Останнім часом дискутується законопроект, поданий президентом держави до Верховної Ради щодо механізму/процедур позбавлення таких нагород тих осіб, які своєю діяльністю та поведінкою не виправдовують бути носіями цих державних відзнак. В наших умовах такий закон, який передбачає дві процедури – судове рішення і рішення РНБО про позбавлення нагород окремих осіб - таки потрібен!
Тому, щодо позбавлення державних нагород має сенс - крім судових рішень і рішень РНБО, запропонувати й інший механізм розв’язання цієї проблеми. До речі, на мій погляд, законодавча пропозиція щодо рішення РНБО в цій царині є сумнівною у правовому аспекті? Хоча, певною мірою, її правова сумнівність нівелюється указом президента, який може затвердити або не затвердити таке рішення.
Сьогодні існує певний типовий загальний механізм/процедури нагородження:
а) подання представлення/клопотання відповідними органами та організаціями (як правило, не посадовими особами, які підписують такі клопотання. Виняток для нагородження військових – там діє одноособове представлення командиром відповідного рівня - своїх підлеглих) щодо особи для її нагородження;
б) ці представлення/клопотання розглядають відповідні дорадчі комісії при президенті держави, ВРУ і КМУ та надають свої висновки: нагороджувати чи не нагороджувати;
в) ухвалення відповідного рішення президентом, ВРУ, КМУ.
В той же час, видається, що ця проблема (позбавлення нагород – будь-яких) може бути розв'язана додатковим, значно простішим шляхом/алгоритмом, а саме:
- Орган (президент, ВРУ, КМУ), який має права нагороджувати особу, організація яка має право ініціювати нагородження особи та/або певна кількість громадян (наприклад, ті ж самі 25 000, які підписують петицію, на яку повинні реагувати відповідні органи державної влади та управління) подають клопотання про позбавлення державної нагороди певної особи. В цьому клопотанні зазначаються заслуги особи перед державою, за які вона була нагороджена та аргументовані належним чином підстави і мотиви, з яким вона може бути позбавлена такої нагороди.
- Це клопотання подається в ті дорадчі інстанції при президенті, ВРУ, КМУ які й розглядають його та ухвалюють відповідне рішення – позбавити чи не позбавляти особу державної нагороди.
- Відповідний орган (президент, ВРУ, КМУ) розглядають висновок дорадчого органу та ухвалюють рішення – позбавити чи не позбавляти, яке може бути зацікавленими особами оскаржене в судовому порядку. Судове рішення стає остаточним в такому випадку.
Вважаю, що такий підхід є адекватно правовим і справедливим процедурі нагородження.
При цьому, може виникати лише одна «проблема» - правонаступництва повноважень тих органів та організацій, які ухвалювали рішення щодо нагородження особи, і тих, які подають клопотання щодо позбавлення особи відповідної нагороди.
На жаль, в наших умовах – це загальна проблема, оскільки в нас спотворена/відсутня культура правонаступництва/тяглости у сфері державної влади та управління.
Не зважаючи на те, що де-юре таке правонаступництво начебто існує, але на практиці, де-факто, все починається з «нульової позначки», після того як змінюється «перша особа» на чолі певного органу чи організації, або ж відбувається реорганізація того чи іншого органу/організації. Ця проблема давно потребує свого негайного розв’язання шляхом дотримання правових процедур і розвитку правової культури всіх і кожного…!