Водночас навіть критики Петра Порошенка нині визнають швидкий поступ реформ в Україні. Тім Еш, наприклад, зазначив: «Слідкуючи за Україною вже 30 років, я ніколи не очікував побачити, як деякі з реформ можна втілити за такий короткий проміжок часу». За словами Андерса Ослунда, «в Україні запрацювала значно ліберальніша ринкова економіка, яка наразі готова швидко рости».
Звинувачення Порошенка в блокуванні реформ, які лунають в Україні та на Заході, ігнорують важливе питання: як ці реформи підтримують у парламенті?
Ухвалення реформаторських законів залежить від розподілу сил в українському парламенті, обраному на позачергових виборах у жовтні 2014 року. Як зазначив Vox Ukraine, без підтримки 217 депутатів «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту», лояльних до колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, ухвалювати будь-які закони було би в принципі неможливо.
Після виборів 2014 року виникла ейфорія щодо створення першої в Україні конституційної проєвропейської більшості в парламенті. Однак вона ніколи не була монолітною. Її ядро завжди утворювали фракції Порошенка і Яценюка (БПП і НФ). У рейтингу Vox Ukraine «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» посіли перше і друге місця, відповідно, за рівнем відвідуваності парламентських засідань і часткою відданих голосів за реформаторські рішення.
Vox Ukraine також перевірив висловлювання українських політиків і виявив, що найчастіше з них говорить неправду Юлія Тимошенко. Місця з другого по п’яте в цьому рейтингу посіли депутати «Опозиційного блоку» Юрій Бойко, Вадим Рабінович і Олександр Вілкул, а також лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк. Згідно з результатами дослідження, лише 9% висловлювань і заяв Тимошенко були правдивими, тоді як аналогічні показники президента Порошенка та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана становили 69% і 71%, відповідно. Іншими словами, Тимошенко говорить правду увосьмеро рідше, ніж президент і прем’єр-міністр України.
Коаліція БПП і НФ переважно мала підтримку 25 депутатів «Самопомочі», що давало їй комфортний запас голосів у розмірі 242 депутатів. Однак після виходу «Самопомочі» з коаліції вона далеко не завжди голосує в унісон із БПП і НФ. «Самопоміч» часто називають найбільш реформаторською фракцією в українському парламенті, однак у рейтингу фракцій за рівнем підтримки реформ Vox Ukraine вона посідає лише третє місце.
Дві інші фракції, що також покинули коаліцію – «Батьківщина» Тимошенко (20 депутатів) і Радикальна партія (21 депутат) – рідко підтримують реформаторські закони. У вищезгаданому рейтингу підтримки реформ Vox Ukraine Радикальна партія посіла четверте місце, а «Батьківщина» – п’яте.
До складу десяти найбільш прореформаторських депутатів входять семеро представників НФ і троє представників БПП, які мають найкращі показники відвідуваності, участі в голосуваннях і підтримки реформ. Середній рівень голосування за реформаторські закони депутатів БПП і НФ становить 68%. Всередині коаліції Порошенка–Яценюка частка депутатів НФ, які регулярно підтримують реформаторські закони, становить 74% (60 із 81 депутата), а в БПП аналогічний показник становить 73% (101 із 136 депутатів).
Порівняймо ці цифри з результатами депутатів «Батьківщини», лише 10 з яких (50% від складу фракції) послідовно підтримують реформи. Половина депутатів «Батьківщини» й Радикальної партії регулярно голосують в унісон із запеклими противниками реформ з «Опозиційного блоку». Vox Ukraine зафіксував високий рівень відвідуваності парламентських засідань з боку представників «Батьківщини» (80%), однак унаслідок слабкої підтримки ними багатьох реформ їхня фракція отримала низькі показники корисності парламентської діяльності (57%) й участі в голосуваннях (54%).
Згідно з дослідженням Vox Ukraine, індекс підтримки реформ Тимошенко становить усього 36%. Попри те, що вона демонструє високий рівень відвідуваності парламенту (80%) – вочевидь, парламент дає їй змогу зберігати власну публічну присутність – її рівень участі в голосуваннях дуже низький (32%).
Переходячи до наступних виборів до парламенту 2019 року, останні соціологічні опитування свідчать, що НФ навряд чи пройде до наступного скликання парламенту, тоді як представництво БПП суттєво зменшиться – рівень підтримки цієї партії впав із 22,1% до 8%. Без цього ядра з 217 депутатів наступний український парламент, який працюватиме з 2019 до 2024 року, буде набагато менш реформаторським, ніж нинішній.
«Самопоміч» також не зможе завоювати вакантні місця, адже має низький рейтинг у 5,1%. Жодна інша реформаторська політична сила наразі не має достатньої підтримки. Часу, аби змінити такий розподіл сил до виборів у жовтні 2019 року, обмаль.
Перші чотири місця із сукупним рейтингом у 40% посідають популістські сили – «Батьківщина», «Опозиційний блок», Радикальна партія і дрібна партія «Громадянська позиція» на чолі з лідером із авторитарними нахилами Анатолієм Гриценком. Якщо опитування відображають реальну картину, українці оберуть антиреформаторський парламент, і новий президент, який обійме свою посаду сімома місяцями раніше, не зможе створити дієздатну коаліцію, яка зі свого боку не зможе сформувати уряд.
Це загрожуватиме тривалою політичною нестабільністю – на кшталт ситуації після парламентських виборів 2006 року. У найгіршому випадку президент може опинитися перед необхідністю розпустити парламент і призначити нові вибори. Немає сумнівів, що в такому разі Росія скористається нестабільністю всередині України.
Нинішній український парламент далеко не ідеальний. Однак, як помітили Еш і Ослунд, у сфері впровадження реформ, що наближають Україну до Європи, він зумів досягти більше, ніж будь-які попередні скликання парламенту протягом майже 30 років незалежності України. Ухвалення цих реформ відбувалося не гладко, однак такого результату не було би без підтримки 217 депутатів фракцій Порошенка і Яценюка.
Сьогодні прогресу України найбільше загрожують українські виборці, які прагнуть відплатити Порошенку і Яценюкові за непопулярні реформи, не проголосувавши за них і їхні політичні сили на виборах наступного року. Популісти вже грюкають у двері українського парламенту.