Економічна ситуація
Бізнес поступово адаптується до поточних умов і пом’якшує негативні очікування щодо своєї діяльності. Згідно з опитуванням Національного банку, проведеним у лютому 2023 р., бізнес суттєво пом’якшив негативні оцінки щодо власної економічної діяльності. Індекс очікувань ділової активності у лютому 2023 року підвищився до 45.0 із 37.5 у січні 2023 року. Економічна активність поступово відновлюється в усіх секторах, крім будівництва. Найбільше стримують відновлення підприємств дефіцит електроенергії, зростання собівартості виробленої продукції внаслідок закупівлі альтернативних джерел енергії та палива, низький споживчий попит.
Підприємства промисловості пом’якшили песимістичні очікування стосовно власних економічних перспектив через поступове відновлення електропостачання та закупівлю альтернативних джерел енергії: секторальний індекс у лютому зріс до 47.2 із 40.6 у січні 2023 року. Респонденти очікують зростання обсягів виготовленої продукції та обсягів нових експортних замовлень на продукцію (уперше після лютого 2022 року). Одночасно суттєво поліпшилися, хоча все ще залишаються негативними, очікування щодо обсягів нових замовлень на продукцію.
Про певне покращення очікувань промислових підприємств, яке втім залишається нижчим від рівноважного рівня, свідчать також результати опитування Держстату (лютий 2023 р.). Так, індикатор ділової впевненості в промисловості підвищився порівняно із січнем 2023р. на 2,4 в.п. і становив мінус 12,4%, у переробній промисловості цей показник підвищився порівняно з попереднім місяцем на 3,5 в.п. і становив мінус 10,7%. Також за результатами обстеження промислових підприємств у лютому 2023р. у найближчі три місяці респонденти очікують уповільнення темпів зростання відпускних цін на продукцію промисловості та зменшення кількості працівників на промислових підприємствах.
Суттєво пом’якшили негативні очікування щодо діяльності підприємства торгівлі завдяки поступовій адаптації до відключень електроенергії, налагодженню ланцюгів постачання товарів, а також сезонному фактору: секторальний індекс у лютому зріс до 47.0 із 33.9 у січні. Респонденти суттєво поліпшили свої очікування щодо товарообороту, обсягів закупівлі товарів для продажу та обсягів запасів/залишків товарів для продажу. Водночас послабилися оцінки щодо зменшення торговельної маржі.
Підприємства сфери послуг дещо послабили, проте зберегли песимістичні оцінки щодо своїх економічних результатів, зважаючи на зниження купівельної спроможності населення, підвищення тарифів та проблеми з логістикою: секторальний індекс становив 43.2 порівняно з 37.2 у січні. Респонденти значно пом’якшили свої негативні очікування щодо обсягів наданих послуг, нових замовлень, а також обсягів послуг у процесі виконання.
Підприємства будівництва мали найбільш песимістичні оцінки щодо своєї діяльності серед інших секторів, зважаючи на сезонний фактор, низьку фінансову спроможність споживачів та перебої з постачанням електроенергії: секторальний індекс становив 33.5 (у січні – 34.5). Респонденти посилили негативні очікування щодо обсягів виконаних будівельних робіт та водночас очікують зменшення обсягів нових замовлень, а також обсягів закупівлі сировини та матеріалів.
Бюджетна сфера
За оперативними даними Державної казначейської служби, за лютий 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 132,2 млрд гривень. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок: податку на додану вартість зі ввезених на митну територію України товарів – 27,1 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 15,1 млрд грн (зібрано 21,7 млрд, відшкодовано – 6,6 млрд грн); податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,0 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 7,4 млрд грн; акцизного податку – 7,0 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 2,7 млрд грн; ввізного та вивізного мита – 2,3 млрд гривень. Окрім того, за лютий 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 51,4 млрд грн у вигляді міжнародної допомоги (грантів).
У цілому до державного бюджету за січень-лютий 2023 року надійшло 284,0 млрд грн, у тому числі до загального фонду – 236,6 млрд гривень. При цьому, касові видатки державного бюджету становили 446,6 млрд грн, у тому числі загального фонду – 410,3 млрд грн, або 86,8% від розпису звітного періоду. Таким чином, за перші два місяці 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 161,1 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 172,1 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-лютий 2023 року дефіциту в сумі 326,1 млрд гривень.
Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – лютий 2023 року становили 226,8 млрд грн, або 58,8 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 84,0 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 14,7 млрд грн (308,7 млн дол. США та 86,9 млн євро).
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 07.03.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 16 млрд. гривень на строки від 1 до 3 років із дохідністю від 18,5% до 19,75%. Основний обсяг гривневих коштів було залучено за 3-річними паперами із погашенням у листопаді 2025 року, які з 11 березня включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Водночас граничний рівень доходності за цим випуском залишився незмінним порівняно із попереднім аукціоном (19,75% річних).
Загалом, перелік бенчмарк-ОВДП включає шість випусків цінних паперів, три з яких було додано у січні та лютому 2023 року (UA4000227045, UA4000227094, UA4000227102) та три – у березні (UA4000227185, UA4000227193 та UA4000227201). За оцінками Національного банку, такий крок сприятиме подальшому збільшенню активності на аукціонах Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, що дасть змогу уникнути прямого фінансування дефіциту бюджету Національним банком у 2023 році.
Валютний ринок
Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на тлі зменшення попиту на неї обумовило близьке до збалансованого співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. Це, у свою чергу, сприяло скороченню чистого продажу іноземної валюти з резервів Національного банку минулого тижня удвічі порівняно із відповідним показником попереднього тижня (з 596 до 283 млн. доларів США).
Водночас домінування попиту на іноземну валюту обумовлене збереженням значного дефіциту зовнішньої торгівлі товарами і послугами, який у січні 2023 року становив понад 3,4 млрд. доларів США. При цьому, надходжень з оплати праці за кордоном (1,1 млрд. доларів США) та трансфертів сектору загальнодержавного управління з-за кордону (1,1 млрд. доларів США) у січні 2023 р. було недостатньо для компенсації дефіциту зовнішньоторговельних операцій, що призвело до від’ємного сальдо поточного рахунку на рівні “-“0,8 млрд. доларів США.
На тлі ризиків війни інвестиційна активність міжнародних інвесторів також залишається низькою. Так, у січні 2023 р. надходження прямих іноземних інвестицій в Україну становили лише 188 млн. доларів США та забезпечувалися головним чином реінвестованими доходами іноземних інвесторів (112 млн. доларів США).
Ураховуючи переважання обсягів продажу іноземної валюти Національним банком на ринку та виплат України за борговими зобов’язаннями над обсягом надходжень міжнародної допомоги, міжнародні резерви України у лютому 2023 р. знизилися на 3,5% та станом на 1 березня 2023 року за попередніми даними становили 28,9 млрд. дол. США. Зокрема, у лютому Національний банк продав на валютному ринку 2 479,7 млн дол. США та викупив до резервів – 27,7 млн дол. США. При цьому, на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 2,4 млрд. дол. США, з яких 2,1 млрд. дол. США – від Світового банку, 330,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП. Також Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 570,4 млн дол. США (з них 354,0 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 154,1 млн дол. США – боргу перед Світовим банком), на користь МВФ Україна сплатила 306,3 млн дол. США.
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до рівня близько 550 млрд. гривень, у тому числі близько 380 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основними чинниками зростання банківської ліквідності упродовж тижня виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та скорочення обсягу готівкової гривні поза банками, які частково компенсувалися чистим продажем Національним банком іноземної валюти банкам. Надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
Високий рівень ліквідності банківської системи створює можливості для розвитку кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Минулого тижня на умовах програми банками було видано 394 пільгові кредити на загальну суму понад 1,8 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 22,6 тисяч на загальну суму понад 90 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.