Рекордна премія
19 січня співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) оголосили підозру в заволодінні понад 229 млн грн у 2018 році колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву.
На думку детективів, очільник НАК у травні 2018 року нібито всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому особисто виплатили еквівалент 10 млн дол. США за екстраординарні досягнення. Премію топменеджмент Нафтогазу отримав за перемогу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі, за рішенням якого російський газовий монополіст мав сплатити українській компанії 4,6 млрд дол. США.
«Ця сума (премії. – LB.ua) суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат (37,48 млн грн. – LB.ua). До того ж за ті самі досягнення екскерівникові компанії виплатили премію й у 2017 році – 12,49 млн грн. Загалом же впродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром)», – зазначають у НАБУ.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі додали, що Коболєв у 2018 році, зловживаючи своїм службовим становищем, ініціював розгляд наглядовою радою компанії питання про погодження виплати премії за досягнення вагомих цілей.
«Пізніше посадовець підготував зміни та доповнення до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, визначивши собі розмір премії в розмірі 10 млн доларів США. При цьому голова правління свідомо приховав від членів комітету з призначень та винагород і наглядової ради компанії відомості про те, що для керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановлено граничні розміри преміювання за підсумками роботи, а саме не більше ніж 36 посадових окладів на рік. У результаті наглядова рада НАК «Нафтогаз України» погодила зміни, що забезпечило голові правління виплату премій», – заявили в прокуратурі.
У САП зазначили, що впродовж 2018 – 2021 років службові особи НАК «Нафтогаз України» «не сприяли розслідуванню, ховаючи від слідства документи та матеріали компанії, необхідні для встановлення обставин вчинення злочину».
Санкція статті, за якою Андрію Коболєву оголосили про підозру, передбачає як покарання позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.
Андрій Коболєв одразу прокоментував оголошення підозри на своїй сторінці у Facebook.
«Розуміючи, що відбувається її підготовка, коли знаходився за кордоном, відразу повернувся в Україну щоб не давати привід для звинувачень, що я кудись втік чи ховаюсь. Цього точно робити не збираюсь, а збираюсь доводити свою правоту», – написав він.
Прокурор САП просила обрати для ексочільника НАК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (арешту) з можливістю внесення застави в розмірі 365 млн грн і наполягає на цьому далі.
«Прокурор вважає рішення суду (про відмову. – LB.ua) необґрунтованим і незаконним. Незастосування запобіжного заходу (про утримання під вартою. – LB.ua) може негативно вплинути на подальше розслідування. Крім того, існують ризики того, що підозрюваний може покинути країну або перешкоджати слідству. Прокурор після ознайомлення з повним текстом рішенням суду оскаржить це рішення в суді апеляційної інстанції», – йдеться в повідомленні САП.
Піймали на протиході?
Окрім Андрія Коболєва, який отримав 7,9 млн дол. США премії, 6 млн дол. США також дісталося тогочасному комерційному директору компанії Юрієві Вітренку. Усього ж 41 особа з менеджменту Нафтогазу одержала 1% від суми виграшу в арбітражі – 46,3 млн доларів. Поки що незрозуміло, чому правоохоронці взялися лише за екскерівника НАК і оминули увагою інших працівників компанії – одержувачів чималих виплат.
Формулювання і стаття, яку слідчі та прокурори обрали, аби поставити під сумнів рішення про преміювання, прямо зачіпає і навіть компрометує діяльність попереднього складу наглядової ради Нафтогазу. Адже, за логікою звинувачення, вони виявилися некомпетентними в питаннях українського національного законодавства, бо нібито дали ввести себе в оману. Один з них – Амос Хохштайн – тепер є радником з енергобезпеки адміністрації президента США.
Захист Коболєва звертає увагу на те, що сам він не ухвалював рішення щодо премій, бо це зробила наглядова рада Нафтогазу. І вона знала специфіку місцевого законодавства, оскільки мала і юридичних консультантів, і двох представників Кабміну у своєму складі, які не могли не знати особливостей преміювання.
Понад те, після розголосу та суспільного резонансу 2018 року представники наглядової ради направили на ім’я тогочасного прем’єра Володимира Гройсмана лист, у якому пояснили своє рішення, назвавши його таким, що відповідає загальносвітовим практикам.
«Ці премії були схвалені одноголосно всім складом ради, включно і з незалежними, і членами, призначеними урядом України, які представляють його інтереси», – наголосили у своїй заяві, оприлюдненій 23 січня 2023 року колишні незалежні члени наглядової ради НАК Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа та Людо Ван дер Хейден.
За їхніми словами, «такий безпрецедентний успіх повинен мати безпрецедентний бонус в Україні».
Вони також нагадали, що наглядова рада і правління дуже ретельно обміркували своє рішення, а всі транзакції були здійснені відповідно до фінансового плану.
Представники юридичної компанії «Міллер», які захищають Андрія Коболєва, при цьому вказують на те, що слідчі та прокурори чомусь не допитали ключових свідків у прийнятті цього питання.
«Сторона обвинувачення за п'ять років розслідування не допитала ключових свідків, не отримала документів і не вчинила всіх необхідних процесуальних дій. Це свідчить про їхню незацікавленість у дослідженні реальних обставин справи», – зазначили юристи.
Створення та функціонування цієї наглядової ради, серед іншого, в Україні вважають одним з небагатьох прикладів успішного реформування державних підприємств. Бо за час її роботи НАК уперше за останні десятиліття почала перераховувати гроші в держбюджет, а не постійно просити їх. Як це відбувається зараз, коли функції наглядової ради перебрав на себе уряд.
«Спроба закрити Андрія Коболєва – це символічна комбінація з одного пальця, показана нашим міжнародним партнерам. Знані фахівці міжнародних комунікацій вважають, що цим жестом досягнуть кількох цілей. Продемонструють нашим американським партнерам, що насправді в Україні не існує цивілізованого корпоративного управління, яке має захищати іноземні інвестиції та міжнародну допомогу. Замажуть у політиці та некомпетентності незалежні антикорупційні органи», – зазначила колишня радниця голови НАК, а нині радниця міністра енергетики Лана Зеркаль.
На спробу дискредитації і системи корпоративного управління, і реформування антикорупційних органів звертає увагу й нардеп Ярослав Железняк.
«Протистояння цих двох важливих реформ (корпоративного управління та антикорупційної. – LB.ua) точно вигідне тим або тому, хто проти них обох. Хто хоче і далі рулити правоохоронцями по дзвінку і не мати клятих наглядових рад з іноземцями…. А натомість мати в Нафтогазі свій бекофіс. Переможе Коболєв (я переконаний, що тут він правий, у тому числі в юридичній площині) – послаблять НАБУ. Переможе сторона обвинувачення – скажуть, це буде удар по всій корпоративній реформі», – констатував він.
При цьому нардеп припустив, що до цієї історії може бути причетним заступник голови ОП Олег Татаров.
«За даними з багатьох джерел, підозру від САП підписував не керівник САП пан Клименко, а його заступник Андрій Синюк. Саме його тягнули Татаров і Ко на голову САП. До цього дуже дивно відбувся суд стосовно висновку Держаудитслужби щодо премій Нафтогазу. І кажуть, що там теж не обійшлося без впливу пана Татарова. І все це відбувається саме тоді, коли наші міжнародні партнери натякають, що треба позбутися токсичних людей в ОП», – зазначив Ярослав Железняк.
Що кажуть партнери?
Колишня посол США в Україні Марі Йованович вважає, що Національне антикорупційне бюро України могло помилитися під час розслідування справи ексглави НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. За її словами, НАБУ, ймовірно, не дотримувалося власних процедур, висуваючи йому обвинувачення.
«У будь-якому разі можна сказати, що всі помиляються. За інформацією, яку я отримала, НАБУ не дотримувалося власних процедур, висуваючи обвинувачення пану Коболєву. І це визначатиме український суд. Я сподіваюся, що суди в Україні еволюціонували і стали справді незалежними інституціями, які можуть давати справедливу оцінку», – зазначила вона в коментарі LB.ua.
Пані Йованович зазначила, що справу проти Коболєва можуть сприйняти в США не дуже позитивно, особливо якщо йдеться про згортання реформи корпоративного управління: «Важливо, щоб Україна, Сполучені Штати та інші країни відповідали своїм ідеалам, установам і обов’язкам. Якщо ця справа просуватиметься вперед таким чином, що підриватиме корпоративне управління та боротьбу з корупцією, я думаю, що це не буде позитивним розвитком».
Водночас Йованович нагадала, що премію, яку отримав Коболєв, йому та іншим менеджерам присудила незалежна наглядова рада компанії, і це нормальна, хоча й дещо незвичайна для України, практика на Заході, коли успішним топменеджерам виплачують значні премії.
Вона також припустила, що Росія може використати справу Коболєва, щоб підірвати репутацію української влади в США та Європі.
«Я думаю, що Росія використовуватиме все можливе, щоб дестабілізувати Україну, нападати на неї всіма можливими способами, заплямувати її репутацію у світі, зокрема в Європі. Тому важливо, щоб НАБУ та інші українські інституції дотримувалися своїх процедур. І це особливо важливо зараз», – сказала Марі Йованович.
Російський слід у цій історії справді є. Як заявив сам Андрій Коболєв, справу проти нього ініціював народний депутат, член фракції ОПЗЖ Василь Німченко, близький соратник Віктора Медведчука.
Чому саме зараз?
Оголошення підозри Коболєву щодо введення в оману членів наглядової ради НАК «Нафтогаз» майже збіглось у часі із завершенням багатомісячної епопеї з формуванням її нового складу, що є вимогою МВФ.
Наглядова рада в НАК відсутня з 27 вересня 2021 року, відтоді її повноваження здійснює держава в особі Кабінету Міністрів.
Як заявила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Кабмін планував визначитися зі складом наглядової ради найближчим часом.
«Проведення співбесід і вся процедура завершиться до кінця цього тижня, і в наступні дні вже буде нова наглядова рада», – сказала Свириденко 17 січня.
А вже 19 січня Коболєв отримав виклик до суду.
