Головні концерти Національного будинку музики у січні присвячені творчості Вівальді, Моцарта, Березовського, Бетховена та Лятошинського. Події відбудуться у Національній філармонії України, Київській опері, галереї “Хлібня” на території заповідника “Софія Київська”.
«Точка перетину – Болонья: Мартіні, Моцарт, Березовський» – 15 січня, неділя, 18:00 – Національна філармонія України
У новій концертній програмі Liatoshynskyi Capella під керівництвом диригента Андрія Сиротенка розкриє важливий епізод європейського контексту розвитку української музики.
Джованні Батіста Мартіні з Болоньї, або просто падре Мартіні, був найпопулярнішим коучем композиторів XVIII століття, а також найавторитетнішим музикознавцем свого часу. Так, через виснажливу науку падре пройшли близько ста композиторів, які згодом зайняли свої почесні місця у репертуарі виконавців і в підручниках з історії музики, бібліотека падре налічувала 17 тисяч манускриптів, яка з часом стала основою для музею та музичної бібліотеки в Болоньї, а його школа стала місцем паломництва для всіх музикантів Європи.
У різні роки у падре Мартіні навчалися також Вольфганг Амадей Моцарт і один з найталановитіших українських композиторів – Максим Березовський.
Якщо для Моцарта навчання у Мартіні було лише одним із чергових чек-пойнтів у формуванні успішної кар’єри, то для Березовського перебування у Болоньї справило ключовий вплив на розвиток його композиторської майстерності.
Так, після уроків падре Мартіні, які тривали протягом 1770 року, Максим Березовський успішно склав іспит на звання академіка Болонської філармонічної академії і почав писати інструментальні й оперні твори світського характеру. До цього періоду відноситься його опера «Демофонт», а також Симфонія До мажор, яка й прозвучить на концерті.
15 січня Liatoshynskyi Capella також виконає знамениту «Коронаційну» месу Моцарта і духовні твори падре Мартіні.
Requiem. Liatoshynskyi Capella – 19 січня, четвер, 18:00 – Київська опера
Оповитий легендами «Реквієм» Моцарта — визнаний шедевр, який, утім, композитор не встиг дописати за свого життя. Після смерті Моцарта тільки перші дві частини були повністю закінчені, а решта фрагментів залишилися в чорновому варіанті.
Вдова композитора Констанція доручила завершити «Реквієм» учням свого чоловіка. Так Зюссмаєр і Фрейштадлер дописали Kyrie. Ейблер і Зюссмаєр заповнили чернетки інших частин відповідно до інструкцій Моцарта, а Зюссмаєр дописав музику в Sanctus, Benedictus й Agnus Dei.
Згодом, після закінчення «Реквієму» стало відомо, хто ж його замовив. Таємничим незнайомцем виявився граф Франц фон Вальзег, який часто платив композиторам за твори, які потім видавав за власні. Він мав намір виконати «Реквієм» на згадку про свою дружину.
«Реквієм» Моцарта — дуже особливий твір для Капели Лятошинського. Його щорічне виконання є даниною пам’яті про засновника колективу — видатного українського диригента Віктора Іконника.
«Квартети: Бетховен, Лятошинський» – 20 січня, п’ятниця, 18:00 – галерея «Хлібня» «Софії Київської»
Камерний ансамбль NotaBene відкриває цикл концертів, впродовж якого прозвучать всі три струнні квартети з 59-го опусу Людвіга ван Бетховена, а також струнні квартети ключового українського композиторів ХХ століття - Бориса Лятошинського.
Відомо, що твори ор.59 були написані на замовлення Андрія Розумовського – мецената Бетховена, посла Російської імперї у Відні і сина останнього українського гетьмана Кирила Розумовського.
Вони також вважаються найамбітнішими творами Бетховена у цьому жанрі, які за масштабами та революційністю ідей наближають їх до найкращих симфоній композитора.
Свій Другий струнний квартет Лятошинський написав у 1922 році – у цей час композитор викладає у Київській консерваторії, очолює Асоціацію сучасної музики при Музичному товаристві імені М. Д. Леонтовича, а також активно формує впізнаваний індивідуальний стиль, вивчаючи партитури сучасних тоді Шенберга, Берга, Бартока та інших провідних європейських композиторів.
Другий квартет органічно поєднує риси імпресіоністського звукопису, виразну мелодичність та винахідливу ритміку.
Vivaldi universum: Concertanto – 22 січня, неділя, 18:00 – Андріївська церква
Liatoshynskyi Capella: Orchestra під керівництвом диригента Богдана Пліша продовжує знайомити киян з багатогранною творчістю Антоніо Вівальді.
Цього разку колектив представить 6 концертів для 5 різних інструментів соло: фагота, гобоя, скрипки, а також історичних інструментів, які використовувалися у часи Вівальді - віоли д’амур та клавесина.
Також на концерті прозвучить рідкісний в Україні струнний щипковий інструмент теорба – без нього неможливо уявити жодне виконання барокової музики у Європі.
Солістами на концерті виступлять відомі в Україні музиканти: Тетяна Андрієвська (скрипка), Максим Грінченко (скрипка), Андрій Павлов (скрипка), Артем Полуденний (віолончель), Ігор Завгородній (віола д’амур), Володимир Коваль (гобой), Наталія Фоменко (клавесин) та інші.
Класичний вечір у блюзових тонах: Бетховен, Гершвін, Бернстайн – 24 січня, вівторок, 18:00 – Національна філармонія України
Концерт присвячений ювілею артистки Національного будинку музики, піаністки Катерини Баженової. В амплуа концертмейстера Катерина Баженова брала участь у багатьох міжнародних фестивалях та конкурсах, зокрема у Конкурсі Королеви Єлизавети у Брюсселі, Канадському національному музичному конкурсі.
У листопаді 2007 року ії було нагороджено дипломом «Найкращий концертмейстер» Міжнародного конкурсу ім. М. Лисенка в Києві. В період з 2002 до 2007 року, працюючи в Торонто (Канада), Катерина Баженова викладала та акомпанувала студентам Королівської музичної консерваторії та Університету міста Торонто.
Артистка зіграла велику кількість концертів та прийняла участь в багатьох музичних подіях в Європі та Канаді. Серед них супровід майстер-класів Берлінського квартету дерев'яних духових інструментів, концерти в «Глен Гульд- студії» та виступи з камерними та симфонічними оркестрами.
На концерті 24 січня Катерина Баженова виконає сольну партію у Потрійному концерті Бетховена та «Рапсодії у стилі блюз» Джорджа Гершвіна.