Для тих хто ніколи не чув і не знає, як це все виглядає, розповім у кількох реченнях. По-перше, інфраструктура заходу дуже вдало продумана. Кожна країна-учасник (і навіть деякі компанії) має свій «відкритий будинок». Всі вони розміщені поряд, тобто прогулюючись, ти можеш зайти у будь-який з них. Що відбувається в цих будинках – абсолютно різні дискусії на різних панелях, до яких ти можеш долучитися. Це так званий 3-й рівень заходів Форуму. Всього їх, до речі, три. На перший рівень, де з доповідями виступають, наприклад, принц Чарльз, Дональд Трамп чи Грета Тунберг, допускаються офіційні делегації та бізнес (що може собі це дозволити - мільйонери та мільярдери). Другий рівень зустрічей також вважається закритим, але на них можна потрапити, попередньо зареєструвавшись. Наша насичена програма була побудована саме у форматі другого рівня.
Зустрічей було дуже багато. Зокрема, хочу виділити наступні.
У перший день мав нагоду почути Нобелівського лауреата з економіки Роберта Шиллера про наративну економіку. Він відзначив, що всі економічні та політичні процеси зараз вибудовуються через історію. Сказав, що гарним прикладом цього є історія президента США Дональда Трампа та Президента України Володимира Зеленського. Тому так званий storytelling в наш час є надзвичайно дієвим інструментом. Також додав, що Володимир Зеленський чудовий оповідач і він охоче би з ним поспівпрацював.
Із екс-прем’єр-міністром Великобританії Девідом Камероном поспілкувалися про те, що чекатиме на Україну і безпосередньо як вплине на нас вихід Великобританії із ЄС. А також як правильно Україні вибудовувати відносини з Великобританією після брекзиту. Камерон наголосив, що для України брекзит з одного боку є мінусом, тому що будучи в ЄС, їхній голос завжди був на користь нашої країни. Але є й плюс: Великобританія матиме зовнішній вплив на ЄС щодо питання України.
Моє перебування в Давосі поєднувало інтелектуальні дискусії та практичні завдання, що я собі поставив перед Форумом. Одне з них - заручитись підтримкою людей, що мають вагу та досвід в напрямках, якими я опікуюсь: НАТО, цифрова трансформація та звільнення нашого нацгвардійця Віталія Марківа. І я не поїхав з пустими руками.
Під час неформальної зустрічі із колишнім Генеральним Секретарем НАТО Anders Rasmussen мені вдалось домовитися про те, що він консультуватиме українську делегацію в ПА НАТО щодо просування України до членства в Північноатлантичному Альянсі.
Він запевнив, що готовий надати нам допомогу в плануванні ефективної роботи в ПА НАТО та поділитися специфікою двосторонніх переговорів з делегаціями країн-членів Альянсу.
Andres краще за інших розуміється на всіх підводних течіях Альянсу, а, отже, з'явився реальний шанс вибудувати ефективну стратегію комунікації з країнами-учасницями НАТО по лінії парламенту.
Жвава дискусійна панель була із екс-президентом Польщі Александром Кваснєвським, екс-главою МЗС Швеції Карлом Більдтом, колишнім генсеком НАТО Андерсом фог Расмуссеном та екс-президентом Європарламенту Петом Коксом. Усі наголосили, що вступаючи до ЄС, нам звісно потрібно виконувати їхні вимоги, але обов’язково залишатися патріотично та прагматично налаштованими.
Ще один важливий контакт, але у сфері цифрової трансформації, мені вдалося налагодити із засновником Wikipedia Джиммі Уейлс. Джиммі вважає, що однією з найбільших глобальних загроз розвитку Інтернету є надмірна зарегульованість. А отже, дуже важливо знайти баланс між захистом прав інтелектуальної власності та свободою самовираження, між доступом до публічної інформації та захистом державних інтересів, між захистом персональних даних та розвитком відкритих даних. Домовився з Джиммі бути на контакті. Його поради ми будемо враховувати під час роботи над реформуванням нашого законодавства, яка, до речі, вже ведеться у робочій групі нашого комітету.
Запам’ятался розмова з професором Гарвардського університету Даніелем Гілбертом, який сказав, що показник вимірювання успішності країни вже змінився і це вже не ВВП. Він наголосив і запевнив, що наразі основною мірою успішності країни є щастя її громадян. Саме ця величина сьогодні є еталоном, до якої варто прагнути.
Поспілкувався із Олегом Сенцовим та домовився про його підтримку Віталія Марківа. Олег в курсі всієї справи і готовий до неї долучитися. Його голос як лауреата премії Сахарова має вагу в європейських інституціях із захисту прав людини. А чим більше голосів лунатиме з нашого боку, тим більше шансів достукатись до італійської Феміди.
На жаль, не вдалося побувати на основній частині Форуму, де говорили про топ 10 глобальних загроз. На перших позиціях – глобальне потепління, на 6-ій і 7-ій – те, що стосується мого напряму, технологічні проблеми: викрадення даних та шахрайство з ними, кібератаки.
Вважаю, що таку практику українського десанту в Давосі потрібно обов’язково продовжувати. Але наголошу, не в якості туристів, а активних учасників. Така концентрація впливових розумних людей в одному місці – це хороша можливість обмінятися думками та заручитися подальшою підтримкою для України.