Хто є хто, зокрема в українській освіті

Замість епіграфа : «А хтось взагалі замислювався над тим, за що реально платять викладачам?

Якщо реально, то за зустрічі (в годинах) зі студентами в аудиторіях.

А їх ефективність нікого не хвилює», - з коментаря у Мережі.

Загальним законом соціальної сфери є те, що у будь-якому сегменті діяльності завжди наявні десь 15% працівників, котрі за будь-яких умов завжди працюють гарно та ефективно, 15% - за будь-якої платні все рівно працювати продуктивно не будуть і 70% діють у залежності до гласних/негласних порядків, що утвердилися роками.

Фото: Катерина Хорощак

Люди

Неправильним є переконання більшості людей, що серед тих, хто відкрито виступає проти реформи всі з них є її гальмом.

По-перше, серед них є ті, хто входить у 15% гарних працівників.

По-друге, серед них є активні натури, які не можуть мовчати за будь-яких обставин.

По-третє, є люди з притаманним здоровим глуздом, тобто здатні змінювати погляди на життя, що розвивається завдяки носіям інших його форм. Кращих за попередні.

Ареал

Фундаментально правильним у відповідності до природи людей є те, що носіями нового більш продуктивного способу організації справи є люди з продуктивним особистісним характером.

Звісно, що потрібно не плутати поняття характеру людини (як спосіб її особистого ставлення до життєвих потреб) та поняття темпераменту людини, що задається генетично.

Останнє людині природа дає раз і фактично на все здорове її життя, а перше є дуже залежним від осмисленого/неосмисленого вибору самої людини.

Працівник з продуктивним характером особистості ніколи не обмежується процесом у своїй діяльності як таким, що є для неї понад усе.

Для такої особистості процес є лише засобом для досягнення результату, бо саме він (результат діяльності) вартий в очах продуктивної особи того, щоб цим процесом займатися.

Відтак і маємо тих, хто у певний момент починає відчувати, що для більш кращих результатів потрібен як інший процес, так і, звісно, інша організація діяльності, тобто потрібне кардинальне реформування. А не покращення наявного поганого, що у підсумку зазвичай дає ще гірше. .

Висновки

Перший – без впровадження незалежних форм оцінювання результатів освітньої діяльності на кожному з вікових рівнів здобувачів освіти (учні, студенти, аспіранти, докторанти) мотивація останніх, а у підсумку чого і к.к.д. освітньої системи будуть настільки пшиковими, що балансуватимуть на межі злочину про нецільове використання бюджетних коштів.

Другий – без цільового профільного змісту старшої ланки системи загальної середньої освіти та її відокремлення від початкової і базової (5 – 9 класи) пшиковим буде й ЗНО на кожному віковому рівні, бо система триматиме весь час показник порогового балу на якомога низькому рівні.

З причини останнього рівень мотивації отих 70% вчитися наполегливо та старанно не виходитиме за межі нині прісно відомого: «Та чого його паритися? І так всіх переведуть, і всіх випустять!».

Замкнене коло? Поки так, бо що інше може запропонувати міністр-плагіатор та підтримати спільнота «списунів» і плагіаторів, яка наразі й складає у нас оті 70%?

Володимир Бєлий Володимир Бєлий , екс-заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram