ГоловнаЕкономікаДержава

Зекономити на опаленні: де узяти кошти на термомодернізацію

Здорожчання газу та підвищення цін на електроенергію неодмінно призведе до збільшення вартості комунальних послуг, зокрема опалення. Щоб платити менше, житло потрібно термомодернізувати. Адже втрати централізованого опалення в Україні складають 15% у котельнях, 20-25% – у тепломережах, 50-60% – у багатоповерхівках через неутеплені стіни, старі вікна та двері.

Влада заявляє, що має наміри провести «Велику термомодернізацію» житла. Однак поки що цей проєкт у стадії розробки. Натомість у країні діють декілька механізмів, які дозволяють отримати кошти власникам житла для проведення робіт, які зменшать вартість опалення.

Що потрібно, аби отримати гроші на термомодернізацію?

Потреба в модернізації

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов у коментарі LB.ua зазначив: «80% усіх багатоквартирних будинків України, а це 144 тисячі будівель, потребують термомодернізації. З них понад 67 тис. будинків були побудовані взагалі упродовж 1960-1980 років. Очевидно, що такі будівлі потребують не просто капітального ремонту, а й комплексних енергоефективних заходів».

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов
Фото: facebook/Олексій Чернишов
Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов

І якщо можливість зменшити рахунки за опалення приватних садиб залежить безпосередньо від їхніх власників, то тим, хто живе в багатоквартирних будинках із централізованим опаленням, потрібно об’єднуватись із сусідами.

«Специфіка термомодернізації в тому, що її не вийде зробити точково. Утеплення зовнішніх стін самотужки на окремі квартири, як часто роблять, не принесе суттєвої економії. Будинок усе одно продовжить «фонити», втрачаючи тепло», – написала у своєму блозі на LB.ua заступниця міністра енергетики Юлія Підкоморна.

Отримати ресурс на модернізацію зараз більше можливостей у тих, хто створив об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Де взяти гроші на тепломодернізацію будинків?

Ще з 2014 року в Україні діє Державна цільова програма енергоефективності, завдяки якій домогосподарства можуть отримували підтримку від держави на заходи, що допомагають економити енергоресурси. Мова йде передусім про компенсацію кредитів (так звані теплі кредити).

Повна модернізація будинку ОСББ у Новояворівську.
Фото: eefund.org.ua
Повна модернізація будинку ОСББ у Новояворівську.

Зокрема, у 2021 році держава надавала відшкодування:

  •  20% суми кредиту (35% для субсидіантів) (але не більше ніж 12 тис. грн) – на придбання твердопаливних котлів для фізичних осіб;
  • 35% (але не більше ніж 14 тис. грн) – на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для власників приватних будинків (встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників тепла, заміни вікон на енергоефективні, утеплення стін, підвалів, дахів, встановлення геліоколекторів, теплових насосів тощо).

У рамках програми банки надавали кредити на різне обладнання і матеріали: радіатори опалення, вузли обліку води, багатозонні прилади обліку електричної енергії, рекуператори теплоти вентиляційного повітря, теплові насоси, сонячні колектори, обладнання і матеріали для термомодернізації зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель і фундаментів, на вікна та балконні двері з енергоощадним склом (крім однокамерних).

У 2021 році було розширено заходи програми на встановлення:

• електроакумулюючих систем;

• електрозарядок для електромобілів;

• інтелектуальних лічильників електричної енергії.

Як розповіли LB.ua в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України, минулого року для підвищення енергоефективності власного житла цією програмою скористалися понад 11,5 тис. родин. Вони взяли кредитів на 450 млн грн кредитів. Держава ж надала їм понад 145 млн грн компенсацій.

Найбільшу суму кредитів – майже 411 млн грн – було залучено на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для власників приватних будинків.

Понад 38 млн грн – на придбання твердопаливних котлів для фізичних осіб.

У Великолепетиському яслах-садку встановили новий сучасний твердопаливний котел, 25 жовтня 2021, Херсонська область.
Фото: facebook.com/velykolepetyskagromada/
У Великолепетиському яслах-садку встановили новий сучасний твердопаливний котел, 25 жовтня 2021, Херсонська область.

Окрім державної підтримки, домогосподарства мали змогу отримати додаткову допомогу з місцевих бюджетів. Зокрема, у 2021 році така допомога надавалася в рамках 39 місцевих програм. Це 6 обласних програм, 6 програм у містах-обласних центрах, 27 в ОТГ.

За весь час дії програми з 2014 р. по 2021 р. понад 865 тисяч родин скористалися програмою та інвестували в енергоефективні заходи близько 9 млрд гривень. Держава повернула 3,5 млрд гривень, тобто більше ніж 30%.

У Держенергоефективності з посиланням на опитування стверджують, що ці заходи дозволили в середньому щорічно економити:

• 20% теплової енергії в ОСББ;

• 27% природного газу в домогосподарствах.

Хто дає гроші на термомодернізацію власникам житла в багатоквартирних будинках?

Ще один спосіб отримати кошти на модернізацію – контракт з Енергосервісною компанією (ЕСКО).

ЕСКО впроваджує необхідні енергоефективні заходи, бере на себе всі ризики та гарантує досягнення економії енергоресурсів. ОСББ тим часом здійснює всі платежі на користь ЕСКО лише за умови досягнення зазначеної економії.

Строк дії енергосервісних договорів у середньому становить 5-8 років, а після впровадження запланованих заходів будівлі зможуть економити від 20% до 70% теплової енергії.

Фото: olimp.vn.ua

Механізм запроваджено ще у 2015 році. Щоправда, стосувався він переважно бюджетних установ.

А ще для ОСББ, які хочуть утеплити свої будинки, продовжує працювати такий фінансовий інструмент, як Фонд енергоефективності, який з 2019 року реалізує програму «Енергодім». Тут держава компенсує вартість робіт. На його роботу цьогоріч виділено понад 2,5 млрд грн із держбюджету.

Як розповів LB.ua виконувач обов’язків директора Фонду Єгор Фаренюк, установа пропонує пакети А «Легкий» і Б «Комплексний».

«В основному це модернізація внутрішніх інженерних систем та утеплення будівлі тощо», – пояснив він.

Середня вартість проєкту за пакетом А складає 1,78 млн грн, а за пакетом Б – 10,28 млн грн. Заявлена річна економія від упровадження всіх поданих проєктів – 413,3 тис. кВт-год/рік або 540,2 млн грн/рік. Заявлене річне скорочення викидів СО2 – 110,5 тис. тонн/рік. Середній рівень заявленої економії енергії від упровадження проєктів за пакетом А – 16,5%, за пакетом Б – 36,7%.

«Близько 730 проєктів перебувають у роботі. Це заявки ОСББ, які схвалені на участь у програмі та вже розробляють проєктну документацію для реалізації проєкту модернізації або безпосередньо перейшли до виконання ремонтно-будівельних робіт», – констатував Єгор Фаренюк.

Єгор Фаренюк
Фото: ecopolitic.com.ua
Єгор Фаренюк

Зараз у Фонді очікують збільшення статутного капіталу відповідно до планів Держбюджету 2022 року.

Тоді учасники програми «Енергодім» зможуть отримати 50% компенсації вартості заходів/робіт для пакету А «Легкий» і 60% для пакету Б «Комплексний» (наразі грантове відшкодування складає 70% вартості витрат на послуги технічних фахівців для обох пакетів і 40% витрат на обладнання, роботи та матеріали для пакету А та 50% для пакету Б). При цьому мінімальний власний внесок співвласників залишиться незмінним – 40% для пакету А та 20% для пакету Б.

Подавати заявки можуть усі ОСББ, житлові будинки яких було введено в експлуатацію до 31 грудня 2009 року включно. Це дасть можливість направити ресурси Фонду виключно на застарілий житловий фонд, побудований за старими будівельними нормами, який потребує першочергової енергомодернізації.

Що для цього треба?

  • провести енергоаудит будівлі;
  • провести загальні збори ОСББ і прийняти рішення про обрання пакету енергоефективних заходів та визначення максимальної вартості проєкту; 
  • оформити та подати заявку на участь у програмі онлайн через вебпортал електронних послуг або через будь-яке відділення банку-партнера Фонду енергоефективності: Укргазбанк, Кредобанк, ПриватБанк та Ощадбанк, попередньо відкривши в ньому рахунок. 

Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Назар Шевчук, Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram