ГоловнаБлогиБлог Артема Ріпенка

Рибалити через «Дію». Цифровий кабінет українського рибалки

В Україні мільйони рибалок, більшість з яких навіть не здогадуються про існування державних правил любительського і спортивного рибальства.

Фото: podiji.ko.net.ua

Останній раз «кодекс» любительського і спортивного рибальства оновлювався аж у 1999 році, тобто понад 20 років тому. За цей час ніхто не займався тим, щоб донести правила до людей та переконати у необхідності їхнього дотримання. Вони відверто застарілі, не відповідають вимогам сьогодення, люди або не знають про них, або знають, але все одно не дотримуються, бо вважають деякі вимоги та положення абсурдними. І примус тут не спрацює – фізично неможливо поруч з кожним рибалкою виставити рибінспектора.

Ми вирішили змінити філософію регулювання сфери рибальства та створити нову систему правил, яка базується на найкращих міжнародних практиках. Зрозумілих та гармонійних. Таких, що відповідають інтересам держави і рибалок. Щоб кожен рибалка знав ці правила, розумів їхню доцільність, дотримувався сам і вимагав того ж від інших.

У людей має з’явитись ясне уявлення де, що і як вони можуть ловити, щоб насолоджуватись улюбленим  хобі, залишаючись у правовому полі та зберігаючи довкілля, водойми і біоресурси цих водойм – для себе і нащадків.

Наразі проект нових правил перебуває на стадії громадського обговорення. Ось його деталі.

Почнемо з того, що нові правила збільшують норми вилову риби: з існуючих 3 кілограм – до 3 кілограм та трофею. Рибалкам добре відома ситуація, коли вже є відерце карасів, тобто, дозволена норма вичерпана, і раптом клює «от така» щука чи сом. Що робити, випускати? Нести додому, ризикуючи сплатити величезну таксу у разі зустрічі з інспекторами? Тепер трофей дозволено забирати разом із 3 кг основного улову. Також збільшено кількість гачків на одного рибалку – до 10 штук.

Змінено деякі мінімально дозволені для вилову розміри риби. Якщо раніше мінімальний для вилову розмір щуки складав 35 см, тепер – 50, сома – 70 см і 80 см, карпа – 25 см і 30 см відповідно. Ця норма спрямована на збереження і відтворення водних ресурсів.

Звертаю увагу рибалок, що без будь-яких обмежень можна виловлювати атерину, верховодку, тюльку, ротаня, чебачка амурського, сонячного окуня, карликового американського сома та рапана.

Ще один крок назустріч людям – зменшена кількість заборонених місць для любительського рибальства. Зокрема, змінено протяжність заборонених ділянок вилову у нижніх б’єфах гідроелектростанцій каскаду дніпровських водосховищ з 10 км та 5 км до 2 км. Не рідкість, коли ГЕС знаходиться впритул до населеного пункту, але місцеві мешканці, які рибалили у власному місті, згідно зі старими правилами, вважалися порушниками. Ми прибрали ці абсурдні норми.

Наступний камінь спотикання, якій плануємо ліквідувати – вилов у межах об’єктів природно-заповідного фонду. Не секрет, що попередня редакція правил не розповсюджувалася на такі об’єкти. Виникала юридична колізія, і рибалок штрафували за вилов у заповідниках чи навіть поряд з їхніми межами (які часто-густо недостатньо чітко визначені). Пропонуємо, щоб нові правила розповсюджувались на об’єкти природно-заповідного фонду, де така діяльність не заборонена статутом ПЗФ.

Не менш важливий аспект – безпека рибалок. Щоб не допустити загибелі і шкоди здоров’ю людей, встановлено заборону на вилов у темний час доби в межах судового ходу. Також буде заборонено вилов у межах охоронних зон електричних мереж, яке багаторазово призводило до враження людей електричним струмом. Для здійснення підводного полювання тепер необхідне маркування ділянки проведення полювання за допомогою сигнального буя чи плотика із розпізнавальним знаком на них. Подбали і про безпеку молодшого покоління: діти до 16 років мають право рибалити винятково у супроводі дорослих.

Також вводиться нове правило – заборона смітити у місті вилову. У чинній редакцій, як не дивно, такої норми немає, і порушників вкрай важко притягти до відповідальності. Вимога логічна і дуже актуальна: розуміючи, що прийдеш сюди знову, збережи це місце. Якщо не можеш цього зрозуміти – плати штраф.

Але оновлення правил – це лише перший етап. Другий, не менш важливий – залучення максимальної кількості рибалок до єдиного інформаційного простору. Агентство запускає масштабну діджиталізацію галузі. Сучасні і слушні новації буде втілено і у сфері любительської рибалки. Кожен любитель зможе зареєструвати електронний «Кабінет рибалки», поєднаний з «Дією», і отримати від держави безліч зручних та корисних сервісів, які забезпечують безпеку і захист, а також зворотній зв'язок з контролюючими органами.

Наприклад, користувач зможе визначити, чи у дозволеній зоні відбуваються рибалка, отримати характеристики водойми і місцевості, ідентифікувати улов, визначити, чи не відноситься спіймана риба до Червоної книги, надіслати скаргу чи пропозицію, зв’язатися із патрулем рибнагляду, повідомити про екологічну небезпеку або про незаконні дії третіх осіб (зокрема, браконьєрів).

Адже головна ціль створення «Кабінету рибалки» – зворотній зв'язок із риболовами, визначення і вирішення їхніх проблем – локальних і загальнонаціональних. З останніх – це в перше чергу катастрофічний екологічний стан водойм і браконьєрство. Для вирішення цих проблем нам потрібна комунікація і підтримка багатомільонної рибацької спільноти.

Наповнення кабінету перебуває на стадії обговорення. Отже, чекаємо пропозицій від рибалок. Ми зацікавлені у тому, щоб наші сервіси були дійсно зручними та корисними, і щоб якомога більше рибалок почали користуватись цифровими послугами. Для Держагентства це ще й можливість проводити аналітичну роботу, корегувати плани із зариблення водойм, адже на сьогодні масштаби любительського рибальства ми можемо оцінювати лише дуже приблизно – як кажуть, «на око».

Впевнений, що разом із рибальською спільнотою ми зможемо зробити улюблене дозвілля зручним, цікавим, безпечним і законним.

Артем Ріпенко Артем Ріпенко , Керівник Державного агентства меліорації та рибного господарства України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram