Попит на залізницю зростає, додадуть мільйони місць
За 11 місяців цього року УЗ перевезла 25 млн 476 тис. пасажирів. Це вже на більш як 300 тисяч більше, ніж торік. Очікують, що у 2026-му послугами перевізника скористаються 27 млн 700 тис.
Найпопулярніші потяги року: Київ — Перемишль (установив рекорд — 526 тис. пасажирів), Запоріжжя — Львів (лідер внутрішнього сполучення), Київ — Ужгород, Ковель — Київ і Київ — Харків. «Бачачи цю статистику, планували посилити ці напрямки у 2026 році», — пояснив Перцовський. Це стосуватиметься напрямків, на яких спостерігають постійний дефіцит квитків. Зокрема, до Карпат. Хоч узимку, хоч улітку взяти квитки до Яремче чи Ворохти непросто. Тому до 37 потягів, що курсують у цьому напрямку, наступного року додадуть ще шість. «Фокус — на сполученні Карпат з прифронтовими регіонами», — зазначив Перцовський.
Загалом на внутрішніх сполученнях планують додати понад 2,2 млн місць наступного року. Щоправда, зробити це звичайним додаванням вагонів-поїздів досить складно. 60 вагонів безповоротно втрачено через атаки ворога, ще шість вийшли на пенсію за віком. Цьогоріч вдалося поставити на рейки 66 нових, і вони компенсували втрати. «А на 2026-й законтрактували ще 100 вагонів і віримо, що буде прийнято закон про бюджет і в ньому буде передбачено програму на 100 вагонів, бо з таким вибуттям критично для планування графіків і маршрутів мати достатньо вагонів з ремонту і виробництва», — пояснив голова правління АТ.
Рухомий склад поповнюється повільно, але місця додадуть за рахунок певних секретів. Зокрема, анонсував Олександр Перцовський, збільшать навантаження на вагон. Кожен перевозить усе більше пасажирів: до 2022 року — 6,6 тис. пасажирів на рік, цьогоріч — 10,1 тис., а наступного року ефективність використання рухомого складу сягне 10,6 тис.
«Колеги з Крюківського вагонобудівного заводу дивуються і пишаються, що вагони витримують такий темп експлуатації», — сказав Перцовський. Раніше вагон прибував вранці до місця призначення і вирушав у зворотному напрямку лише ввечері. А сьогодні така довга стоянка — розкіш. Приїхав до Києва вночі — далі у форматі денного поїзда вирушає на Харків, підхоплює пасажирів і везе вночі до Києва, а звідти майже відразу на Львів.
Європейський напрямок: плюс вісім поїздів
По ділянці, прокладеній до Ужгорода, вже прямують потяги до Будапешта, Відня, Братислави, і зараз в УЗ працюють над розширенням пропускної здатності маршруту. Для цього потрібно залагодити певні моменти з іноземними партнерами і домовитися про додаткові можливості прикордонного контролю. Цьогоріч євроколія на ділянці Ужгород — Чоп дала приріст пасажиропотоку 46 %. УЗ отримала черговий грант на понад 70 млн євро на будівництво євроколії до Львова, цей проєкт планують реалізувати в найближчі два роки.
З жовтня курсує потяг з Києва до Бухареста, і, за словами Перцовського, очікується, що особливий попит на нього почнеться влітку, коли люди їхатимуть на відпочинок. На маршруті потяга — аеропорт Ясси, а ще в УЗ думають, як налаштувати сполучення до Варни (можливо, через причіпні вагони). Тоді українці отримають зручний спосіб дістатися чорноморського узбережжя Болгарії без багатогодинних простоїв в автобусах на кордоні.
У 2025 році перевізник мав 20 міжнародних поїздів, а наступного планує вже 28. «У міжнародному сполученні революція, — сказав Олександр Перцовський. — Додається 1,2 млн місць. Очікуємо заповненість на 80–100 %».
Укрзалізниця продовжує інтеграцію в європейську мережу залізниць. Ужгород і Чоп стають важливими хабами. Додається зручний нічний поїзд, який дозволяє до ранку прибути з цих точок до Будапешта і навіть Відня. З Будапешта можна буде їздити прямо до міста Берегове. Потяг Захонь — Берегове — Боржава курсує вже з вересня, а продовження маршруту, за задумом, має привабити нових пасажирів. «Віримо, це дасть поштовх туризму в цьому краї й іноземці будуть потрошку приїздити до цих мальовничих закарпатських міст, допомагаючи нашій економіці», — упевнений очільник УЗ.
На 25 % збільшується пропозиція місць на маршрут до Відня. Надзатребуваний потяг Київ — Варшава наступного року прискориться аж на дві години. Близько 40 % пасажирів, за словами Перцовського, використовують маршрут для пересадки у Варшаві, а раннє прибуття потяга дозволить підхоплювати цілу низку поїздів і літаків. «Оскільки відновлення авіасполучень не проглядається, то ми маємо виконувати роль хабу, зручного підвозу», — пояснив керівник компанії.
З Києва до Мюнхена лише за 24 години
Окрема увага — розвитку хабів у Хелмі й Перемишлі і сполучення з Німеччиною. У результаті довгих перемовин з німецькою залізницею вдалося подовжити деякі німецькі маршрути до Хелма й Перемишля спеціально для українських пасажирів.
«Зробили акцент на пересадкове сполучення. Найбільш очікуваним було сполучення з Берліном. У результаті ми нарощуємо його втричі, — розповів Володимир Урда, менеджер з міжнародного напрямку філії «Пасажирська компанія» УЗ. — Уперше з’являється нічний поїзд Берлін-Перемишль, до Берліна тепер можна буде дістатися з Дніпра. А найцікавіший поїзд, козир нашого графіка — потяг Мюнхен-Перемишль».
Вперше всього з однією пересадкою лише за 24 години можна буде дістатися з Мюнхена у Київ і навпаки. Щоденно буде можливість поїхати до Мюнхена з Харкова (через столицю та Львів), причому, у спальних вагонах. Цілий рік опрацьовували з німцями маршрут Лейпціг-Перемишль: потяг поїде унікальним вантажним шляхом, на якому ніколи не ходили пасажирські потяги.
«Німецькі колеги зробили для нас і поляків поступку, дозволили відкрити його для пасажирів, – сказав Урда. – Тож поїзд ходитиме максимально швидко: менше 20 годин від Саксонії до Києва».
Пересадковим способом спробують розв’язати й проблему вічного дефіциту квитків на варшавський потяг. «Йдемо з польськими колегами в тактове сполучення: запускаємо унікальний продукт, вечірній такт на Хелм з Києва, – розповів Володимир Урда. – Кожні дві години, починаючи з 19.57 тепер буде поїзд на Хелм».
Також з’явиться новий (пересадковий) поїзд на Варшаву – вже прискорений. «Скорочена пересадка у Хелмі – ще один наш козир у сполученні з Польщею на наступний рік», – сказав менеджер міжнародного напрямку. Вперше, за словами Перцовського, пряме сполучення з Перемишлем отримають Кривий Ріг, Кременчук і Харків.
В УЗ розраховують, що потяги будуть затребувані серед іноземних журналістів, лікарів, дипломатів та інших діячів, що постійно відвідують Україну.
Пришвидшення і тактовий рух: до Львова будуть поїзди щогодини
40 поїздів у новому графіку рухатимуться пришвидшено. Це вдасться досягти за рахунок інвестицій в інфраструктуру: оновлення деяких ділянок, скорочення зайвих зупинок, прискорення заміни локомотивів, де це можливо.
«92% внутрішніх поїздів цього року прибували без запізнень попри обстріли, – розповів голова правління «Укрзалізниці». – Хоча ми досить суворо до себе ставимось і вважаємо затримкою вже 4 хвилини, хоча деякі світові залізниці рахують запізнення лише з 6-7 хвилин».
У рейтингу за 2022 рік (останній, що публікувався) найкращі європейські перевізники пишалися показниками 87-88% прибуття без запізнень, нагадав він, а УЗ перевершує їх навіть попри те, що росіяни руйнують мости та тягові підстанції.
24 рейси у наступному році відбуватимуться за принципом тактового руху. «Це новинка сезону: сполучення Київ-Львів входить в практично європейську модель, коли можна розраховувати на щогодинний поїзд», –’ пояснив Олександр Перцовський. Це коли поїзд – майже як міський транспорт, ходить часто через визначений час. Паралельно працюють над тим, щоб поекспериментувати і з європейською моделлю продажу квитків, коли вони не прив’язані до конкретного потяга. Запізнився на потяг до Львова о 8.30 – сідаєш з тим же квитком о 9.30.
«Це робить нашу найпопулярнішу артерію дуже прогнозованою для людей, зручною для подорожей. Якщо це «зайде», будемо поширювати й на інші напрямки», – анонсував керівник УЗ. Зі спальними вагонами цей прийом видається не дуже реалістичним, а щодо «Інтерсіті» — експеримент цілком може вдатися.
«Прийнято урядову постанову, яка дозволить здійснювати і в спальних поїздах митно-прикордонний контроль в русі, за аналогією з Інтерсіті, — також розповів Олександр Перцовський. — Поступово поїзд за поїздом будемо скорочувати час стояння на кордонах». За планом, перехід на новий формат почнеться вже з січня.
Найближчим часом (у січні-лютому) в такому режимі протестують два потяги, пообіцяв керівник оперативного напрямку «Пасажирської компанії» УЗ Володимир Любка.
«Це буде більше години економії часу. Зазвичай, контроль займає 75-90 хвилин, протягом яких потяг стоїть в прикордонній зоні», – сказав він. Коли потяг контролюватиметься в русі, це значно скоротить простій. Це доводить діюча з 2018 року у «Інтерсіті» до Перемишля аналогічна система – там контроль проводиться на відрізку від Львова до Мостиська. Тому її задіють у спальному поїзді №51 Київ-Перемишль і №23 Київ-Хелм. За годину на ділянці від Ковеля до Ягодина працюватимуть прикордонники, а потяг стоятиме тільки 10-15 хвилин у Ягодині з суто технічних причин. «Якщо відшліфуємо систему, протягом року, думаю, буде ухвалене рішення про поширення практики на інші потяги», – сказав Любка.
Програма «УЗ-3000 км» – все для одних пасажирів коштом інших?
Деталі ще опрацьовуються, але так, щоб бюджет не мав зайвого навантаження, а пасажири отримали можливість пізнавати Україну, знову наголосив Олександр Перцовський.
«Нам постійно через мобільний додаток надходять запити, і знаємо красиві історії про те, як, наприклад, люди все життя мріяли побувати у Львівській опері. У них буде така можливість, – зазначив керівник УЗ. – Місце, яке б їхало порожнім, дасть людям шанс відкрити для себе країну». Програма дозволить залізниці не скорочувати сполучення і залишати їх доступними.
Таке враження, що це робитиметься за рахунок більш платоспроможних громадян насамперед. За словами Перцовського, компенсатором стане ще гнучкіше ціноутворення в преміум-сегменті. Так, ціна в СВ залежатиме від того, наскільки заздалегідь планується подорож (якщо день у день на популярному напрямку в високий сезон – буде найдорожче).
Також УЗ змінить правила повернення квитків (ймовірно, повертатиметься ще менша сума, чим ближче до дати подорожі). «Це згенерує додатковий дохід, який компенсує можливі втрати доходу через програму «3000 км», тому вона додаткових витрат для бюджету не створює, – сказав керівник компанії. – Але важливо, щоб пасажирські перевезення фінансувалися з бюджету, адже тарифи встановлені на рівні, суттєво нижчому собівартості».
Собівартість однієї середньої поїздки нині – 700-800 грн, тоді як у поїздах далекого сполучення навіть у купе є квитки вартістю 300-400 грн. Наприклад, на потязі 055К з Києва до Івано-Франківська – 329 грн. Плацкарт – усього 229 грн.
