У 2021 році на закупівлю медичних препаратів заплановано виділити з бюджету 10 млрд грн. З них 1 мільярд закладено на придбання ліків для 140 тисяч онкохворих. У той же час для лікування кількох десятків пацієнтів з рідкісними хворобами планується закупити ліків на 1,7 млрд грн. На жаль, навіть цієї величезної суми недостатньо для того, щоб покрити всі потреби орфанників. Договори керованого доступу зможуть допомогти хоча б частково вирішити проблему – закупати дешевше і, відповідно, забезпечити ліками більше пацієнтів.
Як правило, при лікуванні рідкісних хвороб використовуються дуже дороговартісні інноваційні медичні препарати. Це обумовлено значними інвестиціями у розробку та створення ліків. Провідні країни світу можуть сплатити ринкову вартість та придбати препарат. У країн з середнім та низьким достатком можливості обмежені. У той же час виробник зацікавлений у розширенні ринку збуту, розуміючи, що не всі готові закупати препарат за повну вартість. Але, звісно, про знижку не повинні дізнатися інші покупці. Тому і виникає потреба у договорах з конфіденційними умовами.
Є певна процедура відбору препаратів, які можуть закупатись за договорами керованого доступу.
Перший етап – процедура оцінки медичних технологій (ОМТ), яку цього року запровадили в Україні. Експерти Державного експертного центру (ДЕЦ) оцінюють інноваційний медичний препарат за двома основними критеріями: ефективність (за клінічними показниками та доступною інформацією) та економічною доцільністю. Усі лікарські засоби розподіляють на три групи: «потрібно закупати за бюджетні кошти», «не потрібно» та «придбання ліків доцільне, але їхня вартість занадто висока». Саме в останньому випадку і може застосовуватись механізм ДКД.
На другому етапі ДЕЦ вносить ліки до переліку для застосування ДКД на 2021 рік. Надалі перелік мають погодити експерти МОЗ, уряд та депутати профільного Комітету з питань здоров’я нації.
Така поетапна система погоджень потрібна для того, щоб запобігти корупційним ризикам і навіть просто помилкам. Адже при укладенні ДКД немає конкуренції між виробниками, як у випадку звичайних закупівель (з використанням майданчика Prozorro). Ціна закупки – це результат перемовин. І ми маємо бути впевнені, що наші закупівельники зробили роботу ефективно и дійсно досягли найкращих умов.
Механізм ДКД понад 15 років успішно працює у таких країнах, як США, Велика Британія, Франція, Італія, Польща, Естонія, Литва, Латвія, Угорщина, Румунія, Бельгія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Данія та інші.
Через конфіденційність даних щодо ДКД важко визначити, яку суму вони дозволяють заощадити. За даними з відкритих джерел можна припустити, що за 2017 рік система охорони здоров’я Бельгії зекономила 273 млн євро, Італії – 532 млн євро, Франція – 1,3 млрд євро.
Україна сьогодні з держбюджету фінансує лікування лише 14 з 275 орфанних хвороб. Сподіваюсь, що договори керованого доступу дозволять зменшити витрати та профінансувати закупівлю препаратів для більшої кількості орфанників.