2. Друзі, давайте домовимось, що ми знаємо, що Путін може напасти, бо він це зробив у 2014 і робить це щоденно. Але ми повинні зрозуміти, що він тоді нападав на країну, де майже не було влади, армії, ЗМІ і все одно не зумів захопити нічого, крім територій зі заздалегідь підготованим "русским миром" населенням.
3. Друзі, рідні, зараз абсолютно інша ситуація, коли вся російська еліта рахує свої втрачені гроші і розуміє, що у випадку загострення буде не "побєдобєсіє", як в 2014, а потрібно буде рахувати рейтинги, які летять вниз разом з акціями, курсом карбованця, планами на майбутнє, і, головне, рахувати тіла загиблих не за "крымские скрепы", а за повернення до СРСР2 тих, хто туди не хоче. Думайте.
4. Єдність Заходу очевидна. США, Англія відкрито діють багато років по навчанню українських воїнів, допомагаючи змінити армію. А тепер додали до навичок ще й сучасне обладнання, і вже ніхто не має сумнівів, які були в 2014, що частина цих озброєнь буде передана ворогу. Ми живемо не тільки в іншій країні, але й маємо іншу армію.
5. Впевнений, що, під час перемовин, росіянам чітко сказали не тільки про санкції з першого кроку за кордон та лінію розмежування на Донбасі та в Азовському морі, але й про намір закрити українське небо.
6. Не збирав "чемоданчик", бо не планую тікати з Харкова, не вірю в можливість захоплення міста, яке може бути фортецею, і не понесе хліб-сіль ворогу. Росія не має такої кількості камікадзе, щоб взяти Харків.
Не тільки не зменшив випуск книжок, але, в міру наявності паперу, суттєво збільшую до минулого року. Єпідтримка допомагає. Раджу колегам зробити те ж саме. Сильний - хто думає про ворога, але й находить час думати про мирне життя.
7. Німеччина. Угорщина. Туреччина. Це три окремі історії, на яких хочу зупинитись. Німці мають канцлера з тієї партії, яка з часів Шоьодера послідовно здає власну країну Путіну і нічого нового від нього ніхто не очікував. Але в більшості дві партії на боці України та, впевнений, канцлер повинен був стримати свої антиукраїнські рухи, або його в коаліції замінив Мерц з ХДС. Думаю, це розуміють і союзники німців по НАТО. Угорщина. Вона, як завжди, буде на словах проти України, а по справах діяти так, як діють Польща, Чехія та США.
Туреччина. І це головне в цьому списку. Ердоган послідовно підтримує Україну і в тій кількості проблем, які він може створити Путіну на Кавказі, в Сирії, в газовому транзиті з країн прикаспійського регіону, саме його слово може стати вирішальним. А йому не потрібні Чорне та Азовське в якості внутрішніх морей Росії. І не тільки Бар'яхтарами одними.
8. Китай. Не думаю, що тільки питання Олімпіади тут важливе. Відношення Китаю до "сепаратистських" регіонів по всьому світу відоме. Важливість українських портів для великого транзиту в Східну Європу. Небажання великої війни в Європі, яка отримує мільйони тонн китайської продукції щотижнево.
9. Бажання "не піднімати підльотний час" ракети до Москви - це маячня. Від Таллінна до Москви, як від Харкова, а Петербург з ним майже поруч. Справа в іншому - ми так близько підійшли до Європи ментально, що сусіди бояться копіювання наших цінностей власною молоддю, яка зараз міняє на ринках праці тих, хто був піонерами та комсомольцями. І не всіх можна замінити на мовчазних таджиків. Ми маємо війну думок і вона не закінчиться, навіть якщо буде оголошено відтягнення військ від кордонів. Ми отримали на багато років вперед інформаційні, кібернетичні, ментальні війни, про які вже пора думати більш системно, ніж зараз.
10. Не потрібно говорити, що Захід не знає, що робить, коли каже про близьку війну. Ця суперреакція дає нам озброєння, яких не було всі 8 років війни. Доступ до сучасних способів розвідки, які вперше за всі роки отримала Україна майже в режимі реального часу, дає нашим військовим можливості оцінювати інформацію і керуватись не здогадками, а фактами.
А ми їм точно допоможемо своєю впевненістю в їхніх силах та можливостях і відсутністю паніки.
Слава Україні