи завжди стабільний. Гідроенергетика не настільки потужна. Сонячні станції залежні від погоди, пори доби чи сезону.
«Ми часто говоримо лише про вугілля. Але зелений перехід – це не тільки про нього. Це такий червоний маркер: що від вугілля треба відмовитись як від найбруднішого палива. Як перехідний момент – це можуть бути такі маленькі газові пікери, генератори, турбіни. Ми все-таки у стані війни, і нам потрібне постійне живлення. Коли наше міністерство або уряд заявляє про децентралізацію енергосистем, має на увазі саме малі генерувальні потужності в усіх регіонах України. Які дозволяють швидко мати доступ до електрики за будь-яких умов. Така система повинна залишитись і надалі, просто треба замінити газ, скажімо, на біометан чи інші види біопалива», – пояснила Марина Денисюк.
Україна обіцяє відмовитися від вугілля на державних теплових станціях до 2035 року. Приватні енергетичні компанії також зобов'язалися зробити це, але до 2040-го. А з початку повномасштабного вторгнення Росія атакувала всі українські теплові станції, повідомили в Міністерстві енергетики. Деякі ТЕС опинилися в окупації.
«Умови реально виконати, питання термінів, якщо ми говоримо про озеленення енергетики. Україна – це велика європейська енергосистема. Вона, напевно, може стати першою, яка здійснить майже повністю так званий зелений перехід. У нас просто є серйозні конкурентні переваги для цього. Велика частка атомної генерації. І, по суті, все, що нам треба зробити, — замінити застарілі, в основному вугільні й частково газові ТЕС. Тому це просто невідворотно чекає нас. Питання в тому, коли ми визнаємо цю реальність», – констатував Володимир Кудрицький.
Чи виконує Україна вимоги?
Загалом перелік енергетичних умов для вступу до ЄС доволі широкий. Не варто забувати ще й про енергоефективність. Україна має розробити єдині стандарти для будівель. А ще – реформувати сектор централізованого теплопостачання. І написати й затвердити Національний план з енергетики та клімату. Енергетика також нерозривно пов'язана з іще однією галуззю – захистом довкілля.
Попереднє оцінювання прогресу в реформах Україна вже пройшла. Улітку ЄС оприлюднив звіт про наближення українського законодавства до стандартів ЄС. Оцінка в енергетиці була однією з найвищих: 4 бали (за 5-бальною системою). До речі, максимальної не отримала жодна галузь. Що ж до осіннього звіту Європейської комісії, то тут оцінка скромніша: «певний прогрес» (some progress) – за рік суттєвих зрушень не сталося. Утім для країни у стані війни, чию енергетичну сферу ворог намагається знищити майже два роки поспіль, це неабияке досягнення.
