Верховна Рада на пленарному засіданні в четвер, 3 червня, прийняла законопроєкт №5309 про вдосконалення системи оскарження публічних закупівель, спрямований проти так званих тендерних тролів.
За цей законопроєкт проголосували 273 народних депутати.
Рішення парламенту прямо забороняє "зловживання правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника" та вносить зміни до порядку оскарження тендерних процедур.
Зокрема, тепер у випадку скарги на умови тендерної документації потрібно буде надати документальне підтвердження чи інші докази. Суб’єкт оскарження також нестиме відповідальність за точність та достовірність інформації, що надається шляхом заповнення електронної форми зі скаргою.
Передбачається підвищення прозорості процесу оскарження, зокрема завдяки публічності запитів органу оскарження та відповідей на них.
Також уточнено деякі положення у частині забезпечення функціонування електронного каталогу; включено лізинг до переліку послуг, на які поширюється дія закону; уточнено види послуг, на які не поширюється дія закону про публічні закупівлі; уточнено строки оприлюднення інформації про закупівлю під час проведення спрощеної закупівлі тощо.
Необхідність прийняття законопроєкту пояснюється різким збільшенням скарг, на які змушений реагувати Антимонопольний комітет. Якщо у 2017 році таких скарг було менше 10 тисяч, то вже у 2020 - близько 12 тисяч.
Часто скарги на тендери, які отримує Антимонопольний комітет, є звичайним тендерним тролінгом. Такі скаржники хочуть отримати вигоду від переможця тендеру або змусити державу віддавати державні замовлення не тим, хто постачає кращий і дешевший товар, а тим, хто блокує скаргами завершення тендеру.
Нагадаємо, що в лютому 2021 року Верховна Рада проголосувала за реформу органу оскарження, згідно з якою в АМКУ створюються посади спеціальних уповноважених з розгляду скарг у сфері публічних закупівель. Ухвалений сьогодні законопроєкт передбачає зміни, які потрібні для повноцінного старту роботи нових уповноважених.