Термовиклик
«У нас зараз виклик номер один – питання 2025 року, коли закінчується контракт на транзит газу. Я вважаю, що це буде складний момент. Вважаю, що ми повинні швидко впроваджувати реформу термомодернізації», – заявив глава держави 26 листопада 2021 року під час пресмарафону.
31 грудня 2024 року мине чинність контракту на транзит російського газу в Європу через Україну. Навіть зараз РФ зменшує обсяги постачання українським маршрутом, попри зростання попиту на енергоносії у країнах ЄС. Припинення чи навіть суттєве скорочення транзиту не тільки позбавить український бюджет мільярдів доларів, але й створить технічні проблеми для газопостачання всередині нашої держави через значне зниження тиску у «трубі».
Першочергове завдання у світлі проблеми 2025 року – забезпечення країни газом. Власний видобуток в Україні складає приблизно 20 мільярдів кубометрів на рік, а споживання газу у 2021 році становило 26,8 мільярда кубів, у 2020 році воно було на рівні 29,8 мільярда кубів. Тож Україні треба, по-перше, збільшувати власний газовидобуток, а по-друге – заощаджувати на використанні газу, що, зокрема, можна зробити завдяки програмі термомодернізації.
За словами Володимира Зеленського, «реформа термомодернізації всіх багатоповерхових будівель коштуватиме державі 300 мільярдів гривень», з яких 100 мільярдів уряд планує залучити протягом найближчих трьох років.
Він також зазначив, що термомодернізація дозволить удвічі зменшити споживання газу, а пілотний проєкт у рамках програми термомодернізації почнеться вже цього року.
Кабінет Міністрів 23 грудня минулого року схвалив законопроєкт щодо проведення комплексної термомодернізації будівель. Утім документ досі не подано до Верховної Ради, а його текст не опубліковано.
Насправді зараз майже нічого невідомо про анонсовану президентом програму термомодернізації, кілька фахівців з питань ЖКГ, з якими поспілкувався LB.ua, зазначили, що не знають про неї навіть у загальних рисах.
Зокрема, достеменно невідомі джерела фінансування цієї програми, адже 100 мільярдів гривень (не кажучи вже про 300 мільярдів) – це шалені гроші. Для порівняння – на розвиток інфраструктури, включно з проєктами модернізації залізниці, аеропортів і річкового транспорту, держбюджетом на поточний рік передбачено 141,8 мільярда гривень.
Однак з урахуванням того, що Кабмін затвердив необхідну програму вже після схвалення державного бюджету, цільових коштів саме на неї на цей рік не планували.
Хто заплатить за термомодернізацію будинків
Програма «Велика термомодернізація» декларується як державна, проте держава не візьме на себе повного її фінансування. Планується (як і у випадку з «теплими кредитами», що їх об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) беруть для утеплення помешкань), що держава компенсуватиме лише частину видатків на термомодернізацію. Причому меншу. Тобто більшість видатків ляже на плечі самих мешканців багатоповерхівок.
Проте голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко доволі скептично ставиться до інформації про можливе співфінансування робіт у рамках програми термомодернізації: «Це красива історія, але вона не має ніякого стосунку до дійсності».
За словами фахівця, щось таке зараз уже існує в Україні на муніципальному рівні, але там настільки складна процедура, що результати цього проєкту, скажімо так, не дуже оптимістичні.
Але головне – це те, що в людей просто немає на це грошей, а змусити їх брати участь у фінансуванні заходів термомодернізації неможливо.
Ба більше, щоб термомодернізувати будинок, треба спочатку отримати на це згоду його мешканців. «Інакше це буде порушенням закону», – пояснює Олег Попенко.
Інші фахівці житлово-комунальної галузі погоджуються з тим, що отримання згоди мешканців багатоповерхівок буде великою проблемою, навіть якщо поріг цієї згоди буде знижено до 75% від усіх, хто мешкає в будинку.
Окрім того, співрозмовники LB.ua, обізнані з попередньою концепцією програми термомодернізації, кажуть, що, скоріше за все, громадянам не потрібно буде платити за самі роботи, проте комунальні компанії закладуть свої видатки на термомодернізацію в тарифи на опалення. Утім вони визнають, що така схема є дуже непрозорою і до неї рано чи пізно виникне багато запитань.
І тут, за оцінками спеціалістів, модернізація тільки одного теплопункту (Індивідуальний тепловий пункт – це пристрій, призначений для транспортування теплової енергії від теплової мережі до внутрішньобудинкових систем: опалення, ГВП – гаряче водопостачання, вентиляція. Розташовується, як правило, у підвальному чи технічному приміщенні будинку. – LB.ua) може коштувати близько 800 тис. грн.
Скільки будинків «термомодернізують»
За планами уряду, 2022 року буде проведено термомодернізацію 5 тисяч багатоповерхових будинків.
В Україні загалом близько 180 тисяч будинків, більшість із яких, за словами фахівців, потребують ремонту чи модернізації.
Але з урахуванням того, що нині навіть немає закону, за яким відбуватиметься термомодернізація, озвучена урядом цифра в 5 тисяч будинків виглядає нереальною. Навіть якщо на першому етапі відбуватиметься не повна термомодернізація – тобто з утепленням будівель, а лише модернізація теплової частини – встановлення індивідуальних теплових пунктів, за рахунок яких відбуватиметься накопичення економії споживання.
Треба також усвідомлювати, що в Україні наразі просто бракує фахівців для проведення масової термомодернізації.
Тому дуже сумнівно, що плани, про які говорять в уряді, будуть виконані. «Якщо ми навіть 3 тисячі будинків зробимо (у 2022 році), це вже буде щастя, – говорить Олег Попенко. – Навіть тисяча – це теж буде добре».