Відпустка для догляду за дитиною до трьох років. Які права мають батьки?

Більшість із тих жінок, котрі виходять у декретну відпустку, насправді не знають усіх своїх прав, чим часом користуються їхні недобросовісні роботодавці. Хто може оформлювати декретну відпустку та що для цього потрібно? Які гарантії передбачені для цих осіб державою?

Фото: Виталий Головин

Майже кожну працюючу жінку цікавить питання, пов’язане з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Це право гарантується статтею 17 Закону України «Про відпустки».

Підприємство може надавати жінкам частково оплачувану відпустку за рахунок власних коштів та, якщо необхідно, відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Цей вид відпустки може бути використано не тільки матір’ю дитини, а також іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, наприклад, батьком, бабусею, дідусем, одним із прийомних батьків, чи особою, яка усиновила або взяла під опіку дитину.

Незалежно від того, скільки в сім’ї дітей віком до трьох років, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається одна. Чинним законодавством не передбачено одночасне перебування матері та батька або іншого родича у відпустках для догляду за дітьми однієї сім’ї до досягнення ними трирічного віку.

Статтею 181 КЗпП та статтями 18, 20 Закону України «Про відпустки» встановлено порядок надання матері дитини або іншим особам, які фактично доглядатимуть за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зокрема, передбачено, що для отримання такої відпустки жінка або інші особи, зазначені у частині сьомій статті 179 КЗпП України, мають подати:

· письмову заяву на ім’я власника або уповноваженого ним органу;

· копію свідоцтва про народження дитини (для підтвердження віку дитини).

Відпустка надається повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом роботодавця. При цьому жінка або інша особа у будь-який час має право перервати частково оплачувану відпустку, а потім знову попросити надати їй таку відпустку. Якщо ж до закінчення встановленого наказом строку відпустки вона бажає вийти на роботу, то також подає заяву. На підставі цієї заяви роботодавець має видати відповідний наказ.

Відпустка для догляду за дитиною закінчується в день виповнення дитині трьох років, і жінка має приступити до роботи наступного дня.

Однією з особливостей цього виду відпусток є те, що жінки мають право перервати її, з метою одержання відпустки у зв’язку з навчанням, оскільки остання є оплачуваною. Роботодавець не може вимагати від жінки, щоб вона відпрацювала певний період перед наданням їй такої відпустки, адже працівник не порушує законодавства. При цьому необхідно пам’ятати про належне оформленння заявою жінки та наказом роботодавця переривання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після закінчення відпустки у зв’язку з навчанням знову може бути оформлена відпустка для догляду за дитиною. Вчиняти такі дії протягом відпустки для догляду за дитиною можна кілька разів, якщо в цьому є необхідність.

Також слід звернути увагу на те, що до стажу роботи не враховується час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і час відпустки без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шести років, яка надається на підставі медичного висновку. До страхового стажу зараховується тільки період відпустки до досягнення дитиною трирічного віку.

Отже, як бачимо, законодавством України для осіб, які перебувають у декретній відпустці, передбачені конкретні права та гарантії. Не бійтеся вимагати у своїх роботодавців їх виконання. А у випадках, коли ваші права відверто порушують, ви можете звертатись за безоплатною правовою допомогою у ході реалізації проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua.

Станіслав Куценко Станіслав Куценко , юрист-експерт, доктор наук у галузі філософії права
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram