Харківські дієвці культури звернулись до президента України Володимира Зеленського з відкритим листом, в якому просять посприяти перейменуванню Харківського академічного російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. А саме - прибрати з його назви ім'я російського поета та згадку про державу-агресора.
Харківський академічний театр є комунальним закладом Харківської обласної ради. Колектив театру звернувся до голови Харківської облради з пропозицією перейменування, 20 вересня 2022 депутати розглянули цю пропозицію та відхилили її. Апарат облради підготував новий проєкт рішення про перейменування, утім 3 грудня 2022 депутати відмовились внести його розгляд до порядку денного.
Культурні дієвці розцінюють таку позицію депутатів облради як саботаж політики, яку проводить держава в умовах війни, сформульовану експертною радою Міністерства культури з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.
“Для самого театру позбавитися від маркерів країни-вбивці також надзвичайно важливо., - йдеться у листі. - Бо, по суті, це позиційно долає історичну трагедію створення цього театру в 1933 році ніби «на заміну» знищеного радянським тоталітарним режимом курбасівського Березолю. [...] Варто зазначити, що Пушкін не має жодного стосунку до Харкова, ніколи не відвідував наше місто, і навіть більше ‒ згадував про нього вкрай зневажливо. Так само зневажливо російський поет ставився до українців, поляків та інших поневолених народів імперії, оспівував у своїх творах воєнні злочини російської армії. Зокрема, глорифікував завоювання Кавказу, що супроводжувалося геноцидом черкесів (поема «Кавказ»), криваве придушення Польського повстання 1830-1831 рр. (вірш «Клеветникам России»), принижував спроби українців відновити права і вольності Гетьманщини (поема «Полтава»). Вірш «Бородинская годовщина» сповнений антиєвропейського та відверто шовіністичного пафосу.”
Підписанти листа, серед яких - дієвці культури Харкова та всієї України, вимагають звернути увагу на ситуацію, яку розцінюють як питання національної безпеки, та посприяти її врегулюванню.
Свої підписи поставили:
-
Сергій Жадан, письменник, громадський діяч
-
Ольга Турутя-Прасолова, режисерка Харківського академічного російського драматичного театру імені О.С. Пушкіна
-
Яна Партола, театрознавець, декан театрального факультету ХНУМ імені І.П. Котляревського, кандидат мистецтвознавства
-
Ігор Ладенко, творчий керівник “Театру 19”, викладач кафедри майстерності актора і режисури ХНУМ імені І.П. Котляревського
-
Степан Пасічник, заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Харківського академічного драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка
-
Вахтанг Кебуладзе, філософ, перекладач, публіцист
-
Галина Куц, доктор політичних наук, професор, депутат Харківської обласної ради
-
Марія Тахтаулова, історикиня, начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам'яті
-
Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літературного музею
-
Іванна Скиба-Якубова, керуюча партнерка PR-агенції “Bagels & Letters”, волонтерка БФ «Харків з тобою»
-
Антон Бондарев, дослідник історії Харкова
-
Всеволод Кожемяко, командир добровольчого батальйону “Хартія”
-
Олена Либо, старша викладачка кафедри театрознавства ХНУМ імені І.П. Котляревського, експертка УКФ
-
Олександр Савчук, видавець, кандидат філософських наук, співробітник ХНУ імені В. Н. Каразіна
-
Люба Морозова, музикознавиця, музична критикиня, членкиня Шевченківського комітету.
-
Марина Куценко, наукова співробітниця Харківського літературного музею
-
Володимир Єрмоленко, філософ, есеїст, перекладач
-
Тетяна Огаркова, літературознавиця, докторка філософії
-
Лідія Калашникова, завідуюча відділу Харківського літературного музею
Нагадаємо, 8 грудня депутати Київради перейменували 32 вулиці, провулки і бульвари столиці, назви яких пов’язані з Росією або радянським минулим.