Програми, подібні до «Книжки на Берлінале», існують на Каннському фестивалі, у Мюнхені для німецьких видавців і продюсерів, інших подіях, які збирають професіоналів й інвесторів. В Україні аналогічні ініціативи пробували запровадити Книжковий Арсенал й ОМКФ.
Завдання цієї програми не залучити кошти чи продати ідею екранізації книжки продюсеру. Перш за все йдеться про нетворкінг і корисні знайомства. Потрапити у пресрелізи Берлінале, виступити тут на сцені, обмінятися візитівками під час вечірки — уже досягнення. «Так це працює в західній культурі, де смолток — неодмінне явище», — сміється продюсерка на події-знайомстві літературних агентів і кінопрофесіоналів. Вона не знайшла «саме-того-тут-і-зараз», але й приходила не за вау-ефектом: спілкування — це частина її щоденної роботи.
«Це бізнес людських взаємодій. Саме тому ми не працюємо із цифрами, коли оцінюємо ефективність цієї програми. Індустрія працює не так. Шлях книжки до екрана значно довший, ніж до видання іноземною мовою. Це може тривати роками. Або ж переговори можуть призвести до подальших знайомств і пропозицій чи до втілення іншого проєкту. Наше завдання — поєднати якомога більше професіоналів з різних сфер. Ми любимо людей і дуже, дуже любимо книжки», — відповідає на моє запитання про кількість угод та екранізацій Нікі Терон, менеджерка міжнародних проєктів Франкфуртського книжкового ярмарку, яка співкоординує програму з Карлою Куцнер, що представляє Берлінале.
«Книжки на Берлінале» відкриті для видавців і літературних агентів з усього світу — з України також! Податися з пропозиціями можуть власники прав на екранізацію (але не самі автори) тих книжок, які є бестселерами у своїх країнах або нещодавно видані. До заявки потрібно долучити зразок перекладу англійською мовою, щоб комітет з відбору та потенційні партнери могли ознайомитися з текстом. Прийом заявок оголошують приблизно за пів року до Берлінале, у серпні-вересні, і завершують у середині листопада. Найбільше зацікавлених зголошується після Франкфуртського книжкового ярмарку, де відбувається Book-to-Screen Day. Окрім панельних дискусій, ця програма включає спеціальні екскурсії книжковим ярмарком для кінематографістів з різних країн, майстер-класи з адаптації літературних творів і зустрічі з успішними авторами, а також нетворкінгові зустрічі.
Організатори можуть порадити видавцям, яка книжка краще пасуватиме до подання на програму «Книжки на Берлінале». Наприклад, дитячі книжки мають менше шансів знайти тут свою аудиторію. Більший запит на графічні романи. Дуже популярна жанрова література. Після відзнаки Каннського фестивалю за сценарій «Субстанції» наступного року очікується зростання кількості бодигорорів —зокрема феміністичних; це яскравий приклад впливу знакового фільму на обидві індустрії — на кіно й книжкову. У Франції популярний автофікшн, але також і романтичні історії.
Важлива й фінансова складова, тобто потенційний кошторис екранізації: наприклад, латиноамериканська історія з XVII століття — це дуже цікаво, але також і дорого. Тож уже на етапі анонсування організатори зауважують: на пітчинг Берлінале прийдуть переважно ті, хто робить артхауз з бюджетами до 6 млн євро. Цей коментар важливий і для видавців бестселерів, які цікаві перш за все для телевізійних адаптацій, але не для артхаузу, на якому зосереджений Берлінський кінофестиваль.
Сам пітчинг «Книжок на Берлінале» — окремий перформанс. Його незмінна ведуча й авторка сценарію — Сід Атлас. Американка з Брукліну, яка живе в Німеччині й має тут уже дві видані книжки, вона професійна модераторка й коучка. Їй подобається називати себе дзеркалом, у якому публіка в залі бачить презентацію кожної книжки. «Видавці часто презентують книжки у специфічній манері, — каже вона. — Переказують сюжет, називають імена персонажів… Моє завдання — надати атрактивності, бо люди кіно звикли сприймати інформацію в інший спосіб: вони мають візуалізувати, відчути емоцію. Це як розповідати про свою дитину, з енергією та ентузіазмом». Напередодні пітчингу Сід листується та зустрічається з кожним учасником, щоб допомогти підготувати коротенький виступ про книжку. Кожен спікер має сильні сторони, так само як і твір, з яким він приходить до продюсерів. Тож треба це розкрити.
Цього року програма отримала 120 заявок з усього світу, і журі, до якого входять продюсери та фахівці з літератури, відібрало 10 книжок-фіналістів. Саме їх представили на відкритому пітчингу, а також презентували на закритих зустрічах-знайомствах з продюсерами. Ми не знаємо, чи котрась стане фільмом, однак тепер вони точно відоміші у світі. Йдеться не лише про перспективи в кіноіндустрії, але й, наприклад, про майбутні переклади.
Ось 10 цьогорічних фіналістів:
-
Аслак Норе, «Морський цвинтар», Норвегія / Havets kirkegård (author: Aslak Nore, Norway), Le Bruit du monde / EDITIS, France;
-
Клеменс Бьокманн, «Все, що ти можеш отримати», Німеччина / Was du kriegen kannst (author: Clemens Böckmann, Germany), Carl Hanser Verlag, Germany;
-
Нанна Фосс, «Спектр», Данія / Spektrum (author: Nanna Foss, Denmark), Gyldendal Group Agency, Denmark;
-
Нора Осагіобаре, «Мило на щодень», Швейцарія / Daily Soap (author: Nora Osagiobare, Switzerland), Kein & Aber, Switzerland;
-
Алікс Ґарін, «Непроникний», Бельгія / Impénétrable (author: Alix Garin, Belgium), Mediatoon, France;
-
Анджело Р. Лакуеста, «Пес», Філіппіни / Irô (author: Angelo R. Lacuesta, Philippines), Milflores Publishing, Philippines;
-
Лука Кізер, «Рожевий слон», Німеччина / Pink Elephant (author: Luca Kieser, Germany), Penguin Random House, Germany;
-
Маріна П’єррі, «Середземноморська готика», Італія / Gotico salentino (author: Marina Pierri, Italy), Piergiorgio Nicolazzini Literary Agency (PNLA), Italy;
-
Пітер Ватердрінкер «Контейнер для сміття», Нідерланди (author: Pieter Waterdrinker, Netherlands), Singel Uitgeverijen, Netherlands;
-
Шарлотта Бранді, «Рибні дні», Німеччина / Fischtage (author: Charlotte Brandi, Germany), Ullstein Buchverlage, Germany.
Філіппіни — цьогорічний почесний гість Франкфуртського книжкового ярмарку. У добірці цю країну представляє «Пес» Анджело Р. Ракуести — горор на основі азійського фольклору. Жіночу жанрову літературу репрезентують серія Нанни Фосс «Спектр» для юнацтва, феміністична готична комедія Маріни П’єррі, а також дебютне «Мило на щодень» швейцарки Нори Осагіобаре, де з гумором йдеться про такі теми, як ідентичність, приналежність і родина. Політична сатира Пітера Ватердрінкера «Контейнер для сміття» стала бестселером у Нідерландах. Норвезька родинна сага «Морський цвинтар» — про багатство, інтриги й драми на фоні історії. Автобіографічний комікс «Непробивна» — зворушлива (любовна) історія про сексуальну дисфункцію та боротьбу за відновлення бажання і контролю. «Все, що ти можеш отримати» — відомий роман про життя секспрацівниці Штазі у Східній Німеччині 1970-х рр. А «Рожевий слон» і «Рибні дні» — це німецькі романи про дорослішання.