Оксана Щур
письменниця, есеїстка
авторка книжки «Кассандра помиляється раз» (Човен, 2025). Працює в жанрі інтерв’ю та авторських текстів про культуру, війну, пам’ять і досвід еміграції. Живе в Берліні.
Публікації автора
-
«Ми перебуваємо в процесі трансформації історії: Східна Європа пережила не лише німецьку, але й радянську окупацію, і для цього подвійного досвіду треба шукати спосіб нарації».
-
Цю виставу про культурну дипломатію берлінська преса назвала "документуванням виснажливої боротьби за міжнародну видимість".
-
Розмова з Оксаною Забужко на Ляйпцизькому книжковому ярмарку з нагоди німецького видання її есею «Найдовша подорож».
-
Програми, подібні до «Книжки на Берлінале», існують і на інших подіях, які збирають професіоналів й інвесторів. В Україні аналогічні ініціативи пробували запровадити Книжковий Арсенал й
ОМКФ.
-
«Не плутайте туризм з еміграцією, а еміграцію — з евакуацією», — в’їдливо зауважила б головна героїня цієї книжки. Київ — Відень — Париж — Берлін — Перемишль — Київ —
Берлін — такий скорочений маршрут її оповіді…
-
Акторка театру «Арабески» розповідає про роботу зі Світланою Олешко й театральний Харків 1990-х.
-
Сирійська театральна діячка розповідає про очікування від нового уряду, про можливість повернення з еміграції та про культуру всередині диктатури.
-
Грузинська письменниця розповідає про нинішні протести в Грузії, про необхідність говорити зі світом не через Росію і про важливість історії без купюр.
-
Очільниці фестивалю Юкіко Дюк і Маріт Боркенгаґен розповідають про кейс Ірвінга — історика, що заперечував Голокост, і про конфлікти через участь російських авторів.
-
Програмна менеджерка естонського літературного фестивалю Prima Vista розповідає про русофонну меншину Естонії та орієнтацію на підтримку української культури.
-
Лідер українського культурного руху в Канаді 1970–1980-х розповідає про досвід гуртування спільноти та сучасну девальвацію російської культури.
-
Багаторічний організатор Франкфуртського книжкового ярмарку розповідає про способи взаємодії великих міжнародних подій з політичними протестами й заходами активістів.
-
Перекладачка латиською Жадана і Прохаська розповідає про культуру Латвії після нової хвилі російської еміграції.
-
"Очевидно, безпека Польщі залежить від безпеки України. Дуже сильне відчуття, що з Україною зараз відбувається те саме, що трапилося з Польщею в 1939-му".
-
“У 1918-1921 роках Шевченко став символом національно-визвольних змагань. Тож більшовики дуже добре розуміли: Шевченка не обійдеш; а отже, його треба привласнити”.
-
“Питання про майбутнє україністики треба ставити з перспективи працевлаштування. Коли плата за навчання – 30 000 доларів на рік, студент думає про інвестиції у власне майбутнє”.
-
“У Британії очікують, що українка розкаже про ситуацію плачучи, емоційно, а далі місцевий експерт поговорить про все об’єктивно. Та ми не втрачаємо раціональності, стаючи емоційними”.
-
У Гамбурзі відбулася прем’єра вистави “Der Wij”, де крізь призму гоголівської класики російський режисер Серебренніков пропонує власний погляд на російсько-українську війну. Наприкінці звучить
«Пливе кача».
-
Відтепер офіційно, на високому державному рівні, відкрито список «хороших росіян». Його очолюють не письменники і не музиканти, а телевізійник, автор пропагандистських фільмів про
повсталий Вільнюс.
-
Премії, фестивалі, ярмарки, проєкти, рейтинги: що відбувалось у сфері літератури та книговидання у 2021 році.
-
Учителька історії, киянка, чиї родичі лежать у Бабиному Яру, розповідає про перформанс «Наш спів для Бабиного Яру» Юрія Гуржи, Світлани Кундіш і Мар’яни Садовської.
-
До 20-річного ювілею Видавництва Старого Лева його директор розповідає про розвиток видавництва, поступ українського книжкового ринку та зміни в «портреті читача».
-
Огляд книжок, які досліджують українсько-російські відносини у сферах художньої літератури та письменницьких біографій.
-
Перша лауреатка відзнаки Drahomán Prize розповідає про специфіку промоції українських книжок за кордоном і про небезпеки грантової підтримки перекладів.
-
Письменниця розповідає про історію вітчизняного книжкового ринку, про те, як змінювався статус українського автора від рубежу 1980-1990-х і дотепер і як письменництво наново ставало
професією.