ГоловнаЕкономікаФінанси

Гривня йде в «цифру»: навіщо Україні власна електронна валюта

В Україні може з’явитися власна цифрова валюта, використання якої має прискорити та здешевити грошові розрахунки. Такі плани у Нацбанку. Втім попри те, що проєкту е-гривні скоро виповниться п’ять років, дата її впровадження досі невідома. Зокрема, цьому заважає відсутність відповідного законодавства й інфраструктури. Є також сумніви щодо тієї чи іншої моделі функціонування е-гривні.

Фото: Главком

Національний банк почав вивчати можливість випуску е-гривні (електронна гривня) ще у 2016 року. У 2018 році був реалізований пілотний проєкт, коли в обіг випустили обмежений обсяг електронної гривні в еквіваленті трохи більше ніж 5 тис. грн.

Під час експерименту його учасники відкрили «електронні гаманці» на блокчейн-платформі, поповнювали їх е-гривнями, обмінювали ці е-гривні на готівку та здійснювали ними звичайні безготівкові платежі, такі як, наприклад, поповнення рахунку мобільного телефону.

Але як виявилося, експеримент не тільки вирішив низку питань використання е-гривні, а й поставив нові.

Тож «е-гаманці» можуть бути як ідентифікованими, так і анонімними. І поки що невідомо, який варіант буде схвалений, хоча, схоже, пріоритет буде віддано ідентифікації користувачів.

Також дилемою є те, яку модель цифрової валюти використовувати, - централізовану чи децентралізовану.

Централізована модель передбачає, що лише Нацбанк випускає е-гривню, а учасники ринку лише виконують функції посередників (агентів). Тим часом децентралізована модель означає, що випускати електронну гривню зможуть банки та небанківські установи, хоч і під контролем регулятора. Але в такому разі це не буде валютою НБУ і е-гривня буде більше схожа на електронні гроші, які й зараз випускають банки.

Цифрова, але не крипта

Попри те, що функціонування цифрової валюти передбачає використання технології блокчейну, треба чітко усвідомлювати, що вона в жодному сенсі не є криптовалютою. Це важливо ще й тому, що досі багато хто вважає, що Україна впроваджує власну криптовалюту, маючи на увазі саме е-гривню.

Якщо говорити про відмінності, то це, перш за все, те, що цифрова валюта прив’язана до центробанку чи іншої установи (якщо йдеться про нецентралізовану модель), тоді як криптовалюта керується виключно криптоспівтовариством.

Фото: eternitylaw.com

По-друге, вартість цифрової валюти прив’язана до конкретної, так званої фіатної валюти (державної валюти), і, по суті, вона є цифровим аналогом цієї фіатної валюти. Щодо криптовалют, то їхня вартість визначається співвідношенням попиту та пропозиції.

«Відмінність е-гривні від криптовалюти полягає в тому, що першу можна буде контролювати, а другу контролювати не можна, - каже головний стратег з криптовалют компанії TomiEx Анжей Ковальчук. – Світові центробанки стурбовані тим, що не можна регулювати крипторинок. А е-валюти будуть повністю підвладні центральним банкам».

Україна в авангарді

Але чому взагалі виникла ідея створення цифрової валюти в Україні? Річ у тому, що в цьому питанні наша країна рухається у світовому тренді. Сьогодні абсолютна більшість центральних банків у тій чи іншій формі вивчають можливість запуску електронних версій валют, які вони емітують.

Пілотні проєкти використання цифрових валют здійснюють центробанки Канади, Уругваю, Південноафриканської Республіки. Дуже близькі до випуску цифрової валюти Багамські Острови, Швеція, Японія.

Але головним гравцем тут, безумовно, стане Китай, навіть якщо він і не буде першою країну світу, яка запустить свою цифрову валюту. До речі, це стає великою турботою для уряду США, який поки що не розуміє, як до цього ставитися. Як повідомляє Bloomberg, деякі представники американського істеблішменту побоюються, що поширення е-юаня сприятиме втрачанню доларом статусу головної резервної валюти світу. Цифрова валюта також може допомогти Піднебесній обходити американські санкції.

Анжей Ковальчук вважає, що Китай буде впевнено впроваджувати електронну валюту, вже починаючи з 2021 року: «І не тільки всередині країни, а й у торгових відносинах з іншими країнами, витісняючи долар США».

Занепад банків?

Утім цифрова валюта може створити ризики не тільки на світовій арені, а й усередині країни. Зокрема, в Україні.

«У довгостроковому періоді залишаються ризики втрати центробанком здатності ефективно впливати на макроекономічні процеси, перш за все інфляційні, внаслідок зміни ролі банків як фінансових посередників, втрати ними функції створення грошей і, відповідно, зміни ефективності каналів монетарної трансмісії», – йдеться в аналітичній записці Нацбанку за результатами пілотного проєкту запуску е-гривні.

Зокрема, мова про те, що цифрова гривня буде безпосередньо в НБУ, а не на банківських рахунках. 

Фото: Укрiнформ

Поки що це неможливо перевірити, але за логікою, розрахунки за допомогою е-гривні будуть більш зручними, простими, швидкими та дешевими, ніж нинішні безготівкові. А якщо так, то це може призвести до того, що українці будуть скоріше використовувати е-гривні, а не банківські картки. 

В аналітичній записці НБУ йдеться також про те, що якщо «електронні гаманці», які потрібні для використання електронної валюти, масово замінятимуть банківські картки, то розрахунки в е-гривні перетягнуть на себе близько 20% карткових операцій, при цьому банки втратять 25 млрд грн безготівкової ліквідності.

Але якщо е-гривня замінить готівку, а не безготівкові активи, то банки не постраждають, вважають у Нацбанку.

Анжей Ковальчук теж упевнений, що банкам хвилюватися не треба, оскільки, скоріше за все, саме через них кінцевий споживач отримуватиме е-гривню. Тобто комерційні банки стануть посередниками і не нестимуть відповідальність за цей інструмент.

Старт із відкритою датою

Мало не п’ять років минуло з того часу, як в Україні зробили перші кроки в напрямку створення власної цифрової валюти.

Тестування е-гривні відбулося, результати експерименту проаналізовано, але Національний банк усе ще вивчає можливість її впровадження.

«Національний банк продовжує вивчати можливість випуску власної цифрової валюти, враховуючи результати пілотного проєкту, поточні потреби і можливості фінансового ринку», - написав у Facebook 5 лютого 2021 року керівник НБУ Кирило Шевченко.

Глава НБУ Кирило Шевченко
Фото: Національний банк України
Глава НБУ Кирило Шевченко

Але ж у чому проблема?

Зокрема, в Україні немає відповідної правової бази для функціонування цифрової валюти. Проте наприкінці 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт «Про платіжні послуги», який, окрім іншого, визначає поняття цифрової валюти і роль регулятора в її використанні. Документ 19 лютого цього року був прийнятий у першому читанні. Коли його приймуть у цілому як закон, поки що невідомо.

Очевидно, що в Україні немає остаточного бачення тих питань, про які йшлося вище.

На початку цього року стало відомо, що Міністерство цифрової трансформації підписало меморандум про взаєморозуміння та співпрацю зі Stellar Development Foundation щодо розробки стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні. Фонд має розпочати діяльність в Україні в серпні.

Окрім розвитку власне віртуальних активів, до яких належать, зокрема, криптовалюти (їм, до речі, в Україні теж хочуть надати певний правовий статус), меморандум також передбачає сприяння розвитку цифрової валюти в нашій країні.

Stellar Development Foundation (SDF) є некомерційною організацією, яка підтримує розвиток і розширення власної платформи валютних операцій Stellar. Ця платформа використовує блокчейн-технології.

До речі, у згаданій вище аналітичній записці Нацбанку про пілот е-гривні йдеться про те, що для створення цифрової валюти буде використовуватися протокол Stellar. Тому, очевидно, вибір партнера не є випадковим.

Можна припустити ще одну причину, яка не дозволяє Україні зараз ввести в обіг е-гривню. Річ у тому, що наразі жодна країна не впровадила цифрову валюту на постійній основі. А тому, скоріше за все, в НБУ не поспішають, як то кажуть, лізти поперед батька в пекло – краще дочекатися, коли це зроблять інші, і подивитися, як воно функціонує в реальному житті. 

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram