26 травня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення обмежити до нуля (по суті, заборонити) імпорт електроенергії в енергосистему України з Росії та Білорусі. Регулятор зробив це у відповідь на звернення нещодавно призначеного міністра енергетики Германа Галущенка.
«Ми не політичний орган, ми регулятор. Тому коли нам дали повноваження обмежувати доступ до перетину, то ми не забуваємо нашу основну функцію – балансувати інтереси держави, споживачів…Ми приймаємо це рішення за ініціативою міністра енергетики Германа Галущенка, який звернувся до нас з таким проханням», – прокоментував голова НКРЕКП Валерій Тарасюк.
Заборона тимчасова – до 1 жовтня поточного року. Тому вона виглядає виключно як політичний крок, остільки потреба об’єднаної енергосистеми України (вся територія країни, крім Бурштинського енергоострова на заході України) в імпорті електроенергії з РФ і РБ у літні місяці не дуже суттєва. Тарасюк 31 травня в ефірі ICTV підтвердив, що в Україні наразі профіцит електроенергії і імпорт поки що не потрібен. Торік імпорт електрики з цих країн було заборонено впродовж травня-грудня, і при цьому ніякого дефіциту не виникало. Проте вже в січні 2021 року імпорт знову знадобився.
Дві партії
Минулого року заборону на імпорт е/е вводили під приводом надання підтримки українській генерації на фоні пандемії та зниженого її споживання.
У цьому питанні є дві сторони: з одного боку – генеруючі компанії, наприклад «Енергоатом» і ДТЕК, які критикують імпорт з Росії та Білорусі, з іншого – трейдери, які бажають залишити можливість купувати кіловат-години дешевше за кордоном і постачати їх в Україну з певною маржею. Проти обмеження і великі промислові споживачі, яким потрібна дешева електроенергія. Зокрема, феросплавні заводи групи «Приват».
Обидві сторони, дбаючи про власний комерційний інтерес, не втомлюються критикувати одне одного і закликати регулятора та Міненерго зайняти відповідну позицію.
Цього разу, скажімо так, НКРЕКП пішла на поступки генерації, опираючись на досвід минулого року, який показав, що літо та початок осені можна спокійно пройти без електроенергії з РФ і Білорусі.
Раніше голова комісії Валерій Тарасюк заявляв, що імпорт має важливе значення для підтримки конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії, тож комісія навряд чи буде продовжувати заборону на листопад – зиму 2021-2022 років.
Позиція регулятора в цьому питанні збігається з думкою народного депутата, голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса.
«Я залишаюся на позиції, що можливості імпорту є ефективним запобіжником від потенційних шантажів чи помилкових дій монополій і можуть захищати громадян і підприємства від відключень електроенергії. Обґрунтованість такої позиції ще раз підтвердила ситуація січня-лютого 2021 року», – зазначав депутат, якого опоненти не раз звинувачували в лояльності до групи «Приват» Ігоря Коломойського.
Морозна історія
Україна спокійно жила без імпорту електроенергії у травні-грудні 2020 року, але з початку цього року законодавча заборона втратила чинність, і в січні 2021 року були імпортовані перші обсяги з Білорусі (180,6 млн кВт-год), а в лютому – з Росії (96,6 млн кВт-год). Такі постачання були вкрай необхідні на фоні зниження температур та зростання попиту.
Ба більше, системний оператор НЕК «Укренерго» в кінці січня та на початку лютого давав запит до білоруських колег про отримання аварійної допомоги – оперативного надання додаткової потужності, щоб збалансувати роботу енергосистеми України. Така допомога від компанії «Беленерго» була надана в повному розмірі. Тобто в місяці значного споживання (такі, як лютий) навіть законтрактованих імпортних постачань не вистачає і Україна змушена просити екстрену (аварійну) допомогу, а влітку ситуація є збалансованою й заборона імпорту не матиме критичного значення.
Критична потреба в імпорті у зимові місяці пояснювалася дефіцитом потужностей на внутрішньому ринку. В окремі тижні січня-лютого в ремонті перебували по 11 енергоблоків ТЕС, а запаси вугілля були в декілька разів нижчі від нормативу, затвердженого Міненерго. Наприклад, 16 лютого 2021 року загальні запаси вугілля всіх марок на складах ТЕС становили 303,6 тис. т, тоді як мали складати 850,9 тис. т, що у 2,8 разу більше від фактичного значення.
Також минулої зими склалася незвична ситуація з атомною генерацією: на ремонт були виведені ряд блоків, хоч звичний період для ремонтів атомних енергоблоків – це літні місяці. Атомники пообіцяли ситуацію виправити.
«Ми зараз спланували на три наступні роки (2022-2025 – LB.ua) таким чином нашу ремонтну компанію, щоб не більше ніж два-три блоки в нас ремонтувалися в зимовий період», – заявляв у середині лютого т. в. о. президента НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.
Зараз НКРЕКП разом із забороною імпорту зобов’язала компанії-операторів ТЕС щоденно звітувати «Укренерго» про запаси вугілля та утримувати їх на рівні нормативу Міненерго. Така планова економіка має додати впевненості в тому, що вдасться накопичити достатні запаси вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2021-2022 років і забезпечити підтримання належного рівня складів протягом усієї зими.
Політична складова
Питання імпорту електроенергії з Росії та Білорусі знову постане в порядку денному у вересні цього року. Проте цього разу матиме новий аспект – погіршення стосунків з Мінськом на тлі історії з рейсом Ryanair.
26 травня Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Після цього РБ запровадила режим індивідуального ліцензування для окремих українських товарів.
При цьому сама Білорусь навряд чи буде обмежувати постачання кіловат-годин до України, адже вона має профіцит генерувальних потужностей і дефіцит ринків збуту – її електрику відмовилися купувати країни Балтії.