ІП «Біла Церква»
Повернення у 2012-й
Для України індустріальні парки не ноу-хау. Закон про їхнє створення підписав ще Янукович у 2012 році. З того часу місцеві громади наплодили 53 ІП, з яких працюють лише чотири. Більшість так і залишилась на папері. Показовим є Кременчук, де індустріальний парк створили у 2013-му, влили в нього 30 мільйонів гривень, а він поріс травою і з 2016-го перебуває у стані припинення.
У лютому 2021-го анонсували «перезапуск» ІП. Ухвалили закон №4416-1 з пільговими умовами для бізнесу. Також у першому читанні проголосовано законопроєкти №5688 і №5689, що передбачають фіскальні пільги для ввезення обладнання та 10-річні податкові канікули. Це повинно залучити в першу чергу іноземних інвесторів. План амбітний: за три роки відкрити щонайменше 25 індустріальних парків і створити 50 тисяч робочих місць.
Хоч плани й амбітні, вони натикаються на сувору українську реальність. Небагато іноземних компаній готові вкладати в Україну. Передусім через корупцію та, м'яко кажучи, ненадійну судову систему. Інше питання – гроші. Замість двох мільярдів гривень, які обіцяли виділити у 2022 році, у бюджеті закладено 400 мільйонів.
Як працюють індустріальні парки
У Європі, США та Азії індустріальні парки почали будувати ще в 70-80-х роках минулого століття. Для прикладу, у Туреччині їх 346, Китаї – 375, США – 400, а в Південній Кореї – 1200. Така невелика країна, як Словаччина, за 10 років збудувала 93 ІП.
Що таке індустріальний парк? Це територія, яку виділяють під час планування міста спеціально для промислового розвитку. В українських реаліях індустріальними парками зазвичай стають старі промзони, яким треба дати нове життя. Іноді це відкриті майданчики, які будуються з нуля. На цю територію проходять міські комунікації. На них можна провадити і промислове виробництво, і науково-дослідну діяльність.
Після прийняття закону №4416-1 це ще й пільгові умови для ведення бізнесу. Також у першому читанні були проголосовані законопроєкти №5688 і №5689, що передбачають фіскальні пільги для ввезення обладнання та 10-річні податкові канікули. Учасники ІП мінімізують свої витрати. Їм не потрібно будувати нову інфраструктуру, шукати трудові ресурси – лише приходь, працюй і плати податки. Такі проєкти особливо вигідні місцевим громадам, які після реформи децентралізації отримали 60% ПДФО (податок на дохід фізичних осіб – центральна стаття наповнення місцевих бюджетів. – Lb.ua). У бюджеті на 2022 рік закладено 64% ПДФО. У кожного ІП повинна бути керуюча компанія, яка відповідає за розміщення парку, залучає інвестиції для його створення, будує його, знаходить резидентів і керує індустріальним парком.
Перезапуск
За даними Міністерства громад і територій, за 30 років Україна втратила половину свого промислового потенціалу. За словами Олексія Чернишова, щоб досягти рівня сучасної Польщі, необхідно 200 мільярдів доларів інвестицій.
Тож за наступні три роки коштом державного бюджету мають намір збудувати 25 індустріальних парків – хоча б по одному на кожну область.
«Держава бере на себе зобов'язання створити 25 промислових майданчиків для створення індустріальних парків. На це ми щороку будемо виділяти по два-три мільярди гривень. Це необхідно для того, щоб змінити ситуацію», – сказав Олексій Чернишов під час форуму, присвяченого ІП у Білий Церкві.
Кошти витрачатимуть на проєктну документацію, під’їзну дорогу, підведення комунікацій і мереж: електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації тощо.
Щоб ІП не поросли травою, а гроші не були витрачені в нікуди, прийнято закон №4416-1, який повинен стати стимулом для залучення інвестицій. Зокрема:
- повна або часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності в межах індустріальних парків;
- надано можливість в індустріальному парку здійснювати діяльність у сфері переробки промислових та/або побутових відходів (окрім захоронення);
- зменшено мінімальну площу індустріального парку з 15 до 10 гектарів та збільшено верхню межу з 700 до 1000 гектарів;
- будівництво, реконструкція та ремонт інженерно-транспортної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо);
- облаштування (благоустрій) майданчиків індустріальних парків;
- дозволено розміщувати в індустріальному парку проєкти, спрямовані на стимулювання економічного зростання громад.
Крім того, у грудні 2021 року в першому читанні прийняли законопроєкти №5688 і №5689. Перший передбачає зміни до Податкового кодексу:
- звільнення від податку на прибуток резидентів ІП на 10 років за його реінвестування в розвиток інвестиційного проєкту;
- звільнення від оподаткування ПДВ нового устаткування (обладнання) для власного використання;
- встановлення пільг з податку на нерухомість за рішенням органів місцевого самоврядування;
- встановлення ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі меншому, ніж земельний податок (за рішенням органів місцевого самоврядування);
- звільнення від сплати земельного податку (за рішенням органів місцевого самоврядування).
Водночас законопроєкт №5689 вносить зміни до Митного кодексу. Він покликаний звільнити від сплати мита на нове обладнання, що ввозять резиденти індустріальних парків для власного використання.
Зміна до законодавства та належне фінансування повинно до 2025 року принести країні 50 тисяч робочих місць, а місцевим громадам та державному бюджету – додаткові мільярди податків, які ці працівники будуть сплачувати. За словами урядовців, створення ІП стане «ліками від міграції» й дасть можливість громадянам отримувати більшу заробітну плату. Як пояснив Олексій Чернишов – це плюс 4-5 тисяч гривень до середньої регіональної зарплати.
Реальність
В Україні зареєстровано 53 індустріальні парки. З яких п’ять – цього року. 30 мають комунальну та змішану форму власності. Решта – приватні. Ще сім будують.
При цьому реально діють лише чотири – у містах Вінниця, Біла Церква, Коростень Житомирської області та селі Соломонове Закарпатської області.
«Проблема в тому, що ІП в нашій країні існують лише на папері. Щось почало змінюватися лише кілька років тому. Зважаючи на те, що 70% парків муніципальні, в них нічого, крім відведення землі та переведення її у статус індустріальної, не відбувається. Там немає ні плану розвитку, ні розуміння, ні ресурсу. Є прецеденти, коли виділяли не ту землю. В одній громаді відвели 120 гектарів під індустріальний парк, а виявилось, що там самі торф’яники. В іншій виявилось, що треба тягнути 22 кілометри мереж. В одній ОТГ ми приїхали в поле дивитись ІП, подзвонили у громаду, а там мер навіть не в курсі, що в нього є індустріальний парк», – розповів LB.ua Валерій Кирилко, генеральний директор Industrial management company.
За його словами, від проєкту до будівництва ІП минає два роки.
«У нашій країні є десятки майданчиків, де все готове, тільки треба почати будувати. Інше питання – для кого це треба робити. Для промисловця зараз немає різниці, заходити в ІП, стару промзону чи купити клаптик у полі. Йому потрібні умови, передусім підключення до мереж», – каже Валерій Кирилко.
Під'єднатися до мереж в українських реаліях не так просто. У Вінниці 2019 року приватному ІП майбутнього заводу австрійської компанії «Head» з виробництва спорядження для зимових видів спорту АТ «Вінницяобленерго» виставило рахунок на 1,6 мільйона євро за під'єднання до мережі. Це затягнуло будівництво на два роки.
Крім того, для будівництва нових ІП в Україні навіть немає потрібних мереж. Щоб створити нову підстанцію з необхідною потужністю для індустріального парку у Дніпрі, керівнику управляючої компанії Олександру Каплі довелося провести майже добу в офісі ДТЕК.
«Лише проєкт підключення нам коштував 17 мільйонів гривень. А ще просто тонни паперу. Такого проєкту на підключення у нашій країні не робив ніхто. Подати документи можна було двома способами онлайн чи фізично. На сайті ДТЕК була окрема кнопка «подати документи на підключення індустріального парку», але вона не працювала. Довелося нести документи фізично. А там окремо документи на підключення ІП не приймають, треба стояти в одній черзі, де бабусі сплачують комунальні послуги. Ми зайшли в те віконце з сотнями сторінок документів, біля нас зібрались, мабуть, усі працівники, що там були. Ми просиділи там не одну годину, вийшли – вже було темно. Мені передзвонили через 10 хвилин і сказали: у нас є один фахівець, який може вам підключити, але він у відпустці, приходьте за 10 днів», – розповів Олександр Каплі.
ІП у Дніпрі таки підключили до мережі, тепер вони очікують державного фінансування на будівництво підстанції, вартість якої складає 117 мільйонів гривень.
Попри проблеми, місцевий бізнес готовий іти в індустріальні парки. Щорічно в Україні відкривається близько 180 промислових компаній.
«Ми за індустріальні парки – це великий стимул. Моя компанія вже подала заявку на те, щоб розмістити свої площі в одному з індустріальних парків», – каже директор ТОВ «ДС Електронікс» Дмитро Нагорний.
Але проєкт ІП в першу чергу направлений на залучення міжнародних інвестицій. А з цим набагато складніше.
«У міжнародних компаній інтерес є. Але дуже великі ризики. Це війна, незахищеність інвесторів, непередбачувані зміни в законодавстві, підключення до мереж. Західних інвесторів довго треба обходити. От ми заявили, що до нас заходить Bosch, але це ще не факт», – каже Валерій Кирилко.
І всі ці фактори впливають на ІП навіть тоді, коли на місцях є підтримка влади.
«У нас навіть є іноземні інвестиції – компанія Morelli. Проте щоб заповнити усі площі, вистачить і вітчизняних інвесторів. Із 70 гектарів у нас не заповнено 34, при тому що чотири гектари в резерві. Коли це звичайне поле, то попиту не буде, а коли в нас повністю зроблена інфраструктура, то попит є», – каже директор ІП «Біла Церква» Андрій Ропіцький.
Попри великі перешкоди, станом на 2021 рік є позитивні приклади роботи ІП. І приватних, комунальних.
У Коростені, що на Житомирщині, в ІП з'явився перший в Україні завод з випуску плит МДФ. Зараз це підприємство виробляє матеріали для меблів компанії «IKEA».
У Вінниці відкрито відразу три індустріальні парки: комунальний, приватний і змішаної форми власності. На території ІП «Вінтер Спорт» навесні 2021 року почали зводити завод «Head» на 1200 робочих місць. Поруч розмістився ще один промисловий парк, де з 2018 року завод «Грін Кул» випускає промислові холодильники, у тому числі для брендів Pepsi та Coca-Cola. А муніципальний ІП наразі шукає потенційних інвесторів.
