Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах квітня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- 4259 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4880 грн), а в держбюджеті 2189 грн;
- для дітей віком до 6 років – 3953 грн (в держбюджеті – 1921 грн) ,
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4872 грн (в держбюджеті – 2395);
- для працездатних осіб – 4421 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5492 грн), в держбюджеті 2270 грн;
- для осіб, які втратили працездатність – 3628 гривень (в держбюджеті 1769)
Таким чином, встановлений на квітень 2021 року прожитковий мінімум (2189 грн) занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром!
Розуміючи цей ганебний для влади факт група депутатів Слуг на чолі з пані Третьяковою вирішили погратися і поманіпулювати з прожитковим мінімумом, що є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти, державні соціальні допомоги та соціальні виплати.
2 червня цього року прийнято в першому читанні законопроект № 3515 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (н. д. Третьякова Г.М. та інші)
В порушення Конституції України, Європейської соціальної Хартії. рекомендацій МОП, цей проект закону фактично нівелює саме поняття прожиткового мінімуму та повністю змінює методологію його визначення.
Назва законопроекту не відповідає змісту, оскільки у законопроекті не зазначено жодних передумов для підвищення прожиткового мінімуму.
Законопроектом пропонується встановлення розміру прожиткового мінімуму у відсотках до середньомісячної заробітної плати: у 2021 році – 40 відсотків …. до у 2031 році – 50 відсотків. У Пояснювальній до законопроекту не зазначено, як визначено і чому саме таке відсоткове співвідношення.
Закон України «Про прожитковий мінімум» дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Так, згідно із ст. 1 Закону прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Натомість у законопроекті пропонується визначити прожитковий мінімум як «прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству». Очевидно, що таке визначення прожиткового мінімуму – основного базового державного соціального стандарту – є нечітким та неконкретним, несе ризик суб’єктивної оцінки, порушує принцип правової визначеності, містить формулювання, які допускають оціночні судження і, відтак, жодним чином не може бути основою реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Щодо запровадження нових підходів до визначення поняття прожиткового мінімуму, порядку обчислення його розміру, сфери застосування тощо слід зауважити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» формування державних соціальних стандартів і нормативів здійснюється за принципами, у тому числі:
- диференційованого за соціально-демографічними ознаками підходу до їх визначення;
- наукової обґрунтованості норм споживання та забезпечення;
- соціального партнерства.
Проте всі зазначені принципи формування прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту у законопроекті відсутні.
Суперечливим є запропонований законопроектом підхід до визначення поняття домогосподарства, що сьогодні, по своїй суті, є поняттям дому та сім’ї.
Натомість у проекті (ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» в редакції проекту) пропонується визначати домогосподарство як «деклароване економічне об’єднання одного/двох/декількох осіб, які ведуть спільний облік доходів та витрат, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб». Таким чином, об’єднуючим принципом включення людей до складу домогосподарства в цьому випадку виступатиме лише факт ведення спільного обліку доходів та витрат для сплати ними податку з доходів фізичних осіб.
Законопроектом пропонується скасувати поділ прожиткового мінімуму на види в залежності від основних соціальних і демографічних груп населення (сьогодні виокремлюється прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних та непрацездатних осіб). Проте зрозуміло, що прожитковий мінімум, наприклад, для підлітка суттєво відрізняється від прожиткового мінімуму для дорослої людини працездатного віку чи людини похилого віку.
Сумнівною є пропозиція про виключення застосування показника прожиткового мінімуму як основи для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм.
У порушення статті 22 Конституції України якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, законопроектом пропонується:
Вилучити із Кодексу законів про працю та Закону України «Про оплату праці» норму, що розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто це може призвести до того що роботодавці будуть виплачувати зарплату працівникам нижчу за прожитковий мінімум!
У законопроекті відміняється встановлення різних штрафів у відсотках до прожиткового мінімуму та встановлюються їх розміри у відношенні до розрахункової величини. Є незрозумілим як зміняться розміри штрафів.
Крім того до 2025 року Уряду плануються доручити створення нового органу виконавчої влади, діяльність якого буде спрямована на систематичне дослідження витрат домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств, хоча цю роботу зараз і так виконує Держстат та Міністерство соціальної політики.
Також проектом закону пропонується змінити підходи до встановлення розмірів посадових окладів. А саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Держбюджет на відповідний рік.
Із тексту законопроекту не зрозуміло, як будуть здійснюватися соціальні виплати (допомоги, пенсії тощо), які на даний час визначаються залежно від прожиткових мінімумів для відповідних категорій осіб.
Норми законопроекту будуть мати прямий вплив на доходи та видатки бюджету, але до законопроекту не надано жодних розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань...
До речі, Головне науково-експертне управління Верховної Ради із урахуванням багаточисленних зауважень та порушень запропонувало законопроект не приймати, а повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Проте, в нинішньому скликанні до думки фахівців та вчених дослухатися не модно.
Таким чином є загроза, що запропоновані законодавчі зміни перетворять прожитковий мінімум з базового державного соціального стандарту на віртуальний показник, який ні нащо не впливає…