Початок неминучого
Ще на початку лютого Кабмін оголосив, що розробляє програму стабілізації ринків, що пов’язані з наданням комунальних послуг. У рамках програми, серед іншого, напрацьовували пропозиції підвищити тарифи після закінчення опалювального сезону.
В інтерв'ю Liga.net заступник голови Офісу президента з економічних питань Ростислав Шурма розповів, що розглядають різні варіанти реформи сфери комунальних послуг: «Ми дійсно думаємо про проблему субсидування та системної збитковості, відсутність стимулів для збільшення та виробництва електроенергії та видобутку газу. Тому зараз напрацьовується кілька різних механізмів, як вирішити ці проблеми».
За його словами, серед варіантів – повноцінна монетизація субсидій, коли люди платять «справедливу ціну, але отримують компенсацію від держави».
Ринкова ціна має слугувати стимулом для нарощування виробництва електроенергії, видобутку газу та нафти.
Міністр енергетики Герман Галущенко своєю чергою заявив, що питання підвищення тарифів на електроенергію можуть розглянути після завершення опалювального сезону: «Якщо тарифи й переглядатимуть, то лише після завершення опалювального сезону, і підвищення може бути лише диверсифікованим, тобто залежно від споживання кожного домогосподарства».
Зрештою ці наміри підтвердив і прем’єр Денис Шмигаль.
«Ми будемо це (перегляд тарифів. – LB.ua) робити надзвичайно збалансовано і виважено, але шлях до електроринку, до ринку газу, до розвитку цивілізованого енергетичного ринку для України важливий», – сказав Шмигаль на пресконференції на початку березня, відповідаючи на запитання LB.ua про можливість переглянути тарифи на електроенергію.
Прем'єр також підтвердив, що зміни можуть запровадити після закінчення опалювального сезону, а серед механізмів підтримки соціально вразливих верств населення уряд розглядає варіант монетизації субсидій.
Зараз діє мораторій на підвищення вартості тарифів на газ і теплову енергію – це передбачає Закон «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (№ 2479-IX). Однак обмежень на тарифи постачання електроенергії та холодної води немає.
«Уже зараз потрібно готуватися до наступного опалювального сезону і відновлювати знищене. І нам треба думати, як діяти далі, за які кошти відновлювати. Адже війна триває. Окрім міжнародної допомоги, основним джерелом для цього мають стати кошти, закладені в тариф на електроенергію для населення, який не переглядався ще з 2017 року», – розповів на початку березня голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, додавши, що для розробників таких ініціатив головне – забезпечити відкритість і прозорість перегляду тарифів і врахувати потреби тих споживачів, які постраждали від наслідків війни найбільше.
Тож наміри є, і орієнтовна дата змін – середина квітня. Щоправда, чиновники озвучують різні сценарії підтримки населення.
При цьому на необхідності переглянути тарифи і встановити ринкову вартість для всіх споживачів постійно наполягають наші міжнародні партнери, зокрема з Міжнародного валютного фонду. Для них це певна гарантія уникнути корупційних ризиків у цій сфері. А нову програму фінансування від МВФ, як LB.ua вже писав, наші чиновники розраховують отримати вже у квітні цього року і зараз активно консультуються з Фондом щодо цього.
Чому потрібно підвищувати тарифи?
Досі низькі тарифи на електроенергію для населення забезпечував спеціальний механізм – покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії – «для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».
Згідно з правилами ПСО, кошти на компенсацію низьких тарифів для населення мають виділяти держкомпанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго», продаючи свою електроенергію за ринковими цінами. Але вони і близько не мають таких прибутків.
«Якщо говорити про ринок е/е, то компанії «Укргідроенерго» та «Енергоатом» на сьогодні не мають можливості компенсувати вартість послуги ПСО (покривати різницю в тарифах. – LB.ua). Ситуація з наднизькими тарифами робить ці підприємства збитковими, економічно нестабільними та заганяє їх у глухий кут. Тому компенсацію має платити бюджет, який зараз є дефіцитним, або треба переглядати чинні тарифи на е/е, які діють з 2017 року, і доводити їх до економічно обґрунтованого рівня», – зазначив у розмові з LB.ua співрозмовник у НКРЕКП.
До того ж через бойові дії виникла диспропорція споживання електроенергії між бізнесом і населенням. До великої війни юридичні особи, які купують електроенергію за ринковими цінами, споживали приблизно 70%. Усе інше – населення. Тож було можливо перекладати витрати на комерцію.
З початком вторгнення споживання електроенергії юридичними особами впало на 40-45%, споживання населення не так суттєво, за різними розрахунками – від 10 до 20%.
Відтак запроваджена у 2021 році модель ПСО, яка передбачала кроссубсидування (бізнес платить більше, щоб населення платило менше), не працює.
І накопичені борги вже колосальні. За даними прем’єра Дениса Шмигаля, у 2022 році тільки держкомпанії мають компенсувати понад 300 млрд грн різниці в тарифах на е/е і газ, і ще понад 100 млрд грн мають компенсувати комунальні підприємства та місцева влада. За даними НКРЕКП, річна вартість ПСО для електрики складає 140 млрд грн.
Ні держкомпанії, ні комунальники грошей на це не мають. І де їх брати, поки що незрозуміло.
Які є варіанти зміни тарифів?
Чиновники у своїх заявах щодо перегляду тарифів вказують на орієнтир – ринкова ціна електроенергії. Зараз вона, залежно від регіону і оператора, складає 5-6 грн за 1 кВт·год. Але не факт, що це підвищення для населення буде одночасним і відразу таким великим.
Нині в Міненерго, НКРЕКП і Мінсоцполітики працюють одразу декілька робочих груп, які розглядають різні варіанти перегляду тарифу.
«Тут ми вбачаємо декілька варіантів розвитку подій. По-перше, для малозабезпечених і малозахищених верств населення тариф на електроенергію (можливо!) взагалі не підніматимуть. Ці категорії населення має визначити Міністерство соціальної політики. Також в нас є дієвий інструмент «Дія», за допомогою якого цей процес можна буде спростити та пришвидшити. Для всіх інших категорій ціна має бути ринковою», – кажуть співрозмовники LB.ua в НКРЕКП.
Один можливий варіант передбачає модифікацію чинної системи субсидій, зокрема, їхню монетизацію – тобто фінансування населення для їх оплати. Енергетики не заперечують, але в такому разі виникне додаткове навантаження на Мінсоцполітики, яке мало б ідентифікувати і верифікувати всіх потенційних отримувачів субсидій.
Є й інші концепції, одна з яких визначає «соціального споживача» за обсягом споживання. «Наприклад, до 100 кВт діятиме соціальний тариф і соціальна ціна, від 100 кВт – ринкова. Але треба закінчувати ті часи, коли пігулка для посудомийної машини коштує 16 грн, а вартість споживання електроенергії для одного циклу миття – від 3,00 до 3,50 грн», – кажуть у НКРЕКП.
Зараз домогосподарства, які споживають на місяць до 100 кВт·год (включно), платять за електроенергію за тарифом 1,44 грн (з ПДВ) за 1 кВт·год, а ті, які споживають понад це – за тарифом 1,68 грн (з ПДВ) за 1 кВт·год. При цьому максимальний місячний чек при споживані 250 кВт-г на місяць становить 360 грн, або менш ніж $10.
Розглядають в уряді і варіанти поступового підвищення рівня тарифів. Такий досвід уже був: 2015 року тарифи підвищували в 4 етапи. Фінальне рішення про тарифи для населення ухвалюватиме уряд. Дія положення про ПСО, затвердженого постановою Кабміну №483 від червня 2019 року, припиняється з 1 квітня 2023 року.