Інвестиції в Україну та страхування ризиків під час війни: як це пов`язано і що з цим усім робити?

Ідея відновлення економіки України та залучення необхідного для цього фінансового ресурсу зазвичай пов’язується з періодом після завершення війни. Це видається зрозумілим, адже важко будувати плани, поки частина країни окупована й тривають запеклі бої.

Проте це не означає, що економіка може почекати, поки все стихне. Від стану нашої економіки значною мірою залежить наша здатність успішно боротися за свою свободу та безпеку світу. Що краще наша економіка пройде через війну, то потужнішим буде імпульс до відновлення і зростання після неї.

Фото: mmbiztoday.com/

Проте війна негативно впливає на настрої інвесторів. По-перше, стан активної війни сприймається як синонім абсолютної невизначеності. По-друге, станом до 24 лютого 2022 не існувало механізму страхування воєнних ризиків такого масштабу.

І якщо перша причина – це більше про суб’єктивне ставлення кожної людини, то розгляньмо другу – на яку ми можемо впливати. Страхування воєнних ризиків на сьогодні є вкрай необхідним і абсолютно реальним інструментом для України.

Цілком зрозуміло, що іноземні інвестори, інвестуючи в економіку країни, на території якої тривають активні бойові дії, прагнуть захистити свої інвестиції.

То що ж відбувається зі страхуванням у законодавчому полі?

На сьогодні ВРУ проєктом Закону України №9015 «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків розширює можливості експортно-кредитного агентства, надаючи йому право здійснювати страхування та перестрахування прямих інвестицій, зокрема страхування інвестицій в Україні від ризиків, що можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом.

Прийнятий Верховною Радою України за основу законопроєкт №9015 передбачає, що таке страхування здійснюється виключно за умови спрямування інвестицій на створення об'єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості й експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

Послуги зі страхування інвестицій можуть надавати як українські страховики, так і міжнародні інституції.

А що на практиці?

Станом на зараз Міністерство економіки України звернулося по допомогу до світових фінансових інституцій.

Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (МIGA) вже почала надавати гарантії страхування воєнних ризиків в Україні з Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE). Подробиці всіх проєктів наразі не розкривають.

Проте відомо про укладення Угоди щодо збільшення гарантії з 17,1 до 40,85 млн євро між MIGA та німецьким банківським холдингом ProCredit.

Це рішення оприлюднили у Лондоні під час проведення Конференції з відновлення України-2023 (URC-2023). Збільшення гарантії від MIGA поширюється на інвестиції ProCredit у капітал української дочірньої компанії АТ «ПроКредит Банк» для підтримки українського малого та середнього бізнесу. Зазначена програма діятиме до грудня 2025 року.

Також Міністерство економіки звернулося з пропозицією попрацювати над страхуванням ризиків до Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та до всіх Експортно-кредитних агентств країн «Великої сімки». Зокрема, Україна веде перемовини з французьким Bpifrance, що розглядає різні варіанти співпраці: страхування через своє Експортно-кредитне агентство або долучення до трастового фонду на перестрахування ризиків MIGA.

Окрім того, Євросоюз разом із міжнародними партнерами працює над запровадженням страхування військових ризиків, щоб створити умови для залучення приватних інвестицій і бізнесу до відбудови України. Національний банк України разом зі Світовим банком також працюють над концепцією створення системи страхування воєнних ризиків в Україні.

А чого не вистачає?

І що найважливіше сьогодні – це створити прецедент у питанні страхування саме воєнних ризиків, адже зацікавленість потенційних інвесторів і фінансових інституцій є і кроки в цьому напрямку вже зроблено.

Можу також додати, що не варто недооцінювати вітчизняний страховий ринок, який також адаптується до реалій сьогодення і створює відповідний продукт. Наразі йдеться про майнове й особисте страхування. Доступні сьогодні умови такого страхування – окрема історія, проте важливо, що на цьому ринку вже є пропозиція.

Наявність реально працюючих інструментів страхування важлива і для банківської сфери.

Адже що ми маємо сьогодні?

Банки зобов’язали прощати кредити за знищене росією майно. За іпотеку й автівки. Ініціатива зрозуміла – потрібно максимально полегшувати життя постраждалих людей.

Однак є одне «але». Як банкам бути зі збитками? Адже механізму їх компенсації росією досі не існує.

Підбиваючи підсумки, зазначу, що початок вирішенню питань страхування в контексті війни покладено. Далі ми очікуємо доопрацьованих законодавчих механізмів, активності наших міжнародних партнерів і локальних страховиків.

Я впевнена, ми впроваджуватимемо нові рішення як для полегшення ведення бізнесу в Україні, так і для зменшення рівня страху населення в контексті здійснення «великих» покупок, і я вірю, що нас у цьому підтримає весь цивілізований світ.

Олена Коробкова Олена Коробкова , ексголова Ради НАБУ, експерт у сфері фінансів
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram