Український художник Саша Курмаз створив для виставки в Берлінській академії мистецтв інсталяцію "Храм Преображення". Про це повідомляє Суспільне.
Споруда імітує церкву та складається з напівзруйнованого вагончика, який колись використовувала радянська армія, та позолоченого купола.
"Цей проєкт розглядає Російську православну церкву та її довірену організацію Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП) як одну з чільних дійових осіб російсько-української війни з 2014 року, — зазначив художник у своєму дописі на Facebook. — Використовуючи широкий спектр впливу на суспільство, УПЦ МП стала знаряддям інформаційно-пропагандистської політики Кремля та поширення ідеології "русского мира", яка мала на меті розмивати національну та громадянську ідентичність українців, заперечення існування суверенної Української держави, антизахідну пропаганду та розпалювання сепаратистського руху, насамперед на сході та півдні України".
Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну Курмаз не зміг приїхати до Німеччини, щоб звершити монтаж.
Виставка What Matters ("Що має значення") триває у Берлінській академії мистецтв до 9 квітня. Вона презентує роботи учасників JUNGE AKADEMIE, міжнародної програми резиденції художників Akademie der Künste. На виставці представлені 29 стипендіатів з усіх художніх секцій Академії.
Крім Саші Курмаза, у виставці бере участь ще один український митець — Микола Рідний. Він також не зміг прибути особисто на виставку, але від його імені презентували два короткометражні фільми — "Сховище" та "Історія батька". Вони були зняті ще 10 років тому, до початку російсько-української війни 2014 року.
Дія першого фільму "Сховище" відбувається в бункері у Харкові, що був перетворений на своєрідне військове училище. Оповідач, майже 80-річний вчитель, схоже, не цікавиться поточною політичною ситуацією, але залишається вірним своїм принципам, які сформувались під впливом холодної війни. Його учні менше захоплюються патріотизмом чи пропагандою, але більше стрільбищами та зброєю, які доти їм доводилось бачити лише в комп'ютерних іграх і голлівудських бойовиках.
Для другої історії митець залучив власного батька, який проводить екскурсію підвалом колишнього сімейного будинку, показуючи старі речі, що зображають ностальгійний погляд на його радянське дитинство та постійні політичні та соціальні зміни в Україні.
"Чи має російське суспільство нести відповідальність за рішення Путіна? Це ще до когось питання чи вже достатньо факторів для твердої заяви? Не Путін катував і вбивав мирних українців, а звичайні російські солдати, чиїсь сини, чоловіки та сусіди. Водночас мирний Берлін без жодних заборон зустрів мітинг прихильників "русского мира". У мене є окреме запитання до Німеччини та інших європейців, які сумніваються: ви все ще Європа чи ні?" — написав митець у своєму Facebook.