Без проривів
Останнім часом влада взялася виправляти системні проблеми, вирішення яких могло б дати непогане прискорення економіці України. У першу чергу йдеться про деолігархізацію. Втім, на жаль, поки що ця боротьба не зайшла далі від гасел і виправлення помилок – то з прийнятим з порушенням регламенту «антиолігархічним» законом, то з купою дуже негативно сприйнятих підприємцями норм у першому варіанті податкового законопроєкту №5600.
Реалізація проголошеної мети та реальний потенціал прибрати нищівний олігархічний вплив на вітчизняну економіку однозначно позначилися б на бюджеті 2022 року. Але дива не сталося, і схоже, запропоновані ініціативи скептично сприймають навіть в уряді. Принаймні ні дохідна частина, ні видаткова не ілюструють проривних очікувань і розквіту економіки. Дохідна частина зростає лише на 14%, а видаткова – трохи більше ніж на 7%, що корелює з очікуваною інфляцією. А це значить, що уряд наразі не бачить можливості надто збільшувати витрати наступного року.
Не свідчать про сподівання уряду на розвиток економіки і прогнози зростання ВВП. Уряд закладає зростання на рівні 3,8%. При тому що останній цьогорічний прогноз МВФ складає 3,8%, тож не схоже, що 2022 рік буде для України більш успішний.
Без пріоритетів
Тоді як уряд має бути лайнером з потужною чіткою навігаційною системою, бюджет-2022 року свідчить про те, що в Кабміні намагаються вести країну по зірках у похмуру погоду.
З попередніх макропоказників зрозуміло, що це не бюджет модернізації чи відновлення економіки, як презентував прем’єр-міністр на засіданні уряду.
Це і не обіцяний бюджет інвестицій у людей. Видатки на медицину наступного року зростуть не надто відчутно – приблизно на 16,5%, до 197 млрд грн, що аж ніяк не дотягує до закріплених у законі 5% ВВП на фінансування охорони здоров'я.
Видатки на Міносвіти збільшилися майже на стільки, наскільки і фінансування державної охорони, а додаткові 8,4 млрд грн забезпечать підвищення зарплат учителям менше за інфляцію.
Соціальні стандарти теж без оптимізму. Зростання мінімальної зарплати наступного року передбачене лише один раз – на 3% у жовтні (з урахуванням інфляції рівень мінімальної зарплати впаде на 3,2%). Прожитковий мінімум теж не надто зросте – з 2481 до 2684 грн.
Це навіть не бюджет безпеки. Видатки на безпеку й оборону збільшено лише на 5,8%. Рівня фінансування у 5,95% ВВП (320 млрд грн) вдасться досягти лише завдяки фінансовій підтримці міжнародних союзників – за підрахунками, вона складає близько 40% усього зростання бюджету сфери на наступний рік.
Хто у виграші
Поки що схоже на те, що хоч якісь бенефіти можуть отримати тільки медики, мажоритарники та, можливо, підрядники «Великого будівництва».
Попри незначне збільшення фінансування охорони здоров’я, уряд дав амбітну обіцянку збільшити зарплату для лікарів до мінімальних 20 тис. грн (у середньому в 1,6 разу), а медперсоналу — до 13,5 тис. Головне, щоб це зростання не планували забезпечити надходженнями від ще не ухваленого та відчутно порізаного в комітеті податкового №5600. Крім того, до першого читання пропонують виділити додатково 1 млрд грн на боротьбу з COVID-19 у школах.
До першого читання з’явився і соцеконом – традиційний механізм «купівлі» лояльності депутатів-мажоритарників. Як і передбачав раніше, поправки депутатів до першого читання забирають 6 млрд грн з Державного фонду регіонального розвитку та перерозподіляють цю суму на соцеконом. Крім того, ще 1 млрд грн видають на нову «плюшку» для мажоритарників – так звану інфраструктурну субвенцію на реалізацію інфраструктурних проєктів і розвиток об’єктів соціально-культурної сфери. Виходить, що якісь обіцянки уряд усе ж виконує, але наразі тільки ті, які прем’єр давав у Трускавці. Ще додаткові 2,2 млрд грн заклали на аеропорти, що теж не може не тішити окремих мажоритарників.
До речі, однією з цікавих змін до першого читання став порядок розподілу того ж соцеконому, а також коштів на деякі освітні програми. Наступного року цими процесами будуть опікуватися спеціальні комісії та робочі групи, в яких щонайменше половина складу буде формуватися з представників бюджетного комітету. Тепер ви знаєте, хто буде контролювати виділення цих грошей.
Крім того, до першого читання збільшили кошти на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів – з 2,7 млрд грн до 4 млрд грн. Тільки тепер ці кошти розподілятимуться не Мінекономіки, а відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів. Серед таких є і великі проєкти оновлення та будівництва лікарень, і освітніх закладів, і доріг. Разом зі збільшенням Дорожнього фонду приблизно на 13,5% вже видно потенціал для «великого будівництва».
Насправді змін до першого читання небагато. Суттєвих – ще менше. Це легко пояснюється тим, що є конкретний обсяг доходів, видатків і погоджений з МВФ дефіцит у 3,5% ВВП. Ми всі знаємо, що як би не хотілося, якщо твій розмір XL, то одяг XS на себе не натягнеш. Тим паче, коли за твоїми «примірками» пильно слідкує місія МВФ, яка працювала з Україною саме під час підготовки бюджету до першого читання. Тож упевнений, що всі основні «хотєлки» депутатів ми побачимо у видатках уже до другого читання. І вже там буде значно більше цікавого для аналізу. До того ж уряд ще не розіграв свою карту законопроєкту 5600, який хоч і став істотно менш ресурсним, але все ж таки дає надію Кабміну отримати додатковий люфт для домовленостей.