Перш ніж розповісти про те, як ми зламали наміри на подальші прибутки тисячам корупціонерам по всій країні, згадаємо 2019-й, коли Верховна рада підтримала наш законопроект про запровадження Єдиної державної електронної системи у містобудуванні. До парламенту я працювала в сфері містобудування по сторону бізнесу та експертів, тому не з чуток знала, як Державна інспекція з архітектури заробляє на учасниках ринку, а також як “плодить” нечесних забудовників, продаючи їм документи та дозволи на будь-який смак. Тому ще до політичної діяльності ми з експертами-однодумцями розробили дуже сміливий цифровий законопроект, який би мав поставити крапку в цій історії. Зокрема, ми прописали алгоритм роботи електронної системи, що міститиме всі послуги, які на той час надавала лише ДАБІ. У перші дні роботи парламенту, коли більшість колег тільки знайомилася з регламентом Верховної Ради, я вже реєструвала цей законопроект. А так як наш президентсько-партійний курс від початку мав курс на діджиталізацію – позитивне рішення по цій ініціативі не забарилося і Мінцифра взялася за справу. Це, до слова, був перший “продукт Дії”: велика гордість нашої команди та Міністерства цифрової трансформації.
На сьогодні зайшовши в “Дію” у розділ е-системи ви отримаєте 15 послуг, які надають як ринку, так громадянам. За час роботи системи, кількість користувачів перетнула позначку в 1 мільйон. Мова про отримання дозволів на початок будівництва та багато іншого. Тобто, якщо раніше для того, щоб почати будівництво треба було зібрати майже 10 кілограмів паперів і зловити “щасливі години” прийому в ДАБІ, то зараз достатньо зайти в систему і просто внести всі необхідні дані. Такий підхід не просто береже нерви, час та кошти, а й всерйоз змінює будівельну сферу. Бо ж якщо ти хочеш будувати в пам’ятній зоні, чи на березі Дніпра, де зведення об’єктів не передбачене, тобі не допоможе ні хабар, ні кум, ні статус.
Правильно казав президент: комп’ютер хабара не бере. На відміну від людей. Коли наша електронна система в будівництві готувалася до старту роботи, Мінцифра відкрила старі реєстри ДАБІ, щоб отримати необхідну інформацію. Тоді ж ми стали свідками вже легендарних записів “не відправляти!!!”, які були написані працівниками інспекції прямо в екселівських файлах з даними, як знак про чергову незаконну оборудку. Коли будівельна мафія усвідомила невідворотність процесу, то стала нападати на е-систему: запустивши перші послуги в “Дії”, атаки траплялися чи не щодня. Втім, недооцінювати наших ІТ-шників було недалекоглядно: Мінцифра швидко рятувала ситуацію.
На сьогодні я без будь-яких пересторог можу сказати: будівельна сфера України буде повністю цифровізована і вміщатиметься в нашій електронній системі, що об’єднає в собі всі реєстри. Публічні, прозорі й автоматизовані процеси у ній стануть еталонним правилом роботи для інших галузей. Серед цілей: щоб всі дозвільні документи на будівництво оформлювалися виключно через систему. Щоб місцева влада позбавилася дозвільних функцій і ,нарешті, отримала справжню контрольну за забудовами з порушеннями. Чому це ціль, а не мрія (як це було раніше)? Бо всі ці норми запрацюють після остаточного ухвалення законопроєкту №5655, який впроваджує реформу містобудівної діяльності. За цей документ парламент має голосувати вже цієї весни. Тому є підстави заявляти, що ми нарешті забудемо про “будинки-монстри”, про знищення архітектурних пам’яток та про скандали з ошуканими інвесторами житла. Звісно, реформа комплексна і передбачає ще контроль, нагляд та відповідальність. Та те, що її основа це діджиталізація – беззаперечний факт.
Паралельно маємо повторити цей успішний досвід комплексної цифрової трансформації й в інших сферах – на митниці, в податковій, в соціальній сфері тощо. Впевнена, на наступному Diia Summit ми презентуємо результати й цих нових цифрових реформ. А щоб не бути голослівною, повертаємося до дії!