Георг Базеліц. Ретроспектива
20 жовтня 2021 — 7 березня 2022
Париж, Центр Помпіду
У 1960-1970-х роках Георг Базеліц відродив німецький експресіонізм, колись засуджений нацистами, і повернув людську фігуру на центральне місце в живописі. Він мав величезний вплив, показавши цілому поколінню німецьких художників шлях до примирення з національною ідентичністю після Другої світової. В Україні його неоекспресіонізм опосередковано вплинув на ряд художників, від Мирослава Ягоди до Олега Голосія. Яскраві твори Базеліца часто використовують перевернуті догори ногами образи, фрагментовані фігури, зсунуті частини тіла — вважається, що цей прийом уособлював протест художника проти соціальних обмежень.
Виставка в Помпіду — це повноцінна ретроспектива шести десятиліть творчості художника. Збудована за хронологією, вона розкриває його творчі періоди, а також представляє найвідоміші хіти: ламані композиції та перевернуті мотиви 1969 року.
Джорджія О’Кіф
23 січня — 22 травня 2022
Базель, Музей фонду Беєлер
Джорджія О'Кіф зіграла ключову роль у розвитку американського модернізму та пов’язала його з європейськими авангардними рухами початку XX ст. Вона створювала напівабстрактні зображення квітів, знелюднені пейзажі, натюрморти, які стали частиною іконографії американського мистецтва. Твори О'Кіф мали величезний вплив на піонерок феміністичного мистецтва, зокрема, Джуді Чикаго та Міріам Шапіро.
Велика ретроспектива О’Кіф у Фонді Беєлер відображає всі сімдесят років її творчості, від ранніх абстракцій до знакових зображень квітів і пустельних пейзажів південного заходу Америки. Крім творів з музеїв (музей О’Кіф Санта-Фе,Тіссен-Борнеміса, Центр Помпіду, Фонд Беєлер), на виставці будуть представлені роботи з приватних колекцій, рідко доступні для публіки.
Френсіс Бекон: Людина і звір
29 січня –17 квітня 2022
Лондон, Королівська академія
Френсіс Бекон, без перебільшень, є одним з найважливіших художників сучасності. У 1940-1950-х, під час абсолютного панування абстракції, він працює у фігуративному ключі, ще й у жанрі портрету. Бекон часто зображав завсідників барів і клубів лондонського Сохо, де любив випити сам. Щоправда, його портрети, хоч і натхненні роботами старих майстрів, аж ніяк не назвеш традиційними. Ще одним захопленням Бекона були тварини: він малював собак і мавп у своєму особливому стилі, що поєднував фантасмагоричність сюрреалізму з аурою старої фотографії. Знакова серія триптихів Бекона об’єднує ці захоплення та досліджує тваринно-тілесне в людині.
Виставка в Королівській академії присвячена саме пристрасті Бекона до тварин. Експозиція показує художника з несподіваної точки: як сина ірландського коняра, як мандрівника, що любив їздити до Північної Африки та спостерігати за тваринним світом. На виставці будуть картини з усіх основних періодів 50-річної кар’єри Бекона, від перших творів (з тих, що збереглися) до останньої картини. Особливий акцент експозиції: три роботи із зображенням бою биків, які вперше виставлятимуться разом.
Ван Гог. Автопортрети
3 лютого — 8 травня 2022
Лондон, Галерея Курто
Ван Гог створив більше ніж 40 автопортретів усього за чотири роки, з 1886-го по 1889-й — і за ними можна простежити еволюцію творчості художника. Його перші автопортрети 1886 року — реалістичні, виконані в темній кольоровій гамі. Переїзд з Антверпена до Парижа та знайомство з імпресіонізмом і японською ксилогравюрою збагатили його палітру насиченими кольорами. Автопортрети 1887 року, контрастні та яскраві, відображають експерименти художника з дивізіоністською технікою та його фірмовою променистою манерою. У 1888 році Ван Гог їде в Арль — автопортрети цього року більш тьмяні, похмурі, вказують на самотність художника та погіршення його здоров’я. Цю лінію продовжують автопортрети 1889 року, створені у психічній лікарні Сан-Ремі.
Експозиція Галереї Курто представить близько половини автопортретів Ван Гога, зібраних з різних музеїв і колекцій. Головний акцент виставки — відомий “Автопортрет з перев'язаним вухом.” Деякі роботи з експозиції востаннє висіли поруч у студії художника та ніколи не виставлялися разом.
Луїза Буржуа: зіткана дитина
9 лютого — 15 травня 2022
Лондон, Галерея Гайворд
Луїза Буржуа зробила жіноче начало в мистецтві справді величним. У своїх автобіографічних роботах, що є реконструкціями пам’яті, вона часто брала за матеріал тканину — та у неможливий спосіб поєднувала її зі скульптурними принципами. В останні два десятиліття кар'єри Буржуа використовувала у скульптурах власний одяг з різних етапів свого життя. А також постільну білизну та носові хустки — з них вона створювала різноманітні роботи, від монументальних інсталяцій до фігуративних скульптур та абстрактних колажів.
Велика ретроспектива в Галереї Гайворд концентрується саме на роботі художниці з текстилем. Там можна буде побачити понад 90 робіт Буржуа, від середини 1990-х до останніх творів художниці 2010 року.
Дике око
12 лютого — 8 травня 2022
Осло, Музей Мунка
По-перше, уваги вартий сам музей: найбільша у світі колекція норвезького художника Едварда Мунка переїхала в нову 13-поверхову будівлю у жовтні 2021 року. Новий музей у п’ять разів більший за попередній. Зокрема, у ньому можна побачити три версії іконічної роботи “Крик”. Особлива принада музею — це чудові види на місто та фйорд.
Крім того, цікава і головна виставка музею 2022 року: "Дике око". У 1930 році 67-річний Мунк тимчасово осліп на одне око, що спровокувало серію абстрактних і символічних творів-видінь. Дослідники його творчості інтерпретують їх як місток між символізмом і сюрреалізмом — двома течіями, що досліджують ідею несвідомого. Традиційно творчість Мунка асоціюють саме із символізмом — тож для висвітлення її сюрреалістичних аспектів твори художника експонуватимуть поруч із роботами Сальвадора Далі, Огюста Родена, Луїзи Буржуа та Пабло Пікассо.
Світ Стоунхенджу
17 лютого — 17 липня 2022
Лондон, Британський музей
Зведений понад чотири тисячоліття тому, Стоунхендж є однією з найбільш відомих і таємничих пам'яток у світі. Його історія та призначення огорнуті щільним шаром легенд і спекуляцій, але ми й досі мало знаємо про тих людей, що мешкали в “доісторичній” Британії та побудували його.
Виставка “Світ Стоунхенджу” розповідає про цей час як про період великих ідей, торгівлі та подорожей, базуючись на нових археологічних знахідках. Представлені артефакти (від кам’яних сокир з північноіталійських Альп до металевих знарядь з Ірландії) демонструють налагоджені торгові зв’язки острова з материковою Європою. А родзинкою експозиції стане 3600-річний диск, який вважають найдавнішим зображенням космосу.
Тиціан та образ жінки
23 лютого — 5 червня 2022
Мілан, Палаццо Реале
Тиціан малював жінок — не лише як богинь чи мадонн, а й на простих портретах — мабуть, найбільше серед художників італійського ренесансу. Його сміливе використання кольору втілює відмінність між венеційською школою (до якої він належав) і флорентійською, зосередженою не так на кольорі, як на лінії. Жіночі образи Тиціана надихали портрети майстрів різних часів, від Рубенса і Рембрандта до Френсіса Бекона.
Експозиція в міланському Палаццо Реале представить роботи Тиціана в супроводі творів інших венеційських художників XVI ст. — Тінторетто, Веронезе, Пальма-іль-Веккіо. Виставка також досліджує той особливий статус, який мали заможні жінки у венеційському суспільстві XVI ст.
Повоєнний модерн. Нове мистецтво Британії 1945-1965
3 березня — 26 червня 2022
Лондон, Барбікан
Період після завершення Другої світової став часом, коли художники намагались осмислити повністю змінений світ. Це був час розгубленості, усвідомлення масштабів катастрофи, але також і сподівань на краще майбутнє.
Зосереджуючись на “новому” в повоєнному мистецтві Британії, виставка в Барбікані представляє 48 художників і близько 200 картин, скульптур, фотографій, колажів та інсталяцій. Експозиція досліджує теми, які найбільше хвилювали митців: тілесність, запаморочливі міські пейзажі, приватні стосунки та уявні горизонти майбутнього. Окрім провідних британських майстрів (Девід Хокні, Френсіс Бекон, Люсьєн Фройд та інші), є також багато творів художників, які емігрували до Британії, тікаючи від нацизму.
Донателло, Ренесанс
19 березня — 31 липня 2022
Флоренція, Палаццо Строцці та Національний музей Барджелло
Донателло був революціонером ренесансної скульптури, який відійшов від площинності готики та реанімував античне розуміння об’єму. Він також використовував новітні на той час відкриття математики та архітектури, що розквітли у Флоренції XV ст.
Виставка Палаццо Строцці та музею Барджелло має на меті реконструювати творчий шлях Донателло, зіставляючи його роботи з шедеврами інших італійських майстрів епохи Відродження (Брунеллескі, Мазаччо, Андреа Мантенья, Джованні Белліні, Рафаель, Мікеланджело). Експозиція зібрала роботи з провідних італійських музеїв, а також з берлінської державної Скульптурної колекції й лондонського Музею Вікторії та Альберта.
Гауді
12 квітня — 17 липня 2022
Париж, Музей д'Орсе
Архітектура та дизайн Антоніо Гауді були надзвичайно сміливими та інноваційними для рубежу XIX-XX століть. За майже п’ятдесят років практики Гауді створив будівлі, тепер відомі в усьому світі. Найвідоміший представник каталонського модерну, він зачарував і надихнув наступні покоління архітекторів, дизайнерів та інженерів.
Експозиція Музею д'Орсе демонструє студійну атмосферу Гауді, його пристрасть до винахідництва та здатність кидати виклик усталеним нормам. Малюнки, моделі, меблі авторства Гауді говорять про його незвичне відчуття простору та кольору. В організації виставки взяли участь Музей Оранжері та Національний музей мистецтва Каталонії.
59-та Венеційська бієнале
23 квітня — 27 листопада 2022
Венеція
Перенесена на рік через локдаун, 59-та Венеційська бієнале має назву "Молоко снів." Організатори запозичили її з дитячої книги 1950 року сюрреалістичної художниці Леонори Керрінгтон. У центрі уваги бієнале будуть три теми: зображення тіл і їхні метаморфози; відносини людей і технологій; зв'язок між тілами та Землею.
Україну на бієнале представить галерея The Naked Room з мистецьким проєктом Павла Макова "Фонтан виснаження. Висока вода." У повноцінному вигляді, з потоками води, проєкт художника досі ніколи не був реалізований. Фонтан Макова пропонує образ виснаження на культурному, економічному і політичному рівнях. А у Венеції, яка повільно йде під воду, його робота набуде нового значення.
Барбара Крюгер
29 квітня — 28 серпня 2022
Берлін, Нова національна галерея
Найвідоміші роботи феміністки та концептуалістки Барбари Крюгер — широкоформатні транспоранти та шовкографії з трафаретними слоганами, що критикують консьюмеризм “рейганоміки”. Її роботи, експоновані в берлінській Новій національній галереї, обережно інтегровані у простір, створений видатним архітектором Місом ван дер Рое. Яскраві кольори (червоний, чорний, білий), які використовує Крюгер, контрастують зі стриманою архітектурою будівлі. Окрема текстова інсталяція займе цілий поверх галереї: художниця створила її спеціально для цієї виставки.
Мондріан
5 червня — 9 жовтня 2022
Базель, Музей фонду Беєлер
Один з ключових представників європейського авангарду Піт Мондріан спрямував рух живопису від фігуративу до абстракції. На його ранню творчість сильно вплинули голландський пейзаж кінця XIX ст., символізм і кубізм. Але на початку 1920-х він почав малювати цілком нерепрезентативні роботи, що складалися виключно з прямих чорних ліній на білому тлі та трьох основних кольорів (синій, червоний, жовтий).
До 150-річчя від дня народження Мондріана Фонд Беєлер представить експозицію, що має на меті дослідження стилістичної еволюції художника. Окремі розділи виставки будуть присвячені його улюбленим мотивам: вітрякам, дюнам і морським пейзажам, садибам, рослинам у різних стадіях абстракції.
Документа 15
18 червня — 25 вересня 2022
Кассель
Документу вважають найбільш інтелектуальною подією у сфері сучасного мистецтва. Її проводять раз на 5 років, а тому професіонали та поціновувачі контемпорарі вже бронюють квитки у Кассель.
Кураторами Документи 15 став індонезійський колектив ruangrupa, який вирішив максимально задіяти художників з незахідного контексту. Відмежовуючись від західноцентричної парадигми, куратори навіть представили імена учасників не в алфавітному порядку, а за часовими поясами. Загальна ж концепція виставки будується навколо ідеї суспільного надбання та спільного використання ресурсів.