Юн Фоссе. «Трилогія»
Книголав
У 2023 році Юн Фоссе, один із найвідоміших сучасних норвезьких письменників, став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Для українських читачів його ім’я донедавна залишалося майже невідомим, адже перекладів бракувало. Тож ця книга — нагода відкрити його прозу українською.
Дощової ночі вулицями Бйорґвіна мандрують молоді закохані — скрипаль Асле та вагітна Аліда. Зачинені двері, холод і міська байдужість стають відправною точкою для розповіді про випробування, провину й спокуту. Три новели творять єдину канву, численні алюзії — історичні, культурні, біблійні — поглиблюють смисли, а повторювані мотиви створюють фірмовий медитативний ритм Фоссе. За оманливою простотою мови тут криється неабияка емоційна сила.
Видання доповнено розмовою літературознавців Богдани Романцової та Максима Нестелєєва, яка допомагає глибше осягнути тексти Фоссе.
Василь Шкляр. «Рік шершня»
КСД
Ідея для нового роману народилася з несподіваного дзвінка. Одного дня Шклярові подзвонив незнайомець, який назвався Чугайстром, і запросив до печери, де нібито колись таємно зустрічалися гетьман Мазепа та шведський король Карл ХІІ й де сховано скарби. Натомість автор отримав інший несподіваний скарб — під час зустрічі незнайомець передав письменникові рукопис зі спогадами свого діда, повстанця 1920-х років.
Сам Чугайстер, як виявилося, належить до сучасного партизанського загону «Лісові чорти» на Сумщині: у ньому зібралися чоловіки, яких не взяли на фронт через вік чи інші обставини. Для своїх позивних вони обрали імена персонажів із «Лісової пісні» Лесі Українки: командир Лев, його заступник Лукаш та інші герої знаменитої феєрії. Саме ця неймовірна історія стала підґрунтям роману. У властивій Шклярові манері він уміло переплітає різні часові пласти, створюючи оповідь, від якої читач забуває про все, доки не перегорне останню сторінку.
Назва твору теж невипадкова: 2025 рік у давньослов'янському календарі проходить під знаком Жалючого Шершня, що органічно вписується в загальну концепцію книги.
Ґеоргі Ґосподінов. «Фізика смутку»
Meridian Czernowitz
Роман одного з найвідоміших сучасних болгарських письменників уперше вийшов друком у 2011 році та здобув низку престижних нагород.
Відправною точкою роману є історія хлопчика, який приходить на ярмарок й зустрічає Мінотавра. Однак у Господінова цей античний персонаж перетворюється з чудовиська на покинуту дитину — символ самотності, відчуження та втрати голосу. Самотність Мінотавра відображає наші власні внутрішні лабіринти. Через цю фігуру автор переосмислює екзистенційний досвід дитини ХХ століття, здатної до співпереживання та оновлення міфу новими сенсами.
Господінов створив складний літературний світ, де переплітені особисті драми, родинна пам'ять та історія Болгарії. Автобіографічні мотиви він поєднує з міфологічними структурами та філософськими роздумами, а пізнавати світ пропонує через емпатію.
У 2019 році канадський режисер болгарського походження Теодор Ушев створив анімаційну екранізацію роману.
Андрій Любка. «Вечір у Стамбулі»
Meridian Czernowitz
Після перелому ноги Андрій Любка кілька місяців був обмежений у пересуванні й замість реальних подорожей «мандрував» Стамбулом у Google Street View. Ці віртуальні прогулянки стали основою для нової книжки.
У центрі сюжету — письменник із Ужгорода, який приїжджає до Туреччини на презентацію перекладу своєї книги. Перед від’їздом офіцер СБУ просить його про послугу, що стає відправною точкою для карколомних пригод.
Автор свідомо грає за правилами шпигунського жанру, відсилаючи до традиції романів Ієна Флемінга про Джеймса Бонда. Динамічний сюжет, інтриги, любовна лінія й атмосфера мегаполісу створюють класичний каркас жанру. Водночас письменник не зраджує собі: його стиль залишається впізнаваним.
Джеймс Болдвін. «Кімната Джованні»
Книголав
Роман, опублікований у 1956 році, викликав гострі дискусії через відверте зображення одностатевих стосунків — ця тема тоді була табуйована. Сьогодні він посідає чільне місце в каноні американської та квір-літератури.
Події розгортаються в Парижі 1950-х. Молодий американець Девід чекає на дівчину, яка має повернутися з Іспанії і дати відповідь на його пропозицію одружитися. Та випадкова зустріч у барі кардинально змінює його життя: знайомство з італійським офіціантом Джованні переростає у пристрасні й драматичні стосунки.
Джеймс Болдвін майстерно досліджує теми кохання, маскулінності та внутрішніх суперечностей, показуючи, як важко поєднати суспільні очікування зі справжніми почуттями. Його персонажі переживають складний і суперечливий досвід, сповнений глибоких емоцій.
Текст має автобіографічне підґрунтя: Болдвін переосмислює власні стосунки зі швейцарським художником Люсьєном Гапперсберґером.
Кейт Фостер. «Дівиця»
Видавництво Stretovych
Захопливе кримінальне розслідування з виразним феміністичним акцентом, засноване на справжньому судовому процесі XVII століття й переосмислене так, аби повернути голос тим, кого історія прирекла на мовчання.
Единбург, 1679 рік. Крістіан, донедавна шанована дружина з привілейованого кола, опиняється під звинуваченням у вбивстві лорда Джеймса Форрестера. Ризикнувши всім заради роману з цим чоловіком, вона тепер стоїть на межі страти. Газети миттєво підхоплюють скандал гучними заголовками. Але чи справді Крістіан винна? У житті Форрестера було чимало жінок, і не тільки вона мала підстави бажати йому смерті. Серед підозрюваних також молода повія Вайолет. Що насправді сталося тієї фатальної ночі?
Назва роману символічно відсилає до «дівиці» — шотландської гільйотини, дерев'яної машини смерті з важким залізним лезом, яке невблаганно падало на шиї засуджених.
Халед Госсейні. «Тисяча осяйних сонць»
ВСЛ
Другий роман американо-афганського письменника Халеда Госсейні, автора всесвітньо відомого «Ловця повітряних зміїв». Зворушлива історія двох афганських жінок, чиї долі переплітаються на тлі воєнних та політичних катаклізмів ХХ століття.
П'ятнадцятирічну Маріям силоміць віддають за Рашіда — чоловіка на тридцять років старшого. Вона з дитинства навчена покорі, яку суспільство вважало головною жіночою чеснотою. Двадцять років потому під час бомбардування молода Лайла втрачає родину й також потрапляє до дому Рашіда. На відміну від Маріям, Лайла виросла в прогресивній родині інтелігентів, де її виховували як рівну чоловікам, але війна перекреслила її попереднє життя.
Спершу між жінками виникає ворожість, та з часом вона переростає у справжню дружбу. Коли до влади приходить Талібан, їхнї будні стають безперервним ланцюгом принижень, голоду й страху. Разом вони чинять опір жорстокості Рашіда, виборюючи крихти свободи та доводячи: навіть у найтемніші часи можна зберегти людяність.
Госсейні створює багатошаровий портрет афганського суспільства, де жінкам майже не залишено прав. Це болісне й захопливе читання, яке показує, як любов — до дітей, до життя, до свободи — перетворюється на джерело сили й героїзму.
Ірена Карпа. «Він повертається в неділю»
Книголав
Архітекторка Віра веде розмірене життя у столиці Франції поруч із сім'єю, доки раптовий телефонний виклик не розбиває її світ повідомленням про початок війни у рідному Києві. Колишній учасник АТО Атрей покидає затишний Амстердам, щоб знову стати на захист України. Тим часом французька школярка Матільда з Бургундії знайомиться з таємничим орендарем, який оселився у родинному будинку біля озера. В основі сюжету — любовна історія двох людей, які закохуються одне в одного, жодного разу не зустрівшись особисто.
Це роман із фірмовою карпівською іронією та живою мовою, що надає йому правдивості й емоційної сили. Героїв авторка черпає з життя, тому в книзі стільки болісно впізнаваного: розгубленість перед лицем війни, підлітки, які іноді можуть бути мудрішими за дорослих, запах полину, що повертає спогади про дім. Карпа пише з болем, але без відчаю, знаючи важливий секрет: щоб говорити про страшне, треба залишатися людиною. І тоді навіть про війну можна писати так, що всупереч усьому народжується бажання жити далі.
Елінор Каттон. «Бірнамський ліс»
Лабораторія
Елінор Каттон, лавреатка Букерівської премії за роман «Світила» (2013), у новому творі препарує зіткнення ідеологічних крайнощів — від утопічного екоактивізму до капіталістичної ненаситності, — які опиняються віч-на-віч із глобальними загрозами.
Події розгортаються після зсуву, що перекрив Коровайський перевал у Новій Зеландії й ізолював від світу містечко Торндайк. Для партизанського садівничого колективу «Бірнамський ліс», що під проводом Міри Бантінг уже п’ять років практикує стихійне й подекуди незаконне озеленення занедбаних територій, ця ситуація виглядає як нагода для експансії. Однак на горизонті з’являється й інший претендент — американський мільярдер Роберт Лемуан, який планує звести на ізольованій землі підземний бункер для «кінця світу». Він пропонує поділитися простором, але чи не криється за цією обіцянкою пастка?
Олена Волинська. «Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку»
Брустури
Письменниця, перекладачка, видавчиня, одна з перших українських феміністок, яка відважувалася носити українське вбрання в київських салонах. Її мовні новотвори стали органічною частиною літературної традиції й досі живуть у нашій мові. Вона свідомо обрала українську ідентичність у час, коли це могло коштувати репутації і безпеки. Проте за тінню великої доньки Олена Пчілка довго залишалася несправедливо призабутою.
Ця художньо-біографічна оповідь відкриває історію становлення особистості й жіночої сили, що виявлялася не в деклараціях, а у вчинках і відвазі залишатися собою всупереч усьому. Авторка поєднує документальну точність із художньою проникливістю, відтворюючи не лише життєвий шлях героїні, а й широку панораму українського інтелектуального життя кінця ХІХ — початку ХХ століття з його болями, надіями та боротьбою за культурне виживання.
Робертсон Девіс. «П'ята фігура»
Видавництво Stretovych
Перша книга з циклу «Дептфордська трилогія» канадського класика Робертсона Девіса.
Зимового вечора 1908 року в невеликому містечку Дептфорд десятирічний Данстан ухиляється від сніжки, яку кинув його друг. Сніжка влучає у вагітну жінку й спричиняє передчасні пологи. Для Данстана ця випадковість, про яку він розповідає через шістдесят років, стала символом усього, що визначило його власний шлях і долі ще двох чоловіків, нерозривно пов'язаних із ним від тієї зимової події.
Назва роману походить із театрального терміна: «п'ята фігура» — персонаж, який не є ані головним героєм, ані антагоністом, та без нього розв'язка неможлива. Саме так бачить себе Данстан Рамзі — людиною на периферії великих подій, чия присутність, однак, таємничим чином змінює хід історії.
Спираючись на юнгіанську психологію, Девіс вибудовує роман-лабіринт з автобіографічними елементами, у якому архетипи стають ключем до розуміння природи добра і зла. Це багатошаровий текст, де психологічна глибина поєднана з міфопоетикою, а філософські роздуми природно врівноважує іронія.